Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Корисніш розсудливість без навчання, ніж навчання без розсудливості.
Квінтілліан - Король має пам’ятати три речі: що він керує людьми, що він зобов’язаний керувати ними згідно з законами, що він не вічно буде керувати.
ЕВРІПІД - Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
ЕВРІПІД - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не хвались, як ідеш у поле, а хвались, як ідеш з поля.
- Не хватайся, як попівна заміж!
- Не штука дати, коли є звідки брати.
- Не щодня Великдень.
- Не щодня котові масниця, буває і великий піст.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Битливій корові - ходити з колодкою.
- Біб - половина хлібова.
- Біб - то напиханий хліб.
- Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
- Біда тому дому, де чоловік - підмітайло.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не пишіть так, щоб думкам було надто тісно,залиште місце для однієї думки редактора.
Євген Сазонов. - Не пливи за течією. Не пливи проти течії. Пливи туди, куди тобі треба.
NN - Не повторюй пліток, як папуга. Додай щось від себе.
Вєслав Брудзинський. - Не поет, у кого думки не літають вільно в світі,
А заплутались навіки в золотії тонкі сіті.
Леся Українка. - Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
Леся Українка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Без діл є віра мертва.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Вірою вбивається всякий страх.
Володимир ВИННИЧЕНКО (Письменник, політик; 1880 – 1951) - Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її складових частин.
Володимир ВИННИЧЕНКО (Письменник, політик; 1880 – 1951) - Мовчання іноді говорить більше, ніж слово.
Володимир ВИННИЧЕНКО (Письменник, політик; 1880 – 1951) - Те, чого ти боїшся...станеться не від твоєї віри, а від твого страху.
Володимир ВИННИЧЕНКО (Письменник, політик; 1880 – 1951)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
