Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не можна ні мертвяка розсмішити, ні нерозумного розуму навчити.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Дівчина погубляє красу свою перелюбством, а муж мужність свою – грабіжництвом.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не муж між мужами, якщо ним жона володіє.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чужим ніхто не насититься.
- Чужим хлібом — гада ловити.
- Чужим хлібом ситий не будеш.
- Чужими руками легко жар загрібати.
- Чужі ворота тяжко запирати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Витріщив очі, як сова.
- Витріщив очі, як теля на нові ворота.
- Вихватився, як на щолопок.
- Вихопився, немов шершень з дупла.
- Вишептався, як рак у торбі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Більшість авторів поводять себе у своїх творах так, як світські люди за бесідою: думаючи тільки про те, щоб сподобатися, вони мало стурбовані тим, як досягти цього — брехнею чи правдою.
Клод Адріан Гельвецій. - Більшість видавців — це невдахи-письменники, як і більшість письменників.
Томас Стернз Еліот. - Більшість людей відповідає не на чужі міркування, а на власні думки.
Франсуа де Лярошфуко. - Більшість людей втрачає можливість, яка виникає, бо вона одягнена в комбінезон і на вигляд нагадує роботу.
Томас Едисон. - Більшість теорій — лише переклад старих думок на нову термінологію.
Григорій Ландау.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кожний учений мусить бути зразком доброго знання своєї літературної мови.
Іван Огієнко - Кожний учений мусить непохитно дотримуватися засади: для одного народу — одна наукова термінологія.
Іван Огієнко - Недержавний народ мусить пильнувати, щоб його вчені спеціялізувалися головно в науках національних, що підносять свідомість народу й що ними чужа наука відповідно займатися не буде.
Іван Огієнко - Звичайно цитуємо дослівно. Але роблячи цитату з письменника, що не додержувався соборної літературної мови й одного правопису, можна в цитати змінити правопис на сучасний, а то й повиправляти локалізми, якщо від того не зміняється зміст цитати.
Іван Огієнко - Цитуючи з чужої мови, не зловживайте довгими цитатами з оригіналу, — перекладайте їх на рідну мову.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався. Але невсипущий, твердий роботяга, Із рук не пускав ти народного стягу. Василь МОВА "Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину: Долю робітника без одпочину... Борис ГРІНЧЕНКО "У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. Пантелеймон КУЛІШ "Піонер", 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|