Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Світлонародженний той, що буде світлом світу.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Святого кореня є і гілки святі.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто гудить Бога, хай хвали не жадає.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто йде до Горнього дому, не дбає про дім долішній.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як Рябка годують, так Рябко і гавкає.
- Як дуди (або: кобзи) настроюють, так дуди грають.
- Як пішла пішком, так і прийшла з порожнім мішком.
- Як з нічим в млин, то порожняком додому.
— З нічим до млина, впорожні до дому.
- Коли не йде, так і не везе.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мутить, як той вир.
- М'який, як пампух.
- М'який, як подушна.
- М'який, як пух.
- М'яко спати, як свекруха (теща) постелила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всяке обмеження ощасливлює.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Втеча – також спосіб перемагати.
Педро Кальдерон - Вхід до фінішу зі службового старту.
Віктор КОНЯХІН - Газета цікава спростуваннями своїх публікацій.
Віктор КОНЯХІН - Ганьбити свою вітчизну — значить зраджувати її.
Віктор ГЮҐО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скалькована мова на скалки й розсипається.
Ростислав ДОЦЕНКО - Скільки б ми не стояли на краю безодні - крила не виростуть.
Флоріан БОДНАР - Скільки брудних справ починаються з чистого аркуша!
Володимир ШАМША - Скільки важить дутий авторитет?
Юрій РИБНИКОВ - Скільки вже було демократій, а демократії ще так і не було.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Сама по собі думка про національність не може довести людей до волі й правди для всіх і навіть не може дати ради для впорядковання навіть державних справ.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Думка про людськість поставлена була вище над думкою про націю та віру, з їх осібними звичаями, урядами та інтересами, і стала таким суддею посеред суперечок проміж націями й вірами та основою до волі кожної нації й віри в тих границях, поки нація чи віра не неволить других.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1892 - Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
