Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ - Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ - Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл - Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Оббився як билина (обсікся, нічого нема).
- Були і в кози роги, та притерті.
- Розтеклось усе добро, як слина по воді.
- Усе розплилось (добро).
- Що було, то з вітром по воді потекло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сів, як чиряк на боці.
- Сірий, як вовк.
- Сірий, як заєць.
- Січе, як ціпом.
- Скаже слово, наче витвердить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коханець: жертва номер два.
Генрі Луїс МЕНКЕН - Коханці ретельно ховають свої недоліки; подружжя занадто часто показують їх один перед одним.
П’єр БУАСТ - Легше бути коханцем, ніж чоловіком, тому що важче бути дотепним щодня, ніж жартувати від випадку до випадку.
Оноре БАЛЬЗАК - Мужчина є мужчина, але красивий мужчина — це зовсім інша розмова.
Луїза де Вільморен - Мужчина жениться, тому що закохався. Жінка закохується, тому що хоче вийти заміж.
Анрі Дювернуа
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людина – найцінніший капiтал. З неї протягом усього життя здирають проценти.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Людина він так собі, але ходить з охоронцем.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙЙ - Людина потрапляє в рай чи пекло залежно від того, хто її ховає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Людина різнобічна: розвалить будь-яку справу.
Юрій РИБНИКОВ - Людина, котра вичавила з себе раба, ні за що не проголосує за рабовласника.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
