Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто зло ричить на батька або матiр, нехай смертю помре.
Євангеліє від св. Марка - Мавши очi - не бачите, i мавши вуха - не чуєте. I не пам'ятаєте.
Євангеліє від св. Марка - Майте сiль у собi i мир мiж собою.
Євангеліє від св. Марка - Камiнь, що його будiвничi вiдкинули, той нарiжним стане каменем.
Євангеліє від св. Марка - Вiн є Бог не мертвих, а живих!
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дурні воду каламутять, а спритні рибку хапають.
- Душа рибалки — море.
- Живий пролізе і крізь вушко голки, якщо розум в нього тонкий.
- Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим.
- Життя так вчить, що на тілі синці лишаються.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сльози, як горох.
- Сльози, як перли.
- Смаку, як у печеному раку.
- Смерть, як печена редька.
- Сміється, аж заливається.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Час — гроші. Божевільний час — шалені гроші.
Анатолій Рас. - Час грубих книг минув остаточно, настає час тонких думок.
В'ячеслав Верховський. - Час, дитинство, і дівства утрата, і слово Вийде з вуст - не вернеться назад на віднову.
Іван Величковський. - Часом я думаю: це не слово неспроможне охопити світ, а світ не може заповнити слово.
Станіслав Єжи Лец. - Часом я читаю книгу із задоволенням, а до автора ставлюся з ненавистю.
Джонатан Свіфт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Виявляється, народ таки може побудувати комунізм — для декількох сімей!
Олександр ПЕРЛЮК - Виявляється, питати щось із демократів — це так недемократично!
Олександр ПЕРЛЮК - Від зміни кольору прапорців у руках олігархів ситуація в країні не зміниться.
Олександр ПЕРЛЮК - Від народних захисників народу нема ніякого спасу.
Олександр ПЕРЛЮК - Від торжества демократії, свободи слова, законності та правопорядку лишилося саме торжество.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде: Святи її, хрести її — Все свинею буде. Степан РУДАНСЬКИЙ "Свиня свинею", 1859 - Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло? Чи лемеша іржа поїла? Чи затупилось чересло? Степан РУДАНСЬКИЙ "Гей, бики!", 1859 - Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись, Ти рости та рости, Не хились, не кривись... Степан РУДАНСЬКИЙ "Нехай гнеться лоза...", 1859 - До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна; А молодість не вернеться, Не вернеться вона! Леонід ГЛІБОВ "Журба", 1859 - Оживуть степи, озера,мІ не верствовії,
А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики, А раби тими шляхами Без ґвалту і крику Позіходяться докупи, Раді та веселі. І пустиню опанують Веселії села. Тарас ШЕВЧЕНКО "Ісаія. Глава 35", 1859
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|