Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА - Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА - Довго сам учись, коли хочеш учити iнших. В усiх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА - Буття i слава iменi нероздiльнi, як добре зерно iз гiлками, як джерело із потоками, як сонце з промiнцем. Марнославство ж, як трава, що росте на покрiвлях, передчасно мусить засохнути.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Яка матка, такі й бджоли: ті кусають, а ті в поле.
- Якби кум та ще й з медом прийшов.
- Якби не трутні, то й в колгоспі щось було.
- Біда минулась — молитва забулась. (франц.)
- Важче за все розпізнати гарний кавун і порядну жінку. (франц.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Весела, як весна.
- Весела, як весняний жайворонок.
- Весела, як гай.
- Весела, як пташка.
- Весела, як ясочка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Тисячі років ледве достатньо, щоб створити державу, однієї години досить, щоб вона розвіялась в прах.
Дж. БАЙРОН - Саме найпростіші істини людина осягає найпізніше.
Людвіг Фейєрбах - Сварки з дружиною виганяють чоловіка з власного дому.
Джефрі Чосер - Свідома любов до свого народу не сумісна з ненавистю до інших.
Д. Лихачов - Світ – це божевілля одного Супермозку, який сам через себе зійшов з розуму.
Станіслав ЛЕМ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Стражданнями і горем визначено нам добувати зернини мудрості, не видобуті із книг.
Микола ГОГОЛЬ - Поети з’являються не звідкись з-за моря, а виходять зі свого народу.
Микола ГОГОЛЬ - Навряд чи є вища з насолод, ніж насолода творити.
Микола ГОГОЛЬ - Варто тільки дотепному посміятися з одного боку справи, як слідом за ним тупіший і дурніший глузуватиме з усіх боків справи.
Микола ГОГОЛЬ - Театр – це така кафедра, з якої можна багато сказати світу добра.
Микола ГОГОЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле, На останній смертний бій. Григорій ЧУПРИНКА "Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли. Одна вечірняя вітає їх могили, Одна вечірняя віта їх заповіт. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде... Ах, се ж душа, душа моя голодна без корму мре. Уляна КРАВЧЕНКО "Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють, А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк "Стали чорні виночерпи...",1920-1940
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|