Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я маю знання не від народження, але стародавність возлюбивши, прагну до неї усіма силами.
КОНФУЦІЙ - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
КОНФУЦІЙ - Я ніколи не буваю таким зайнятим, як в часи свого дозвілля.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів – цей шлях найшляхетніший, шлях наслід - Язик – ворог людей і друг диявола та жінок.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Як багато справ вважалося неможливими, поки вони не були здійснені.
Пліній Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки міст не перейшли, і коня дядьком називають. (азерб.)
- Покохав сусідову дочку — забудь про спокій. (азерб.)
- Порося хрюкати вчиться у свині. (азерб.)
- Прислужливий пес і вовка роздере. (азерб.)
- Родич заходити перестане — чужим стане, чужий часто ходитиме — рідним стане. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарно, як свині в дощ.
- Гарно, як свині в намисті.
- Гарно, як свині під лопухом.
- Гарно, як собаці на ярмарку.
- Гарно, як у гаю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дурень, зробивши дурість, потім виправдовується, що це було його боргом.
Бернард ШОУ - Дурень, у якого добра пам’ять, сповнений думок і фактів; але він не вміє робити висновків і узагальнень, — а в цьому вся суть.
Люк де ВОВЕНАРГ - Дурість — дарунок божий, але не слід ним зловживати.
Отто БІСМАРК - Дурість — це мати злочину, але батько нерідко буває геніальним.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Дурість — це не відсутність розуму, це такий розум.
Олександр Лебідь
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Все, що погано лежало, вже лежить у швейцарському банку.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі борються за щастя народу, а поділитися з народом награбованим не бажає ніхто.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі ми знаємо про десять заповідей, лише не знаємо, хто їх має виконувати.
Флоріан БОДНАР - Всі права людини захищені. А людина?
Володимир ШАМША - Всього три гілки влади, але й ті геть чисто об’їдені гусінню корупції.
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна?
Леся УКРАЇНКА
"Подорож до моря", 1888 - Зложити правдивий суд над усіми ваганнями всіх справ у нашій історії можна тільки рівняючи її з історією других народів Європи.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
