Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
Конфуцій - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
Конфуцій - В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
Конфуцій - Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кіт їв би рибу, та в воду лізти не хоче.
- Кіт мишей під стелею не ловить.
- Кіт у рукавицях не зловить птиці.
- Клаповуху хоч родзинками годуй, а все буде клаповуха.
- Клуня палає, а підкласти соломи немає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гуде, як гудок.
- Гуде, як у бочці.
- Гуде, як у п'яного в голові.
- Гуде, як чотири вітри в лісі.
- Гудуть, як бджоли у вулику.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніколи не випускай випадку зайнятися сексом або виступити по ТБ.
Гор Відал - Ніщо не екранує від нас так життя, як екран телевізора.
Leonid S. Sukhorukov - Ось ти зараз валяєшся на дивані і тупо вирячився в ящик. А міг би елегантно прилягти на софу і культурно насолоджуватися переглядом телевізійної програми.
Юрій Татаркін - Письменник пописує, читач поглядає телевізор.
Аркадій Давидович - Після телебачення можна вже керувати чим завгодно, навіть державою.
Сергій Благоволін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Беручи свідчення з перших рук, про всяк випадок зніміть відбитки пальців.
Микола ПАСЬКО - Більшість наших громадян вислів «дари лісу» розуміє як «дери з лісу».
Василь ТИТЕЧКО - Близькосхідна мудрість промовляє: «Якщо гора не йде до Магомета — значить, Абрам дав більше».
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Бог створив світ. Усе інше вироблено в Китаї.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Боже! Дай мені сили тримати язик за зубами, доки я не зберуся з думками!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе. Василь СИМОНЕНКО "Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади! На байстрюків свавілля і розбою Кривавим смерчем, бурею впади! Василь СИМОНЕНКО "Курдському братові", 1965 - Сталін не визнавав кібернетики. І все ж йому належить в цій галузі видатна заслуга: він винайшов запрограмовану людину. Сталін — творець Гвинтика.
Валентин МОРОЗ "Репортаж із заповідника ім. Берії", 1967 - Лежать скелети без голів,
Німують, білені вітрами. Чий вік дочасно відлетів, Не ставши гробом під хрестами? Яр СЛАВУТИЧ "Лежать скелети, без голів...", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|