Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все – трава i лушпиння, все – х i тiнь, все минає; серцем же людина вiчна.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу i для тебе рятiвну справу, коли твердо йдеш шляхом доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрощувати те, чого можеш сам досягти
Григорій СКОВОРОДА - Коли твердо йдеш шляхом, яким почав iти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Подiбне до подiбного веде Бог.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли б знати, що в кума пиття, то й дітей забрав би.
- Коли грибно, то і хлібно.
- Коли є хліба край, то й під вербою рай.
- Коли пан голодний, то з’їсть борщ і холодний.
- Корито до коней не ходить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Наче сатана в комині шумить.
- Не бачить світа, як курка зерна.
- Не бачить світла, як сліпа муха.
- Не бачить світла, як сова вдень.
- Не будь така, як панова свиня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Що особливо прикро,— це те, що розум людський має свої межі, тоді як дурість людська — безмежна.
Олександр Дюма-син - Що таке воля, знають лише ті, хто готовий віддати життя за неї.
Жермена де СТАЛЬ - Що таке воля, як не думка, що переходить в діло!
О. БЕСТУЖЕВ-МАРЛИНСЬКИЙ - Щоб вести розумну і вірну політику, недостатньо знати людей, треба любити їх.
А. Граф - Щоб виправдатися у власних очах, ми нерідко переконуємо себе, що не в силах досягти мети, а насправді ж ми не безсилі, а безвільні.
ФРАНСУА ДЕ ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Новий гриф на документах: "Цілком прозоро. Тільки для своїх".
Володимир ШАМША - Новим Марксом стане той, хто створить теорію кланової боротьби.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Номенклатурний Баран, а зумів прихватизувати вівцеферму.
Леонід ЗАБАРА - Номенклатурні боги! Спускайтесь з небес - народ піднявся з колін!
Леонід ЗАБАРА - Ну навіщо олігархові якісь Божі заповіді, коли він навіть закони купляє пакетами?
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
