Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Брехні бережіться, і п’янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Жінку свою любіть, але не давайте їй над собою влади.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лінь – то мати усьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У хаті гульки, а в городі ані цибульки.
- У хаті гульки, а в городі ні цибульки.
- У церкві обновився хрест, а на попові — ряса.
- У червні на полі густо, а надворі пусто. Яка погода в липні, така буде в січні.
- У чесної вдовиці двері зачинені міцно.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вис, як сова.
- Вискочив, як голий з маку.
- Вискочив, як Кузьма з маку.
- Вискочив, як Пилип з конопель.
- Вислизнув, як піскун з сітки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Почуття неповноцінності штовхає групи і нації в безодню самознищення.
А. Адлер - Пошився в дурні за останньою модою.
Віктор КОНЯХІН - Пошкрябайте московського соціаліста і побачите московського шовініста.
В. Ленін - Правда — у всіх одна і та ж, але в кожного народу є своя особлива неправда, котру він називає своїми ідеалами.
Ромен Роллан - Правильна поведінка від браку волі страждає більше, ніж від браку знань.
Герберт СПЕНСЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Стільки наламали дров, а піч витопити нічим.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Стіни тому допомагають, у кого дах надійний.
Дмитро ПОПОВИЧ - Судячи з некрологів, найкращу частину людства вже поховано.
Флоріан БОДНАР - Сучасний шовковий шлях: в боргах, як у шовках.
Юрій МЕЛІХОВ - Сьогодні хороші новини інколи можна взнати тільки зі старих газет.
Дмитро ПОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поволі родяться слова нічних нарад -
Про мсту і смерть шляхетству на Вкраїні В холодноярській радяться святині Козак, і гречкосій, і збіглий з військ солдат. Микола БАЖАН "Залізнякова ніч", 1927 - Власне в цій елліністичності душі, в "елладності" геополітичного положення між Сходом і Заходом треба шукати причин, чому Україна, "між двома силами" існуючи, не здобулась на більше, ніж бути плацдармом для боротьби цих сил.
Євген МАЛАНЮК "Буряне поліття", 1927 - Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною романтикою.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі "собірателя землі руської"...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|