Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА - Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І нашому Богу, і вашому.
- І сам не їсть, і другому не дасть.
- І чортові треба часом свічку запалити.
- Із малого монастиря мала й милостиня.
- Інша рада гірш, як зрада.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Був колись горіх, а тепер - свистун.
- Був колись горіх, та звівся на сміх.
- Буде за худобою догляд - буде й прибуток.
- Буде земля, то й корову купите.
- Буде і на кропиву мороз.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Давно помічено — переможці наслідують переможеного ворога.
В. Тендряков - Думати, що безсилий не може шкодити, значить думати, що іскра не може зробити пожежі.
М. Сааді - Душа — випарування, обдароване здатністю відчувати.
Геракліт Ефесський - Є в росіянина душа, а за нею — ні шиша!
А. В. Іванов - Є люди, що розраховують на недоліки своїх ворогів; з цього, однак, нічого не виходить. Я завжди пам’ятав про заслуги моїх супротивників і мав з цього користь.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тим, хто йде попереду, відставати не можна — затопчуть.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Ті, що лижуть п’яти, найкраще знають, де ахіллесова.
Флоріан БОДНАР - Треба в Україні ввести багатошлюбність, бо одна жінка чоловіка не прогодує.
Микола СЛЬОЗКО - У кожного собакевича — свої підгавкувачі.
Леонід ЗАБАРА - У пня також багатий родовід.
Галина КАМЕНСЬКИХ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
