Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає такого закону, що задовольнить усіх.
Катон. - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сар - Непомірні податки — це шлях, що викликає розбій, збагачення ворога і призводить до загибелі держави.
Сюнь-Цзи. - Непорушна основа держав — справедливість.
Піндар - Непохитна вдача найшвидше здається.
Софокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Щастя як трастя: кого схоче на того й нападе.
— ... кого нападе того й трусить.
- Не всім однаково дано: одному ситце, другому решітце.
— Одному Бог дасть ситце, а другому решітце.
- Дехто легко робить та гарно ходить; а деякий робить, то й піт кривавий його обливає, а нічого не має!
- Кому на добро ідеться — каша в самому молоці, ще і грудку масла положать; а кому на горе ідеться — велика дірка та мала латка: і сюди тягни і туди тягни — не зходиться.
- Його і шило голило, а наша й бритва не бере.
— Одному шила голять, а другому і бритви не хотять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Козак, як голуб: знявся та й полинув.
- Козак, як голуб: куди не прилетить, там i пристане.
- Коливається, як човен.
- Колоски, наче перемиті.
- Колючий, як їжак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Журналіст — людина, яка має талант щодня заповнювати порожнечу.
Дейм Ребекка Вест. - Журналіст — це людина, яка потім знала наперед.
Карл Краус. - Журналіст — не протоколіст, реєстратор, а політик.
Дмитро Прилюк. - Журналіст — це письменник, якого редагує його газета.
Адріан Декурсель. - Журналіст має розглядати політика лише з однієї точки — знизу.
Френк Кент.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У "Червону книгу" може потрапити і людина.
Юрій РИБНИКОВ - Ми сповнені оптимізму: неможливо за один день знищити природу.
Юрій РИБНИКОВ - На одного зайця — сто мисливців.
Юрій РИБНИКОВ - Природу так оточили увагою, що їй уже нікуди подітись.
Юрій РИБНИКОВ - Коли мисливці і рибалки говорять правду, їх нецікаво слухати.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Що ж тоді: — Європа чи "Просвіта"? Для мистецтва — тільки — Європа.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Нове мистецтво утворюють робітники і селяни. Тільки з умовою: вони мусять бути інтелектуально розвиненими, талановитими, геніальними людьми.
Хто цього не розуміє — той дурень.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Треба негайно на настирливе запитання "Європа чи "Просвіта?", відповісти: — "Європа".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Отже, гряде могутній азіатський ренесанс у мистецтві, і його предтечами є ми, "олімпійці".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
