Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Відвідувати й слухати злих людей — це вже є початок злої справи.
КОНФУЦІЙ - Відомо, на що здатна розлючена жінка.
Вергілій - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається і нічого не боїться.
ДЕМОКРІТ - Віра запитує, розум виявляє.
Аврелій АВГУСТІН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Витріщив очі, як козел на нові ворота.
- Вилупив очі, як баран на нові ворота.
- Великий, а дурний.
- Велик пень, та дурень.
- Великий дуб, та дуплавий.
— ... порохном напханий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- З тобою розмова, як з вітром полова.
- За морем, як за горем.
- Забажалось, мов перед смертю.
- Забив, як ведмедя жолудь.
- Забрався, як чорт у вершу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Час — порожня посудина, що вічно вимагає наповнення.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Нове покоління завжди мало право вносити корективи в дії попередніх — і це рухало людський прогрес в усі часи.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Творець завжди вищий за своє творіння, бо здатний створити нове.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Віра — та сама любов, а любов, безперечно, сильніша за смерть.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Так уже повелося: потвора прагне бути поруч з вродливим, грішний — з безгрішним, дурний пристає до мудреця, балакун — до мовчазного, а боягуз — до звитяжця.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи не тому підвищують ціни, що можновладцям не вистачає грошей на банкети?
Юрій РИБНИКОВ - Чи по тих попередниках сіємо розумне, вічне, добре?..
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Чи потрiбне почуття лiктя тому, хто має мiцнi лiкті?
Ростислав ДОЦЕНКО - Чи потрібна правителю охорона, якщо він – улюбленець народу?
- Чи потрібна правителю охорона, якщо він – улюбленець народу?
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світять зорі, як світила,
І будуть світити... А ми, на їх надивившись, Ляжем в землю тліти... Микола КОСТОМАРОВ "Зорі", 1852 - На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться... Леонід ГЛІБОВ "Вовк та Ягня", 1854 - Благословенная в женах,
Святая праведная мати Святого сина на землі, Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марне тратить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти". 1857 - І ти слова його живії
В живую душу прийняла. І на торжища і в чертоги Живого істинного Бога Ти слово правди понесла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня — Попи й царі... Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|