Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато хто дружить з багатими, та не з кращими.
Фірім - У дружбу приймай не всіх, хто хоче, а тих, хто твого єства гідний.
Сократ - Він спитав Круса, яким чином здобув царство.
Коли ж той відповів: "Ворогам мстився, а друзів дарами звеселяв", – так сказав: "Ліпше б учинив, якби ворогів схилив до дружби".
Сократ - Коли хтось пожалівся на нього, бо з лукавими людьми живе, він сказав: "Лікарі посеред болящих ходять, а самі здорові".
Ромул - Коли спитали його: "Де скарб ховаєш?" – простягнув руку, показав на військо й мовив: "У цих!".
Олександр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дивись на дівицю, а не на спідницю.
Євр. - Дивитися на небо через осердя тростини.
Япон. - Дивиться, як коза на годинник.
Рум. - Дивна пригода, коли між невісткою та свекрухою згода.
Япон. - Диня, як жінка, — коли вона добра, то найкраща з усіх овочів, а коли погана — то найгірша.
Іспан.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Се так, неначе панщину робити.
- Село, неначе писанка.
- Сердита, як відьма.
- Сердита, як кропива.
- Сердита, як оса.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У храмі успіху немає відкритих дверей. Кожен наступний пробиває свої двері, що щільно закриваються за ним для всіх інших і не пропускають навіть його власних дітей.
Орізен Суетт Марден - Усе можна пізнати, тільки не самого себе.
Стендаль - Усі нещастя людей відбуваються не стільки від того, що вони не зробили того, що потрібно, скільки від того, що вони роблять те, чого не потрібно робити.
Лев Толстой - Усний договір не коштує паперу, на якому він написаний.
Семюел Голдвін - Успіху досягають тільки люди з досвідом роботи в команді, що бажають використовувати досвід команди.
Едвард Лоулор
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не заносся, людино, тебе це обманить.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Хизуватися пишне, не варто, небоже,
Думка людська здурити сама себе може.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Та як думку не може ніщо перегнати,
То й непевності мислі нічим не здолати.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Що на землі назвемо: вічне і незгасне,
Коротше од хвилини, бо воно дочасне.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Діаманти славетні не менше віншують
І верстат, на якому кристал той шліфують.
Іван ОРНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Люди?! Як мало їх...
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Який хто є, хай буде, коли іншим не має сили бути.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабого;
За правду битися готов я до загину
З-за тину.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Сміливий чоловік", 1886 - Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
