Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Життя не те означає, щоб тільки їсти та пити, але й бути веселим та бадьорим.
Григорій СКОВОРОДА - ...хто дочекається кiнця у вічноплинному джерелі?
Григорій СКОВОРОДА - Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зiстаряться.
Григорій СКОВОРОДА - Не можна збудувати словом, коли те ж саме руйнувати ділом.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хапко з хапком знається.
- Злодій злодія зараз пізнає.
- Чорт біса пізнав, та й на баль (або: пиво) позвав.
- Чорт біса і з під купи бачить.
- Пізнав свій свого.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стільки правди, як у кози хвоста.
- Стільки правди, як у решеті води.
- Стільки смаку, як у печеному раку.
- Стогне, як старий дід.
- Стоїть біла, як крейда.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина може повірити в неможливі речі, але ніколи не повірить у неправдоподібні.
Оскар Уайльд. - Людина народжується для того, аби щось сказати, інші — щоб заборонити їй це зробити.
Станіслав Єжи Лец. - Людина не може жити сама й так само не може жити в суспільстві.
Жорж Дюамель. - Людина неповторна, навіть коли повторюється.
Александр Кумор. - Людина нечасто помиляється двічі — зазвичай тричі й більше.
Джон Перрі Барлоу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Одна жінка в хаті – мент, дві – парламент, три – лемент.
Флоріан БОДНАР - Одним — мільйони, іншим — розуміння того, що щастя не в грошах.
Олександр ПЕРЛЮК - Одні жінки роблять із чоловіків лицарів, інші – загнаних коней.
Флоріан БОДНАР - Одні й ті ж помилки завжди роблять безпомилково.
Володимир ШАМША - Одні мають те, що мали, інші те, що встигли накрасти.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже...
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь...
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Світе ясний! Світе тихий!", 1860 - А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть.
І виростуть; і без сокири
Аж зареве та загуде,
Козак безверхий упаде,
Розтрощить трон, порве порфиру,
Роздавить вашого кумира,
Людськії шашелі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Бували войни й військовії свари...", 1860 - ...Із того часу всі в нас поділились на живих і мертвих, та й довго ще ділитимуться.
Пантелеймон КУЛІШ
"Промова на похороні Шевченка", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
