Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Веселiсть – це здоров'я гармонiйної душi. Душа, вражена якимсь пороком, не може бути весела.
Григорій СКОВОРОДА - Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогiв, не має також і друзiв.
Григорій СКОВОРОДА - Як глупота є матiр усiх порокiв, так мудрiсть є справжня мати як наших чеснот, так i скромностi.
Григорій СКОВОРОДА - Очевидно, такий свiт: якщо сам чогось зробити не може, заздрить іншим.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба коли-небудь була дружба помiж скупими?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На пятій неділі вдовиний плуг вийде. (а всього 4 тижні у місяці).
- Червоного очіпка не брати (вдова, що бажає вдруге одружитися, надіває червоний очіпок в буддень і свято).
- Як ти живеш, як ти вдовиця? — сама на печі, а ноги на полиці.
- Ходи сива як вівця, а не йди за вдівця.
- Кого лихо не мине, той візьме і мене. (казала вдова про заміжжя).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Загинув, як руда миша.
- Заглядає, як кіт у каганець.
- Заглядає, як сорока в кістку.
- Заговорить, як жайворонок защебече.
- Загорів, як негр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніколи не бреши, хіба що для практики.
Марк Твен. - Ніколи не варто говорити: "Ви мене не зрозуміли". Краще сказати: "Я погано висловив свою думку... ".
М. Робер. - Ніколи не варто добре говорити про себе. Варто це друкувати.
Жуль Валле. - Ніколи не вистачає часу на те, чого не хочеш робити.
Володимир Брюґґен. - Ніколи не виходь назустріч неприємностям. Сиди спокійно, й дев'ять з десяти неприємностей просто не дійдуть до тебе.
Кальвін Кулідж.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Про фортуну найчастіше згадують, коли вона відвертається.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Чим багатогранніше життя, тим більше гострих кутів.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У декого і суд совісті – товариський.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Коли слова ллються рікою, в них багато води.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Про мертвих – або добре, або нічого, інша річ – про вічно живих.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, —
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває весільної,
А на журбу зверне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти?
Заховать з собою? — гріх, душа жива!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
