Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тому що ніколи в цьому світі ненависть не припиняється ненавистю, а відсутністю ненависті припиняється вона.
Будда - Тому, хто відважився діяти, за звичай, буває удача; і навпаки, вона рідко буває тим, хто зволікає та бариться.
Геродот - Трохи гірші ті правителі, яких народ любить і піднімає. Ще гірше ті, яких народ боїться, і найгірші за всіх всіх ті правителі, якими народ нехтує.
Лао-ЦЗИ - У великих справах вже саме бажання — достатня заслуга.
Проперцій - У гніві нічого не говори і не роби, поки не промовиш подумки всі двадцять чотири літери абетки.
Афінодор
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не хватайся, як попівна заміж!
- Не штука дати, коли є звідки брати.
- Не щодня Великдень.
- Не щодня котові масниця, буває і великий піст.
- Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- - Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає? - Червона малина красно процвітає, Хрещатий барвінок садочок встеляє, А васильок три запахи має. Народна пісня - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами. - Хвались, не хвались, Не ти їх кохала,- Кохали віти буйнії вітри, Буйнії вітри, дрібнії дощі. Народна пісня - Бджоли раді цвіту - люди літу.
- Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
- В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Від прочитаних книг автор відокремлює себе першою написаною.
Кароль Іжиковський. - Від сатирика тхнуло влучним словом.
Борис Брайнін. - Від телевізійного критика вимагають грамотно писати про безграмотне, дотепно про занудство й зв'язно- про незв'язне.
Джон Кросбі. - Віддаючи свій твір на суд читачів, розраховував тільки на амністію.
Цаль Меламед. - Відділ чорного гумору в журналі "Аерофлот": "Чорна скринька".
Владімір Вішнєвській.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сіяв сім’я розбрату, а вважав себе хліборобом.
Валентин ЧЕМЕРИС - Звідтоді, як Кожух’яка убив змія, скільки гадів на Україні наплодилося!
Валентин ЧЕМЕРИС - Вдячного слухача можна знайти лише заговоривши до самого себе.
Валентин ЧЕМЕРИС - Коли оголошують війну палацам, миру не буває і в халупах.
Валентин ЧЕМЕРИС - У житті, як у метро: одні піднімається, інші опускаються.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою. Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ І мимохіть услід полине за тобою. Та знай: краса твоя непевна, як туман. Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор: Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї І зникне навіть тінь краси... Memento mori! Микола ВОРОНИЙ "Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір. Богдан ЛЕПКИЙ "Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди: Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде! Олександр ОЛЕСЬ "Чари ночі", 1904 - Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки: Весна, бажання і утіхи, І вся краса життя й землі. Олександр ОЛЕСЬ "Вона ішла... але здавалося мені...", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|