Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів.
К. Гельвецій - Зроби крок уперед — і ти зрозумієш, що багато чого не так страшне саме тому, що більше всего лякає.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший - Зроби перший крок і ти зрозумієш, що не все так страшно.
СЕНЕКА - І в справах не губитися, і в речах не розтікатися, і в уявленнях не блукати, душею не стискатися раптом, або ж із себе вискакувати.
Марк АВРЕЛІЙ - І знайшов я, що гірше смерті жінка, тому що вона — сітка і серце її — сільця, руки її — окови.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- То пан хороший, як багато грошей.
- Ліпше держатись у богатого пана за клямку, як у бідного за столом сидіти.
- Пани наші, пани голоколінці: ми у вас служим, а ви у нас хліба просите.
- Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви навздогінці.
- Пани мої — біда з вами: ми до корчми, а ви за нами.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Від путящого господаря собака не втече.
- Віз возить хліб у дім, сани - на ринок.
- Візьмешся за землю - втрапиш на золото.
- Віл з'їдає за раз стільки, як комар за увесь рік, та -вигідніший.
- Віл, що оре, вигідніший, ніж ледача людина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінки вдячні за любов, чоловіка вимагають подяки.
Хенрік Каден - Жінки віддаються богу, коли диявол уже не бажає мати з ними справа.
Софі Арну - Жінки вручають свою честь гідним чоловікам, але, якби їм дали можливість вибору, більшість з них вибрали б трішкии зіпсованого чоловіка.
Мінна Антрім - Жінки — декоративна стать. Їм ні про що говорити, але все, що вони скажуть, чарівне.
Оскар УАЙЛЬД - Жінки дивляться на себе в дзеркалі очима чоловіків.
Веселин Георгіев
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Геній? Покажи довідку.
Олександр ПЕРЛЮК - Говори, люба, або хоча б помовч.
Олександр ПЕРЛЮК - Головне у письменницькій праці — знаходити спонсора.
Олександр ПЕРЛЮК - Господь прощає грішних, гірше — безгрішним.
Олександр ПЕРЛЮК - Гроші — не головне, сьогодні найбільша проблема — безгрошів’я.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля". 1902 - Панська ласка лише до порога, а там — "марш за двері".
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
