На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Не сподівайся на запального друга, навіть якщо сам по собі він добра людина.
       Абу-ль-Фарадж
  • Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
       КОНФУЦІЙ
  • Небуття — ніщо, буття — мука.
       Аполлоній Тіанський
  • Невігластво робить людей сміливими, а роздуми — нерішучими.
       Фукідід
  • Невідоме лихо завжди вселяє більше страху.
       Публій Сір 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Як піде горе з рання, то аж до смеркання.
       
  • Тілько теє не минеться, як горенько ійметься.
       
  • Хоч лучиться печаль на одну годину, забудеш про милу родину.
       
  • На трафунок — добрий трунок.
       
  • Не поможе і трунок, як прийде трафунок.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Гуде, як гудок.
       
  • Гуде, як у бочці.
       
  • Гуде, як у п'яного в голові.
       
  • Гуде, як чотири вітри в лісі.
       
  • Гудуть, як бджоли у вулику.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Найважче зберегти в таємниці свою думку про себе.
       Марсель Паньйоль.
  • Найважче не повернутися до наїждженої колії.
       Володимир Брюґґен.
  • Найважче простота дається найпростішим.
       Борис Крутієр.
  • Найвище покликання фотомистецтва — пояснити людину людині.
       Сьюзан Зонтаг.
  • Найвищий тріумф для письменника полягає в тому, щоб примусити мислити всіх, хто спроможний мислити.
       Ежен Делакруа. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Щоб книга стала раритетом, потрібно випустити її мі¬зерним тиражем.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Літконсультант, як міліціонер: знайде, до чого при¬чепитись.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Поет любив розповідати байки про свої казкові гоно¬рари.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Чому про вірність пишуть поеми, а про невірність — епіграми?
       Юрій РИБНИКОВ
  • З розвитком телебачення люди навчилися культур¬ніше гаяти час.
       Юрій РИБНИКОВ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Стали чорні виночерпи,
    Вино чорне ллють,
    А у серці чорні верби

       
  • Вінки смерті в'ють.
       Лавро Миронюк
    "Стали чорні виночерпи...",1920-1940
  • Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
       Микола КУЛІШ
    "Патетична соната", 1931
  • Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
       Микола КУЛІШ
    "Патетична соната", 1931
  • Умру, а жить не перестану,
    Любов'ю буду вічно тліть...
    Важким я колосом устану
    Із грудки рідної землі.

       Михайло СИТНИК
    "Умру, а жить не перестану...", 1946
     
Ще..
Тости / 65
  • Все може бути, Все може статись:
    Машина може поламатись,
    Дівчина може розлюбити,
    Та кинути пити?...
    – Не може бути!
    – То ж вип’ємо, друзi!

       
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ