Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блудниці, що покаялися, бувають чесніше дівчат.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Блудниця сильніша ніж біс у збавленні чоловіка.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Блудниця, що оббріхує неповинного, збіситься.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Бог не забуде й не полишить дитя праведних батьків.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ладом усе можна.
- Лає, на чим світ стоїть.
- Лайки — байки, битва — молитва.
- Ласий на ковбаси.
- Ласий, як до ковбас.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Облесливий, як собака.
- Облизнувся, як після маківки.
- Обложився дітьми, як дід онучами.
- Обмазаний, як порося.
- Обмерзла, як грудка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Оригінальність є самотність розуму.
Граф - Освіта — це борг, який сучасне покоління повинне сплатити майбутньому.
Д. Пібоді - Освіта має бути істинною, повною, ясною та міцною.
Я. Каменський - Освічена людина ніколи не читає — вона перечитує.
Жорж Елгозі - Основним принципом нашого розвитку, нашим життєвим девізом повинно стати збереження самобутності свого характеру.
Родо
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Подбай, щоб старанно читати святі книги, аби, наситившись Божим словом, досягти невимовного блаженства вічного життя.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ - Давайте не лише язиком поговоримо, проголошуючи написане, але, із розмислом учитавшись, подбаємо ділом сповнити це.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ - Коли добрих справ немає в нас і нема покаяння у гріхах, то в якому не будемо чині, далекі стаємо від Бога.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ - Ніщо не може потаїтись від Божого ока, і ніхто з нас так не знає себе, як Бог усіх знає.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ - Ніякий сан у цьому світі не збавить од мук тих, що порушують заповіді.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має? Маркіян ШАШКЕВИЧ "Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838 - Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ "Орися", 1844 - І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари, Безталанна я. Тарас ШЕВЧЕНКО "І багата я...", 1848- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись. Тарас ШЕВЧЕНКО "І широкую долину...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|