Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли показалося дно, пізно бути ощадливим.
Гесіод - Коли ти зробив комусь добро й це добро принесло плоди, навіщо ти, як безрозсудний, домагаєшся ще похвали і нагороди за свою добру справу? Марк АВРЕЛІЙ
- Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій - Корисніш розсудливість без навчання, ніж навчання без розсудливості.
Квінтілліан
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Краще жити з добрими людьми, ніж із великими грошима. (пол.)
- Краще подобатись одному мудрому, ніж десятьом дурним. (пол.)
- Має стільки чеснот, як стара баба зубів. (пол.)
- Можна купити втіху, але не можна, на жаль, продати смуток. (пол.)
- Надійних друзів за злоті не купиш. (пол.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Крутиться, як білка в колесі.
- Крутиться, як вихор на дорозі.
- Крутиться, як вівця.
- Крутиться, як джміль на гарячому.
- Крутиться, як дзиґа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Щоб виправдатися у власних очах, ми нерідко переконуємо себе, що не в силах досягти мети, а насправді ж ми не безсилі, а безвільні.
ФРАНСУА ДЕ ЛЯРОШФУКО - Щоб досягти мети, потрібно, насамперед, іти.
Оноре де БАЛЬЗАК - Щоб заробити на життя, потрібно працювати. Але щоб розбагатіти, потрібно придумати щось інше.
Альфонс Карр - Щоб зробити що-небудь, потрібно не так вже багато сил; а щоб вирішити, що саме слід зробити, потрібна дійсно велика сила.
Е. Хаббард - Щоб мати золотий характер, потрібна залізна витримка.
Прудовський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Зайці не проти полювання на відьом. Віктор ІГНАТЕНКО
- Заробити перший мільйон набагато важче, ніж другий мільярд. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Звідки вітер дує, найкраще знають ті, які сидять у затишних кабінетах. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Здебільшого душу чортові продають через чортиць. Флоріан БОДНАР
- Йдемо вперед — кучмізм поступово повертається! Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою. Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ І мимохіть услід полине за тобою. Та знай: краса твоя непевна, як туман. Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор: Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї І зникне навіть тінь краси... Memento mori! Микола ВОРОНИЙ "Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір. Богдан ЛЕПКИЙ "Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди: Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде! Олександр ОЛЕСЬ "Чари ночі", 1904 - Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки: Весна, бажання і утіхи, І вся краса життя й землі. Олександр ОЛЕСЬ "Вона ішла... але здавалося мені...", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста, Рам'ям обвинись щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не вірю, Я вірю в красуні уста! Василь ЩУРАТ "Про душу не мов мені, мила..."
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|