Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра-бо жона – вінець мужу свойому без печалі, а погана – люта печаль і руїна домові.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хробак дерево тлить, а погана жона мужа свойого дім губить.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний.
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гарна дівчина, як у лузі калина.
- То дарма, що був злодій, аби тепер козак.
- Пустився в бійку — чуба не жалій.
- Як будуть бить, то не будуть вішать, а як будуть вішать, то не будуть бить.
- Мокрий дощу не боїться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бистрий, як стріла.
- Бігав, мов кручена ярка.
- Бігає, висолопивши язика, як пес.
- Бігає, мов опудало.
- Бігає, мов перелякана миша.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Публіка — це бруд, який місять і з якого ліплять собі читачів.
Ж. і Е. Гонкури - Пунктуальність — ввічлива манера дорікати інших у неточності.
Поль Валері - Пунктуальність — ввічливість зануд.
Івлін Во - Пушкін, бачачи в жінці предмет чуттєвого обожнювання, в той же час вважав її істотою нижчого порядку, брехливою, злою, підступною і душевно брутальною.
Мінц - Радикал цього століття — це консерватор наступних.
Mark Twaіn
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Над усе хочеться жити, коли є за що вмерти.
Олександр ПЕРЛЮК - Як добре, що ми зробили не все, що могли!
Олександр ПЕРЛЮК - Тих, кого не можна не любити, як правило, недолюблюють!
Олександр ПЕРЛЮК - Не намагайтеся жити добре: вам же гірше буде!
Олександр ПЕРЛЮК - Декому слід вичавлювати із себе не раба, а рабо-власника.
Олександр ПЕРЛЮК Легше зробити щасливим народ, аніж жінку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО
"Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, —
На хвилях серця, хвилях дум
Лови його недбалий шум...
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Іван ФРАНКО
"Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
