Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон - Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
Іван Богослов - Коли його спитали, як риторику вчив, відповів: "Витратив олії більш, ніж вина".
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стара суко!
- О, це ще зілля!
- Рудий шершень!
- Ах ти удуде смердячий!
- Причинний!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зелене, як жито весною.
- Зелене, як листя.
- Зелене, як лоза над водою.
- Зелений, як огірок.
- Зелений, як у сосни гілки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всі великі істини починалися як святотатства.
Джордж Бернард Шоу. - Всі видатні особистості рано чи пізно приречені опинитися на рівні їхніх біографів.
Уайльд. - Всі жанри добрі, крім некролога.
Валерій Фільченко. - Всі жанри, крім нудного.
Вольтер. - Всі знають, які сатирик має кігті, але ніхто не знає, які він має подряпини.
Олександр Перлюк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З характеристики: "Може бути чесним, коли йому це вигідно".
Юрій РИБНИКОВ - Критика корисна: вона допомагає виявляти недоброзичливців.
Юрій РИБНИКОВ - На тлі великих неприємностей дрібні — непомітні.
Юрій РИБНИКОВ - У боротьбі з самим собою всі компроміси годяться.
Юрій РИБНИКОВ - Перед тим, як давати обіцянки, подумайте, чи змо¬жете виправдатись.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лучче синиця в жмені,
як журавель в небі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова,
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
(за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819 - От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли.
Євген ГРЕБІНКА
"Рожа та Хміль", 1834
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
