Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто хоче поблажливості до своїх недоліків, хай буде поблажливий до недоліків інших.
Горацій - Часом і дурень скаже мудре.
Макробій. - Чесна людина, вдягаючи суддівську мантію, забуває про особисті симпатії.
Ціцерон. - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
Евріпід. - Чим краща людина, тим важче їй підозрювати інших в нечесності.
Цицерон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ай ґвалт! сама в хаті не дам ради кошеняті!
- Коли мишей боїшся, на воротях повішся! ("Вийди до мене"! —"Боюся"!..– коли боїшся і т.д."!).
- Коли любиш, люби дуже, а не любиш не жартуй же.
- Не могла звабити колачем, а потім тяжко було відбити бичем.
- Хоч кохання не зрадиться, та череві завадиться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Береженого коня звір і в полі не бере.
- Бикові, котрий справляє лежні, корму нема.
- Бик тютюну й не нюхає.
- Битливій корові - ходити з колодкою.
- Біб - половина хлібова.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Прекрасна Битва – це та, що ведеться в ім’я наших мрій.
Пауло Коельо - Принести себе в жертву зовсім не складно, коли тебе спалює пристрасть до великої пригоди. І немає прекраснішої та небезпечнішої пригоди ніж оновлення сучасної людини.
Алексіс Каррель, Людина – невідоме, 1935 - Природа завжди сильніша від принципів.
Девід Юм - Прихід до влади у політиці відбувається через прихід до влади у культурі.
Антоніо Грамші - Рабів до раю не пускають!
Іван Сірко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Прометей був у багато зручнішому становищі, ніж українець. Йому клював печінку лише один орел.
Євген ДУДАР - Кожна епоха має своїх королів і своїх блазнів.
Євген ДУДАР - Чужих жінок не буває.
Євген ДУДАР - Ми всі стаємо святими, коли вже не можемо грішити.
Євген ДУДАР - А братія мовчить собі.
Витріщивши очі!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Леся УКРАЇНКА
"Соntra spem spero!", 1890 - Не давайтеся ж у руки
Катам України,
Не давайтеся на муки,
Бийтесь до загину!
Василь МОВА
"Заповіт засланця", 1890 - Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА
"Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
