Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Жниво справдi велике, та робiтникiв мало; тож благайте господаря жнива, щоб на жниво своє вiн робiтникiв вислав.
Євангеліє від св. Матвія - А як хто вас не прийме i ваших слiв не послухає, то виходячи з дому чи з мiста того, обтрусіть порох iз нiг своїх.
Євангеліє від св. Матвія - I видасть на смерть брата брат, а батько - дитину. I дiти повстануть супроти батькiв i їх повбивають.
Євангеліє від св. Матвія - Немає нiчого захованого, що воно не вiдкриється, анi потаємного, що не виявиться.
Євангеліє від св. Матвія - Будьте ж мудрi, як змії, i невиннi, як голубки.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Витав у хмарах, та опинився на нарах.
- Витріщив очі, як жировий туз.
- Вище лоба вуха не ростуть.
- Вище лоба очі не ходять.
- Вівдя вівці заганяла, до Івана все моргала.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Потяг, як Тарас лозами.
- Похмурий, як туман.
- Походжає, як пава.
- Почервонів, як мак.
- Почервонів, як рак печений.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Парадокс — логічне висловлювання про абсурдну дійсність.
Генрик Ягодзинський. - Парадокс — це два кінці однієї істини.
Владислав Гжегорчик. - Парадокс — це істина, поставлена на голову, щоб на неї звернули увагу.
Ґільберт Честертон. - Парадокси найреальніші, бо їх неможливо спростувати.
Володимир Брюґґен. - Пародист-рецидивіст.
Андрій Крижанівський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Краще б дурному не подавати меча, аби собі ганьби не зажити.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Найбільшою шкодою з усіх є лінощі учнів, котрі вагаються взяти на себе труд, рівний справі, якої вони прагнуть.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Холодний стиль – це мертва думка під виглядом багатослівності.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Це ж велика дурість – хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Якщо вади хочуть завжди бути прихованими, то чеснота, навпаки, радіє, коли її бачать.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива. Леонід Первомайський "Коли не замовкає...", 1968 - Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Між горою-долиною
Козаченька вбито, Червоною китайкою Оченьки закрито. Народна пісня Ой най мене не ховають Ні попи, ні дяки, Ой най мене поховають Молоді козаки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|