Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Просiть - i буде вам дано, шукайте - i знайдете, стукайте - i вiдчинять вам.
Євангеліє від св. Матвія - Ходiть дорогою вузькою... Бо тiснi тi ворота, i вузька та дорога, що веде до життя, i мало таких, хто знаходить її.
Євангеліє від св. Матвія - Стережiться фальшивих пророкiв, що приходять до вас ув одежi овечiй, а всерединi - хижi вовки. По їхнiх плодах ви пiзнаєте їх.
Євангеліє від св. Матвія - Не будуйте на пiску. I линула злива, i розлилися рiчки, i буря знялася й на дiм отой кинулася - i вiн упав, i великою була та руїна його.
Євангеліє від св. Матвія - ...Зостав мертвим ховати мерцiв своїх.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І хоч Федько мені кум, через Федьчиху в хаті глум.
- І я голий, і ти голий, і голого привели. А той голий підняв поли і по хаті ти-ли-ли.
- Іван, тримай гаман, Київ близько.
- Іванку, не гайся. Робиш, не робиш — хитайся.
- Іди, смерть, іди проч, головоньки не мороч, бо я часу не маю, із кумами гуляю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Іде, як вода пливе.
- Іде, як возом їде.
- Іде, як каліка.
- Іде, як на завтра.
- Іде, як слон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Переконаному переконувати інших не важко.
Фрідріх ШИЛЛЕР - Розумні люди передбачливі.
Фрідріх ШИЛЛЕР - Розумні серед дурнів завжди чудні.
Віссаріон Бєлінский - Романтика завжди буде існувати на світі для тих, хто її вартий.
Андре Моруа - Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова.
Вільгельм Гумбольт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Навести порядок у державі можна за один день. Тільки дожити до того дня не вистачає зазвичай однієї ночі.
Василь БІЛОУС - Навіть якщо ніхто не даватиме хабарі, у нас не припинять їх брати.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Найбільше нас зараз смішить наша зарплата.
Василь ТИТЕЧКО. - Найлегше створюються труднощі.
Людмила СУВЕРТЕКА - Найобурливіше в аргументах опонента — це наявність правди.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
