Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Думати, що безсилий ворог не може шкодити — це думати, що іскра не може зробити пожежу.
Сааді - Дурень — свого серця раб, розумний — його господар.
Мейдані - Дурна дружина в будинку подібна злій хуртовині.
Григорій Богослов - Дурні звертають увагу лише на промахи людей і не помічають їхніх достоїнств. Вони подібні мухам, що норовлять сісти лише на запалену частину тіла.
Абу-ль-Фарадж - Душа ніколи не мислить поза образом.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Їх гудьмо і в них будьмо!
— Коломию гудьмо, а в Коломиї будьмо. - На проханого (або: жаданого) гостя багато треба.
- Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч до долу їдь.
- Гість до трьох днів.
- Аби з чим-небудь за стіл завести, а з за стола і сами вийдуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вік прокалатала, як у ніг уклала.
- Вік, як у зайця хвіст.
- Вільний, як вітер.
- Він без тебе, як риба без води.
- Він лізе, як рак.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Афоризм — це думка, яка виконує пірует.
Жорис де Брюйн. - Афоризм — це думка, яку висловила сестра таланту.
Олександр Ратнер. - Афоризм — це літературний твір, який пишуть для плагіаторів.
Антон Лігов. - Афоризм — це послання розуму, адресоване серцю.
Борис Лєсняк. - Афоризм — це роман, випробуваний на стискання.
Олександр Ратнер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Навіть розв'язання такого питання, як зізнання своїй коханій у коханні, жінка повинна брати на себе.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіть якби президентом був небесний ангел, його все одно б недолюблювали за те, що він підозріло безгрішний.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо виводити з кризи країну тим, кому й так добре живеться?
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо думати головою, якщо у тебе є радники?
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо ж нам будувати комунізм, якщо наші капіталісти його собі вже збудували?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса. Іван ФРАНКО "Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою. Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ І мимохіть услід полине за тобою. Та знай: краса твоя непевна, як туман. Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор: Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї І зникне навіть тінь краси... Memento mori! Микола ВОРОНИЙ "Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір. Богдан ЛЕПКИЙ "Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди: Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде! Олександр ОЛЕСЬ "Чари ночі", 1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|