Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ходi не дотримує мiри?
Григорій СКОВОРОДА - Як купцi вживають застережних заходiв, аби у виглядi добрих товарiв не придбати поганих i зiпсутих, так i нам варто якнайретельнiше пильнувати, щоб, обираючи друзiв, цю найлiпшу окрасу життя, бiльше того, – неоцiненний скарб, з недбальства не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Біда як дуда: куда йде, то реве.
- На кулаку слези тре.
- Слези, як перли.
- Плаче, як раб в неволі.
- Заплач дурню, по своїй голові.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сердитий, як змія.
- Сердитий, як квочка.
- Сердитий, як собака.
- Сердиться, як звір.
- Сердиться, як змія.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Одна з помітних ознак одомашнення — зменшення розмірів мозку.
С. Амодт, С. Вонг - Одне і те ж слово звучить по різному у різних письменників. У одного за словом волочаться тельбухи. Інший виймає його з кишені пальто.
Шарль Пегі - Одні гідні похвал і прославлення за те, що добре пишуть, інші — за те, що зовсім не пишуть.
Жан де Лабрюйєр - Озброєне суспільство — це суспільство взаємної ввічливості. Манери спілкування завжди стають ввічливими, коли кожен повинен відповідати за свої вчинки власним життям.
Роберт Хайнлайн - Освіта так сильно змінює людей, що освіченим людям здається, ніби вони об’єктивні.
Ноам Хомський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Без «продажності» торгівлі не буває.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бездарність центру компенсується злодійським талантом регіонів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Безсловесних можна вести без компасу — ніхто не спитає: «Куди?»
Володимир ШАМША - Богу — богове, олігархам — все.
Олександр ПЕРЛЮК - Боротьба за ідеали добра та справедливості закінчилась остаточною перемогою беззаконня та безкарності.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу,
і без кінця топчу тюремний камінь,
і туги напиваюсь досхочу.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі,
мов здавлений у палітурках двох, лежу,
ніде не читаних історій.
Тодось Осьмачка
"В Альпах", 1953
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
