Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не любить правди, як пес мила.
- Хто сам такий, то й на другого кладе знаки.
- Смола до дуба не пристане (до безвинного вина).
- Не їв редьки, не буде ригати.
- Не їж цибулі — і воняти не буде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Танцює, як корова на льоду.
- Танцює, як рак на льоду.
- Тарабанить, як горохом об стіну.
- Тарабанить, як порожня бочка.
- Твердий, як граніт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто принижує самого себе, той хоче здійнятися.
Фрідріх НІЦШЕ - Хто хотів би здаватися натовпу глибоким, піклується про темряву. Бо натовп вважає глибоким все те, в чому не видно дна.
Фрідріх НІЦШЕ - Хто хоче виправдати існування, тому потрібно ще й вміти бути адвокатом Бога перед дияволом.
Фрідріх НІЦШЕ - Чути треба тільки ті питання, на які ти спроможний знайти відповідь.
Фрідріх НІЦШЕ - Шлюб - так я називаю жадання двох створити єдність, більшу за них самих. Шлюбом я називаю глибоку взаємну повагу тих, що сповнені цим єдиним бажанням.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Час іде і здмухує попіл.
Ліна КОСТЕНКО - Часом легше домовитись із голодним вовком, аніж із ситим бараном.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів.
Ліна КОСТЕНКО - Часто Фортуна усміхається тому, кого не бажає помічати Феміда.
Роман КРИКУН - Чемний гість зайвого не з’їсть.
Анатолій ШКЛЯР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Василь Щурат "Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, Нехай! Але в душі моїй Яка цвіла весна рожева! Пахтіли, дихали дерева! Олександр ОЛЕСЬ "Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни, А я все буду ждать і сумною порою Минулий кликать час колишньої весни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І знов весна...",1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг; Чорною плямою комин На білий килим ліг. Микола ВОРОНИЙ "Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло, Яснощире золото Розлило, розлило. Олександр ОЛЕСЬ "А вже красне сонечко...", 1910
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|