Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де пролита кров наша, там є земля наша. І це вороги знають, і це вони стараються, та це старання марне. Буде так, як у старі часи Отців наших. Кажем ті слова для пам’яті, аби жодне з тих слів не втратилося.
Велесова Книга (17-В) - Дивись, русе, до розуму, бо ум великий Божеський єдиний із нами. А тому творімо і речемо з Богами воєдино!
Велесова Книга (1). - Краще маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві, і не жертвувати Богам чужим.
Велесова Книга (6-Г). - Маємо працювати, да не ректи, що не можемо, і краще не кажімо, що не маємо віри. Старанно повчімося тому, що речено тут, аби ми не забували, а так діяли те щоденно. А те є для бояр так само, як і для простих огнищан.
Велесова Книга (38-А) - Муж правий, ідучи додому, не тоді, коли говорить, що йде правий. Але він правий, коли слова його і звершення збігаються.
Велесова Книга (2)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- І у сина гірка година, а у доньки прибуде бідоньки.
- Жени сина коли хоч, — коли можеш, віддавай доч. (дочку).
- Надія в кут скрилася.
- Уже не надолужиш, уповаючи.
- На людей, як на Бога, а на себе як на чорта (надію покладає).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хропе, як кінь.
- Хруснуло, як горіх, шугнуло, як у міх.
- Худа, як драбина.
- Худий, аж ребра світяться.
- Худий, як дошка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніхто не спроможний мислити ясно зі стиснутими кулаками.
Джордж Джин Нейтан. - Ніхто ніколи нічого не зробив би, якби спершу спростував усі заперечення.
Семюель Джонсон. - Нічим не обмежена уява створює вдавану дійсність.
Михайло Салтиков-Щедрін. - Нічого не брав на свою відповідальність. Говорячи, що Земля крутиться, додавав: "За словами Коперника".
Еміль Кроткий. - Нічого не пояснюйте, якщо хочете, щоб вас зрозуміли.
Дені Дідро.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Питати нема з кого, всі вже перефарбувались.
Олександр ПЕРЛЮК - Поки зрозумієш, що життя чудове, й жити не схочеш.
Олександр ПЕРЛЮК - Поки олігархи на волі — народ у тюрмі.
Олександр ПЕРЛЮК - Поки час покаже, що ми йдемо не туди, ми вже будемо не там.
Олександр ПЕРЛЮК - Покращання нашого життя вже сьогодні нам вдалось якось пережити.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|