Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У світі існують невидимі сходи, які ведуть крок за кроком до вершини небес.
Румі Джалал ад-дін - У Сократа запитали поради: женитися чи не женитися ? Сократ відповів: усе одно покаєшся.
- У стражданні серцю часто відкривається розрада. А коли раптом здасться, що ти піймав істину, відразу стає гірко, що не зміг її втримати.
КОНФУЦІЙ - Філософія — мати усіх наук.
ЦИЦЕРОН - Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Старий, як світ.
- Так жінку бив, що сам насилу втік!
- Так чи не так, а перетакувати нема чого.
- Тепер народ гірший прошлогоднього: прийшов звечора, а пішов ранком, — і брешуть, що ночував!
- Трохи наша мати вареників наварила: рукава закачала, водички примчала, огляділась — ні муки, ні сира, так вона й не місила.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарна, наче рожа.
- Гарна, як весна.
- Гарна, як зіронька на небі.
- Гарна, як калина.
- Гарна, як квітка гаївка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кохання — справа тих, кому нема чого робити.
ДІОГЕН - Кохання — то не мистецтво, а наука й техніка.
Марк ТВЕН - Кохання — це бажання жити.
Максим ГОРЬКИЙ - Кохання — це безмежне щастя... на обмежений час.
Стас Янковський - Кохання – це все. І це все, що ми знаємо про нього.
Емілі Дікенсон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усе, що написане місцевою мовою, без огляду на всенаціональні завдання, поглиблює розбиття одности народу.
Іван Огієнко - Вихований тільки на місцевих інтересах і традиціях, без огляду на традиції всенаціональні, ніколи не стане великим і для всенаціонального добра нічого помітного не зробить.
Іван Огієнко - Ніхто не знатиме своєї літературної мови добре, відповідно не вчившись її.
А знання місцевої мови — то не знання мови літературної. - Нікому не вільно виправдувати незнання своєї літературної мови нефаховістю або ненавченням її в школі.
Іван Огієнко - За основу української літературної мови стала київська говірка, почасти полтавська, взявши трохи з говірок і інших.
За основу літературної російської мови стала говірка московська, а сучасної польської — говірки голо
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався. Але невсипущий, твердий роботяга, Із рук не пускав ти народного стягу. Василь МОВА "Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину: Долю робітника без одпочину... Борис ГРІНЧЕНКО "У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. Пантелеймон КУЛІШ "Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|