Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...нам треба найретельнiше дбати про те, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоцiненний скарб, по недбальству не потрапити на щось пiдроблене i мниме, що називається пiдлесником.
Григорій СКОВОРОДА - ...я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли–небудь зазнати також і втіхи... Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА - Коли в тебе людське серце – спiвчувай, а якщо хочеш – ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поки багатий скривиться, бідний наплачеться.
- Послухавши жука — завжди в гною будеш.
- Поховає і ледащо, якби було за що.
- Правителів критикувати — що на себе в дзеркало плювати.
- Працюй, небоже, то й Бог поможе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Скаче, як сорока.
- Скаче, як теля на мотузку.
- Скиглить, мов кривий цуцик.
- Скиглить, як собака.
- Скиглить, як чайка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Справжнє, жахливе обличчя нашого світу — газета.
Еліас Канетті. - Справжнє красномовство — це вміння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба.
Франсуа де Лярошфуко. - Справжні новини — погані новини.
Маршалл Маклюен. - Справжні поети зустрічаються зі своїми персонажами лише після того, як створили їх.
Еліас Канетті. - Справжній ворог нашої свободи сидить у нас самих.
Георг Зіммель.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Онімій і будь безголосий, доки не схочеш отямитися!
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - Не ганьби, бо оганьблений будеш!..
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - Всяка жертва нечестивих бридка перед Богом.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - Зваба від розумних скоро може відступитися: пізнають її.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - На життя народитися – це коли, вийшовши з утроби у цей світ і дійшовши зрілого віку, думка вже має силу відрізнити зле від доброго.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Юность моя веселая,
Куди ся поділа? Як ласточка крилатая, Куди полетіла? Олександр Духнович "Дума", 1863 - І ізнов душа буяє,
І ізнов у серці літо, І ізнов там сонце сяє І цвітуть надії-квіти. Василь МОВА "До Олени Пчілки", 1886 - Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо шепче, спить гай. Василь Щурат "Вийду я в поле...", 1898 - Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна... Тільки іноді з-під печі Чути голос цвіркуна. Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Ніч", 1902 - Душа моя на мить,
На мить одну розквітла І стала знову, як труна. Олександр ОЛЕСЬ "Душа моя...", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|