Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Реформу моралі варто починати з реформи законів.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Роби велике, не обіцяючи великого.
ПІФАГОР - Розсудливий той, хто не засмучується тим, чого він не має, а радіє з того, що має.
ДЕМОКРІТ - Розумний карає не за зроблений вчинок, а для того, щоб він не стався у подальшому.
СОКРАТ - Самітність — союзник печалі, вона ж — супутник духовного піднесення.
Джебран Халіль Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Роботяща жінка позичає вовну, ледача — воду.
Казах. - Роботящої жінки злидні бояться.
Болг. - Родина без згоди, що весняні води.
Япон. - Розбещеного чоловіка рятує жінка.
Тамільськe - Розкажеш про горобця, а перекажуть про журавля.
Білорус.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хмари йдуть проти вітру - на сніг.
- Іній на деревах - на мороз, туман - на відлигу.
- Коли мороз у лютому довго тримається - зима не довго пишається.
- Лютий сухий і холодний - серпень спекотний.
- Зорі яскраві - на гарну погоду, тьмяні - на дощ або сніг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- На найвищих вершинах нічого не росте.
Юл Бриннер. - На одне запитання ніколи не знайти відповіді: "Ну то й що?".
Володимир Брюґґен. - На ослячих вухах корона тримається довше.
Володимир Колечицький. - На памелках вчемося.
Леонід Крайнов-Ритов. - На Парнасі нема золотих копалень.
Томас Фуллер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вір в себе, перемагаючи перешкоди і радуючи ближніх своїх.
Лев Силенко - Воїн, справжній воїн, повинен служити своїй державі та народові, захищати добро.
Володимир Пилат - Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.
Євген Коновалець - Ворожою кров’ю і гуком мортир виписує нарід протести.
Олег Ольжич - Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі.
Павло Тичина
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засудять, і премудрих
Немудрі одурять!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...". 1845 - Окують царей неситих
В залізнії пута,
І їх, славних, оковами
Ручними окрутять,
І осудять губителей
Судом своїм правим,
І вовіки стане слава,
Преподобних слава.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
