На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Смерть людинi – спокiй.
       Григорій СКОВОРОДА
  • О книги, найкращі порадники, найвірнiші!
       
  • ...найкраща помилка та, яку допускають при навчаннi.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
       Григорій СКОВОРОДА
  • ...як хто посiє в юності, так пожне в старості.
       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Із поганого рота не чекай добрих слів. (груз.)
       
  • На руці всього п’ять пальців, та й то не рівні. (груз.)
       
  • Рука знайде, де рот, хоч і заплющиш очі. (груз.)
       
  • Ситий думає, що всі навкруг нього теж ситі. (груз.)
       
  • Вуха вірять іншим людям, очі вірять собі. (німец.)
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Біда тому дому, де чоловік - підмітайло.
       
  • Біла земля не вродить і проса.
       
  • Більше дасть вовни дурна овечка, ніж мудрий цап.
       
  • Більше землю вдобряй - матимеш урожай.
       
  • Більше хліба в полі - більше і в коморі.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Чим менше на жінці одягу, тим більше бажаючих її роздягнути.
       Аркадій ДАВИДОВИЧ
  • Чим менші у жінки груди, тим більше розуму. Але чому це так, невідомо.
       Кріс Кляйнке
  • Чого тільки жінка не зробить, щоб засмутити суперницю? Я пам’ятаю, одна мене полюбила за те, що я любив іншу.
       Лєрмонтов
  • Чого хоче жінка, того хоче Бог.
       Франц.
  • Чоловіка Природа створила, будучи підмайстром, жінку — уже зрілим майстром.
       Едвард Шарпхем 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • При читанні масовий читач прагне уявити собі, як усе це відбувалося б у дійсності; справжній аматор і цінитель літератури намагається уявити собі, що почував і думав автор речі, творячи її.
       Володимир ДЕРЖАВИН
  • Історія літератури є історія літературних жанрів...
       Володимир ДЕРЖАВИН
  • Пародія – це та гостра зброя, якою естетична свідомість еліти борониться проти надмірного абсурду та свавілля чергової моди.
       Володимир ДЕРЖАВИН
  • Жоден дикун, жоден кубіст не вигадає такого абсурдного й несмачного вбрання на голову, яке здатна спорудити перша-ліпша модистка...
       Володимир ДЕРЖАВИН
  • Професійне завдання критика – порожніми фразами характеризувати змістовний мистецький твір; бо лише отак критик може уприступнити той твір для публіки.
       Володимир ДЕРЖАВИН 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Свою Україну любіть,
    Любіть її... Во время люте,
    В остатню тяжкую минуту
    За неї Господа моліть.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Чи ми ще зійдемося знову?", 1847
  • Та не однаково мені,
    Як Україну злії люде
    Присплять, лукаві, і в огні
    Її, окраденую, збудять...
    Ох, не однаково мені.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Мені однаково, чи буду...", 1847
  • Сонце заходить, гори чорніють.
    Пташечка тихне, поле німіє,
    Радіють люде, що одпочинуть,
    А я дивлюся... і серцем лину
    В темний садочок на Україну.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847
  • Садок вишневий коло хати,
    Хрущі над вишнями гудуть,
    Плугатарі з плугами йдуть,
    Співають ідучи дівчата,
    А матері вечерять ждуть.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Садок вишневий коло хати...", 1847
  • Я так її, я так люблю
    Мою Україну убогу,
    Що проклену святого Бога,
    За неї душу погублю!

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Сон"("Гори мої високії..."), 1847
     
Ще..
Тости / 65
  • Укриваймося сонцем і літнім дощем,
    Диво-росами, степом налитим,
    Укриваймося сіном, жіночим плечем —
    Вороги ж наші, браття,
    Нехай укриваються плитами!

       Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
  • Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
    І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
    Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.

       
  • Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.

       
  • Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
       
  • Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
    Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
    Боцман каже капiтановi:
    – Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
    Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
    Вiн пiднімає пляшку і каже:
    – Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
    То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!

        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ