Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чеснота сама собі нагорода.
ОВІДІЙ - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
ЕВРІПІД - Чи не внести нам з сьогоднішнього дня нове правило у життя: завжди намагатися бути трішки добрішим, ніж це необхідно?
Румі Джалал ад-дін - Чим більше ми щось ігноруємо, тим більше ми його боїмося.
Лівій - Чим менше людині потрібно, тим ближче вона до Бога.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коня кують, а жаба й свою лапу підставляє.
- Пішов кози пасти. (З насмішкою говорить народ про того, що втратив незаслужене "панство").
- На двох конях не можна сидіти.
- Хто на двох стільцях хоче сидіти — на землю впаде.
- Хто годен — не голоден.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Літом і баба сердита на піч.
- На Тимофія (2 червня) - велика надія.
- Не насушиш насіння - сушитимеш голову.
- Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
- Опеньки з'явились - літо скінчилось.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Публіка — єдиний справжній учитель акторського ремесла.
Джордж Скотт. - Публіка — люте страховисько: треба або посадити її на ланцюг, або втікати від неї.
Вольтер. - Публіка — погана ворожка.
Нікола Себастіан Шамфор. - Публіка — це людина, яка все знає й нічого не вміє.
Людвіг Роберт. - Публіка — це страховисько, що має чотири тисячі очей і сорок тисяч зубів.
Джон Берримор.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Політика без моралі — те саме, що автомобіль без гальм. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Політики грають між собою у підкидного дурня, а в дурнях лишається народ. Олександр ПЕРЛЮК
- Політична кухня: пахне смаленим! Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Працівники Державтоінспекції — такі ж охоронці порядку на дорогах, як вовки — санітари лісу. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Прожили вік, душа в душу плюючи. Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І тому українська демократія по знищенні власної аристократії ніколи нічого збудувати не могла.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Без власної держави нема й не може бути нації української.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Врешті, комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а він є кінцем і смертю доби старої.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|