Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не спокушай Господа Бога свого!
Євангеліє від св. Луки - Лiкарю, уздоров самого себе!
Євангеліє від св. Луки - Жоден пророк не бувас приємним у вiтчизнi своїй.
Євангеліє від св. Луки - I як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чинiть i ви.
Євангеліє від св. Луки - Прощайте, то простять вам.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бери Левко, хоч і глевко.
- Споживай Федьку, то хрін, то редьку, (і більш нічого).
- Поминаючи мак, їжте й так.
— Споминайте мак, та наїжтеся й так.
- Їдж та вдавись та на кольку зопрись, а з кольки на грушу — розчепірив чорт твою душу.
- Їдж кумасю хліб хоч позичений!
— Та дарма кумочку, мені його не від давати!
— Їдж куме, хоч позичений.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Перебалакує, як папуга.
- Переболить і присохне, як на собаці.
- Переливається, як Терешко сироваткою.
- Перший келишок, як по льоду, другий, як по меду, а третій не питай, лише давай.
- Пестить, як голубку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жіноча принадність виникає аж ніяк не від неуцтва.
Стендаль - Жіноча чеснота — найбільший чоловічий винахід.
Корнелія Скіннер - Жіноча чеснота й справді повинна бути велика, адже її має вистачити на двох.
Марія, королева Румунії - Жіноче літо... сезон знижок на любов.
Стас Янковський - Жіночий светр повинен так щільно обтягати груди, щоб у чоловіка перехоплювало подих.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хороші дороги потрібні навіть пройдисвітам.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хороші закони — це ще не правова держава.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Хотіли як краще, та краще б не хотіли.
Володимир ШАМША - Хоча цифри й сухі, а скільки в них води буває!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Хочеш бути паном — стань слугою народу.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА
"І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО
"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
