Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розум не викорінює пристрасті, але їй супроти виться.
Йосип - Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу й тіло.
Що тілу даєш – то вилив, а що душі – то завжди збережеш. - Дехто задля того живуть, щоби змогу мати пити та їсти, я ж не так – їм та п'ю, бо на цім життя стоїть.
Сократ - За солодким печаль приходить.
Мосхіон - Не знайти життя без смутку ні в кого.
Мосхіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чия відвага, того й перемога.
- Чоловік без волі, як кінь на припоні.
- Чому козак гладок? Поїв, і набок.
- Чубатий іде — лихо веде.
- Щирий козак ззаду не нападає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В хазяйстві все знадобиться.
- Вчасно не виполеш - осот потім не вибереш.
- В чужому дворі телята вгодованіші.
- В'яжи коня там, де каже господар.
- Гарба починає скрипіти вже за місяць до того, як розпадеться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бахус утопив людей більше, ніж Нептун.
Thomas Fuller - Без ентузіазму в мистецтві не створюється нічого справжнього.
Роберт ШУМАН - Без жертв, без зусиль і позбавлень не можна жити на світі: життя — не сад, у якому ростуть самі квіти.
Іван Гончаров - Без Жінки ти не чоловік, а з Жінкою — не людина.
Аркадій Давидович - Без жінок початок нашого життя було б позбавлене підтримки, середина — задоволень і кінець — розради.
Нікола Шамфор
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Буває, що простіше вивчити іноземну мову, аніж знайти із сусідом спільну.
Валентин ЧЕМЕРИС - Народна влада? Але не кожний народ її може витримати.
Валентин ЧЕМЕРИС - Допоки втрапиш на праведну путь, стільки доводиться согрішити.
Валентин ЧЕМЕРИС - Яка влада темряви не оголошує себе світлою?
Валентин ЧЕМЕРИС - Ніхто не командує так народом, як його слуги.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА
Назва збірки поезій, 1893 - З кривавого багна багно літературне
Зробили ви собі, о кодло некультурне!
Пантелеймон КУЛІШ
"Сліпченкові", 1893 - Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Леся УКРАЇНКА
"Слово, чому ти не твердая криця...", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
