Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА - Землеробство вдесятеро лiпше всiх кручених наук, тому що воно для всiх найпотрiбнiше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чує кіт, де сало лежить.
- Як батька чужими пирогами поминать, то лучче без поминок.
- Як була я дівочкою — до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею, перестали ходить і з водицею.
- Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, то й сказилась!
- Як мед — то й ложкою!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Так печеться, як лисиця вовка пекла.
- Так пішло, як поза хмару.
- Так рівно, що чорт ногу зламає.
- Так сказав, що й глухий почув.
- Так співають, як свині в горосі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Навіть знак параграфа має вигляд знаряддя тортур.
Станіслав Єжи Лец. - Навіть коли всі дотримуються однієї думки, всі можуть помилятися.
Бертран Рассел. - Навіть на зірки він примудрявся дивитися зверхньо.
Еміль Кроткий. - Навіть найвидатніший шедевр літератури — це тільки доведений до безладу словник.
Жан Кокто. - Навіть найдурніший задум можна виконати майстерно.
Александр Кумор.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найсолодші сни сняться тільки бджолам.
Василь ТИТЕЧКО - Найхарактерніша особливість будь-якого часу: раніше жилося краще.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Найчистіша совість у тих, хто нею не користується.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Наклепники самі ж і «наклепали» наклепників у парламенті, а тоді ще й хочуть «протягнути» закон про наклеп. Дивина!
Василь КУРОВСЬКИЙ - Народ думає, як заробити гроші, держава — як їх відібрати.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ "Минa Мазайло", 1929 - Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб. Б. К. А я й досі на знала. М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте. Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - Дивлюсь — не Харковъ, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - ...О жовті черепи — прикмети межові
На скорбних перехрестях війн... Прикмети вірного маршруту — Ці жовті черепи зіницями на схід. Микола БАЖАН "Слово о полку", 1929 - Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|