Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Очікування смерті і є сама смерть.
апостол Павло. - Пам'ятай про загальний принцип — і ти не матимеш потреби в пораді.
Епіктет - Пам'ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес. - Перед тим, як наказувати, слід навчитися коритися.
Солон - Передавайте маєтки ваші і чиніть милостиню.
Євангеліє від Луки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кому добре, а кого й закачує.
- Кому добре, а кого й закачує.
- Кому добре, а кого й закачує.
- Кому мрець, а попові гроші в гаманець.
- Кому що, а курці просо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.
- Узимку, навіть за морозів, за добу до відлиги миші та декотрі жучки виходять з-під лісової підстилки на сніг.
- Горобці ховаються у хмиз - на мороз або перед завірюхою.
- Туман узимку опускається до землі - на відлигу.
- Хмари йдуть проти вітру - на сніг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми чекаємо, щоб червона зараза звільнила нас від чорної смерті.
Юзеф Щепаньський - Можна убити людину серпом, можна убити людини молотом. А вже якщо молотом і серпом.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Навіть механізм диктатури — не перпетуум мобіле.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Навіть тиран не користується волею переконань.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Необхідність — відмовка тиранів і предмет віри рабів.
Вільям Пітт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кому вдалося раз збрехати,
Тому вже віри більш не ймуть.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - У кого що болить,
Про те й кричить.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - А ти б, Метелику, не дуже-то гордився,
Бо ти недавно сам з гусениці вродився.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хто добре робить – той не хвалиться нікому.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Забув... А не забув набити брюхо
І чарки не поніс за вухо!
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838 - А до того — Московщина,
Кругом чужі люде.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"До Основ'яненка", 1839 - Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іван Підкова", 1839 - Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
