Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нiхто двом панам служити не може, - бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматися одного, а другого знехтує. Не можете Боговi служити й мамонi (багатству, грошам).
Євангеліє від св. Матвія - Не судiть (своїх ближнiх), щоб i вас не судили, бо яким судом судити будете, таким же осудять i вас, i якою мiрою будете мiряти, такою вiдмiряють вам.
Євангеліє від св. Матвія - I чого в оцi брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оцi не чуєш?
Євангеліє від св. Матвія - Не давайте святого псам, i не розсипайте перед своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми i, обернувшись, щоб не розшматували й вас.
Євангеліє від св. Матвія - Просiть - i буде вам дано, шукайте - i знайдете, стукайте - i вiдчинять вам.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бити — не штука.
- Бити не купити.
- Замірся, та не вдар.
— Замахнись, та не вдар; розсердься, та не вдар. - Не бий, бо пробєш.
— Не пий, не пропєш, не бий — не пробєш. - Карай, а не бий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сухий, як гілляка.
- Сухий, як горіх.
- Сухий, як горох.
- Сухий, як перець.
- Сухий, як скіпка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Бути літніми людьми — вміння, притаманне небагатьом.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Бути рабом страху — найгірший вид рабства.
Бернард ШОУ - В абстрактній любові до людства любиш майже завжди одного себе.
Ф.М. Достоєвський - В дійсності нація велична не тоді, коли вона складається з великої кількості думаючих, вільних та енергійних людей, а коли думка, воля та енергія підкорені ідеалу вищому, ніж у середнього члена суспільства.
М. Арнольд - В долі немає випадковостей; людина швидше створює, аніж зустрічає свою долю.
Лев ТОЛСТОЙ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Іноді я відчуваю людину, як рана – сіль.
Григір ТЮТЮННИК - Людина, що знехтувала добром інших, зневажила його в собі.
Григір ТЮТЮННИК - Великі пристрасті – велика література.
Григір ТЮТЮННИК - Сердяться слабкі душі, сильні – ненавидять або прощають.
Григір ТЮТЮННИК - Чоловіки! Ви проклинаєте жінку і боготворите матір. Чи немає в цьому суперечності?
Григір ТЮТЮННИК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|