Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ» - Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо стерти його і кров пролити негайно.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Ні питтю, ні їжі не потурайте, ні спанню.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Брехні бережіться, і п’янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Проворний, як лопата.
- Швидкий, як віл у плузі.
- Швидкий, як черепаха.
- Зачепивсь за пень, та й стоїть цілий день.
- Насилу Бог дав силу!
– ...і кобилу сиву!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Став, як укопаний.
- Ставився, як лев, а загинув, як муха.
- Стар, як яр.
- Стара з глузду з'їхала, як собака з соломи.
- Стара, як котюга, а бреше, як щеня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Факти – це повітря вченого.
Іван ПАВЛОВ - Філософ тільки той, який опустив до свого рівня вище і який до того ж рівня підняв нижче; той, який почуває себе рівним і братом всіх, хто живе на землі.
Карлейль - Філософи звертаються до зовнішнього і другорядного в людині — його розуму, а божевільні звертаються до самої суті людини — до її пристрасті й інстинктів. Ось чому в момент вибору людство завжди без вагань ішло за божевільними.
Олдос Хакслі - По-справжньому м'якими можуть бути тільки люди з твердим характером; у решти ж удавана м'якість – це насправді просто слабкість, яка легко перетворюється на сварливість.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Бути живою жіночою плоттю і бути жінкою – дві речі різні.
Леопольд Захер-Мазох
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Навіть дуже темні окуляри не приховають запаху перегару.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Навіть якщо ніхто не даватиме хабарів, брати їх у нас не припинять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Навішування ярликів починається з бирочки в пологовому будинку.
Флоріан БОДНАР - Навіщо порушувати закон? На те є поправки.
Флоріан БОДНАР - Найбільше кривословлять у прямому ефірі.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля! Взялась би я до роботи, та не маю поля. Уляна КРАВЧЕНКО "Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була? Взяли мене поламали І в пучечки пов'язали Така доля моя, Гірка доля моя! Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду: А що в світі красно процвітає? — Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами. — Хвались, не хвались, Не ти їх кохала,- Кохали віти буйнії вітри, Буйнії вітри, дрібнії дощі. Народна пісня - Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку Ой схилив, схилив Голуб головочку, Та з гори в долиночку, Схилив головочку Згори в долиночку... Народна пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|