Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід - Належить благочестя зберігати, і з громадянами кращими радитись, і з насолодою керувати; жодних насильств не чинити; людського ворога за свого ворога мати; служок п'яних не карати, а як сам живеш так, то набудеш слави п'янюги.
Ліодій - Чоловічій доброчинності за знак є не початок справ, а завершення.
Прокопій - Рече Господь: "Будьте мудрі, як змії, і чисті, як голуби".
Євангелія - Мудрість над усіма чеснотами царює. Один же мудрець вільний та цар, хоча б і тисяча владик було над тілами їх.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Така, як кадовб.
- Сопе, як мішок.
- Там така, що бублика зїси, поки кругом обійдеш.
- Сунеться, мов горохова копиця.
- Треба шести аби звести.
– ... а пяти підняти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хороший, як кров з молоком.
- Хороший, як свиня в дощ.
- Хоч дурний, та хитрий.
- Хоч молодий, та ранній.
- Хочеться, як голому на вулицю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Велике мистецтво — запiзнитися якраз вчасно.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вершина знань про людину — архів таємної поліції.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вивчають глибину тоді, коли кидають каміння.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вивчають глибину, кидаючи в неї каміння.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Викорчовуйте корені зла, вони здебільшого поживні та смачні.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Спробуйте добратися до першоджерел, якщо автори черпають думки з колодязя народної мудрості !
Юрій РИБНИКОВ - Кожна книга мріє, щоб її прочитали.
Юрій РИБНИКОВ - Редактор грубо шмагав ніжне самолюбство автора.
Юрій РИБНИКОВ - Фільтр часу відбирає для людства найкращі афориз¬ми.
Юрій РИБНИКОВ - Мала драматургія не повинна бути мізерною.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався.
Але невсипущий, твердий роботяга,
Із рук не пускав ти народного стягу.
Василь МОВА
"Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора!
Гей! Возьмімся всі до діла,
Щоб пропала доля зла!
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину:
Долю робітника без одпочину...
Борис ГРІНЧЕНКО
"У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою:
Терен колючий в рідній стороні
Вирубую трудящою рукою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
