Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Соловей вчить спiвати дiтей своїх [...] Батьки суть нашi кращі вчителi.
Григорій СКОВОРОДА - Смерть людинi – спокiй.
Григорій СКОВОРОДА - О книги, найкращі порадники, найвірнiші!
- ...найкраща помилка та, яку допускають при навчаннi.
Григорій СКОВОРОДА - Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Усякому мирянину по семеро Жидовинів.
- Не хотіли Жиди їсти манну — найже зїдять дідька.
— ... нехай же їдять цибулю. - Горобці в очерет, а Жиди в кучки.
- Не чіпай Жида, бо велика огида.
- Жида перехрести, та голову відотни.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Руки, як копистки.
- Руки, як у рака клешні.
- Рябий, як гороб'яче яйце.
- Рябий, як зозуля.
- Рябий, як на небі зірниця увечері.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Справжнє відкриття — це не пошук нових земель, це погляд на світ новими очима.
Марсель Пруст - Справжнє свідчення першокласного розуму — це здатність одночасно тримати в голові дві протилежні ідеї, не втрачаючи при цьому здатності функціонувати.
Френсіс Скотт Фіцджеральд - Справжні алхіміки не перетворюють свинець у золото, вони перетворюють світ у слова.
Вільям Х. Гасс - Справжній воїн б’ється не тому, що він ненавидить те, що перед ним, а тому, що він любить, що стоїть за ним.
Г. К. Честертон - Справжнім опіумом для народу є віра в те, що після смерті нічого не буде. І ніхто не судитиме нас за наші зради, вбивства, жадібність і боягузтво.
Чеслав Мілош
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Держава – понад партії,
Нація – понад класи! Симон ПЕТЛЮРА - Там, де справжній талант, – там, справді, немає старості.
Симон ПЕТЛЮРА - Для таланту немає смерті, бо він не вірить в неї.
Симон ПЕТЛЮРА - Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій.
Симон ПЕТЛЮРА - Шукайте правди в своїй громаді.
Симон ПЕТЛЮРА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени, Це травень, вічний єретик, — Так з-під землі бомбить зелено На рівні вічних партитур! Іван Драч "Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела: дерева чорні та сірі, як влови, згадують зелень. Богдан Рубчак "Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий віддає мені спогади погоди очей твоїх і брів і грудей. Богдан Рубчак "Нарікання на грудень", 1980 - Ти думаєш, дурню,
Що я тебе люблю, А я тебе, дурню, Словами голублю. Жартівлива пісня - Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|