Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...з усіх втрат втрата часу найтяжча...
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА - Надмiрність породжує пересиченість, пересиченiсть – нудьгу, нудьга ж – душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Справдi всяка страва i пиття корисні і добрi є, але знати треба час, мiсце, міру i особу.
Григорій СКОВОРОДА - Я... дуже задоволений тим, що не подобаюсь... мерзотникам...похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Розходивсь, як порося на орчику.
- Величається, як чумацька воша.
- У хмару заходить (заноситься розумом, величається).
- Величний, як жидівський патинок.
- Дметься, як жаба проти вола.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурне, аж очі йому рогом лізуть.
- Дурне, як сало без хліба.
- Дурний, аж крутиться.
- Дурний, аж світиться.
- Дурний, мов прибитий мішком.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Неприємності змушують цінувати життя; життя змушує цінувати втіхи.
Джордж Бернард ШОУ - Неприступність жінок – це один з їхніх нарядів для збільшення своєї краси.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Несправедливість по відношенню до одного представляє загрозу для всіх.
Шарль де МОНТЕСК’Є - Нехай думки, що мiстяться в книгах, будуть твоїм основним капiталом, а думки, що виникнуть у тебе самого, – процентами на нього.
Фома Аквiнський - Немає могутніше того царя, якого люблять піддані.
П’єр БУАСТ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Це вони не порядок наводять, це вони сліди замітають.
Олександр ПЕРЛЮК - Це грабіжники грабують, а керівники — вправно керують.
Олександр ПЕРЛЮК - Це добре, що люди не птахи, а то б їх тоді тримали у клітках.
Олександр ПЕРЛЮК - Це дурні не вірять своїм очам, а розумні — нічого не помічають.
Олександр ПЕРЛЮК - Це ж з якою нестямою деякі народні обранці повинні тиснути на кнопки, щоб стати мільйонерами.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти:
— Десь моя дитина на чужій стороні,
да нема од неї вісти.
Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
Ой я в чужім краю, як на пожарині, —
Ніхто мене не пригорне при лихій годині.
Бурлацька пісня - Прибудь до мене,
Одвідай мене,
Бездольную,
Й безродную,
Й безплеменную,
На чужій чужині
При нещасній моїй хуртовині.
"Дума про сестру та брата" - Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь.
Григорій СКОВОРОДА
"Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. - Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько,
Най розпука та й лютая
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
