Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щасливий випадок недовго чекає.
Піндар - Щира слава полягає в тому, щоб робити те, що гідне бути описаним, і писати те, що гідне бути прочитаним.
Пліній Старший - Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ - Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ - Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де будуть шанувати, там і варто ночувати.
- Де кривда катує, там правда сумує.
- Дід за дугу, а баба вже й на возі.
- Діла на копійку, а могорича давай на гривню.
- До їжі — вовк, а до роботи — заєць.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дурна, аж носом баньки дме.
- Дурна, як овечка — не скаже ні словечка.
- Дурне, аж очі йому рогом лізуть.
- Дурне, як сало без хліба.
- Дурний, аж крутиться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Давно помічено — переможці наслідують переможеного ворога.
В. Тендряков - Думати, що безсилий не може шкодити, значить думати, що іскра не може зробити пожежі.
М. Сааді - Душа — випарування, обдароване здатністю відчувати.
Геракліт Ефесський - Є в росіянина душа, а за нею — ні шиша!
А. В. Іванов - Є люди, що розраховують на недоліки своїх ворогів; з цього, однак, нічого не виходить. Я завжди пам’ятав про заслуги моїх супротивників і мав з цього користь.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У кого нема прибутків, тому не ухилитися від сплати податків.
Олександр ПЕРЛЮК - У кожній жінці стільки хорошого, що найчастіше його вистачає не одному чоловікові.
Олександр ПЕРЛЮК - У найгіршому випадку буде комунізм.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас все завше робилося для народу, інша справа — кому все це було вигідно?!
Олександр ПЕРЛЮК - У нас із вами одна дорога, але нам з вами не по дорозі.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься, Відбивши на холодних рельсах Огні ночей і дотики світань! Микола БАЖАН "Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу, і без кінця топчу тюремний камінь, і туги напиваюсь досхочу. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі, мов здавлений у палітурках двох, лежу, ніде не читаних історій. Тодось Осьмачка "В Альпах", 1953 - Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|