Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Успіх подібен до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує.
Гієрон - Зраду слави та успіху терпи з упованням.
Гієрон - Освічені на борців схожі: якщо й упадуть, то швидко і вправно підхопляться.
Епіктет - Успіх вважаю овочем: мине час – засохне.
Епіктет - Коли потопав він у морі та добро своє втратив, не жалів нічого, а лише Богу дякував, примовляючи: "Добре це для мене, бо тягар я відкинув, а в цім лахмітті залишусь філософії навчати".
Зенон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто ж його знав без попа!
- Бугай реве, і ведмідь реве, — хто кого дере, і чорт не розбере.
- І сам старий Циган не розбере.
- Без попа не розбереш.
— Вас і сам чорт без попа не розбере.
- Ви, як ті цигани!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Здоровий, як велетень.
- Здоровий, як дуб.
- Здоровий, як лось.
- Здох, як пес.
- Зелена, як барвінок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найкрихкіша річ на Землі — це любов жінки. Один невірний крок, слово чи погляд і нічого відновити вже не вдасться.
Еріх Марія Ремарк - Найсильніше почуття — розчарування. Не образа, не ревнощі і навіть не ненависть… після них залишається хоч щось у душі, після розчарування — порожнеча.
Еріх Марія Ремарк - Що може дати одна людина іншій, окрім краплі тепла? І що може бути більше від цього? Тільки нікого не підпускай до себе надто близько. Коли підпустиш — захочеш утримати. А втримати нічого не можна...
Еріх Марія Ремарк - Вибачення — не означає, що ти не правий. Це означає, що цінність ваших стосунків для тебе важливіша, ніж власне его.
Еріх Марія Ремарк - Твій чоловік не той, кому «з тобою добре» — з тобою може бути добре сотні людей. Твоєму — «без тебе погано» .
Еріх Марія Ремарк
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бідна Америка! У неї навіть стандарт перетворився на еталон!
Роман КОВАЛЬ - Інколи й націоналізм буває пролетарським, а комунізм – буржуазним.
Роман КОВАЛЬ - Не життєві обставини визначальні, а сприйняття їх.
Роман КОВАЛЬ - Якщо дух панує над тілом, життєві незгоди малопомітні.
Роман КОВАЛЬ - Якщо прагнеш оплесків – ти недосконалий.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк
"Стали чорні виночерпи...",1920-1940
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
