Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Намагаючись уникнути одних вад, дурні потрапляють в інші.
Горацій - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Народу багато, а людей мало.
Діоген. - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ, давньоримський історик (I ст. до н. е. ) - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не трать, куме, сили, спускайся на дно.
- Не тратьте, куме, надії, пускайтеся на дно (Коли в великім нещасті не даємо помочі, а стоїмо бездільно).
- Не умний до двадцять, не жонатий до тридцять, не богатий до сорок — кругом дурак.
- Не учися розуму до старості, але до смерті.
- Не хвались ідучи на торг, а хвались ідучи з торгу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Витріщив очі, як теля на нові ворота.
- Вихватився, як на щолопок.
- Вихопився, немов шершень з дупла.
- Вишептався, як рак у торбі.
- Вишкірив зуби, як печене порося.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Перекладач ніяк не міг знайти спільної мови з автором.
Ф. Коничев. - Перекладач у прозі — раб, перекладач у віршах — суперник.
Василь Жуковський. - Перекладач щодо автора — те саме, що мавпа щодо людини.
Генріх Гейне. - Перекладений вірш має показувати той самий час, що й оригінал.
Юліан Тувім. - Переклади — це квіти під склом.
Вольфганг Менцель.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ще як були ми козаками.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Полякам" - Якби ви вчились так, як треба
То й мудрость би була своя. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Якби-то, думаю, якби
Не похилилися раби. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якось-то йдучи уночі..." - Як німець покаже
Та до того й історію Нашу нам розкаже, - Отоді ми заходимось! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Я на сторожі коло їх
Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали, Од мене більшу добичу брали І неприятеля під нозі топтали! Слава не вмре, не поляже, Од нині довіку! "Дума про козака Голоту" - Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандрував козак всю ніч. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться. Було колись — панували, Та більше не будем! Тії слави козацької Повік не забудем! Тарас ШЕВЧЕНКО "Тарасова ніч", 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|