Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ» - Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо стерти його і кров пролити негайно.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не давай серцю волі, бо сам підеш до неволі.
- Не дай, Боже, щастя, а дай розум.
- Не дам курці проса — нехай здохне!
- Не дасть собі в кашу наплювать.
- Не дивись, що п'яниця, а бери, як трапиться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не так чоловік мішком, як жінка горшком рознесуть із дому.
- Не хоче, як кобила вівса.
- Не хоче, як коза сіна.
- Не хоче, як писар хабара.
- Не хоче, як старець гривні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вольтер вчив: "Наскільки люди освіченіші, настільки вони вільніші". Його наступники сказали народу: "Наскільки ти вільніший, настільки ти освіченіший". У цьому й ховалася погибель.
Антуан РІВАРОЛЬ - Воля — головний дарунок природи.
Леонардо да Вінчі - Воля — подвоює мужність і сили людини.
Дюмурьє - Воля — це відповідальність. Ось чому всі її так бояться.
Бернард ШОУ - Воля — це право робити все, що дозволяють закони.
Шарль де МОНТЕСК’Є
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина" - Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" - А ми дивились та мовчали
Та мовчки чухали чуби. Німії, подлії раби! Тарас ШЕВЧЕНКО "Юродивий" - Моголи! моголи!
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Московська блекота
Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Тодось ОСЬМАЧКА "Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася, Вона, як сніг на вітах, і осиплеться. Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ "Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено... Я надвоє розколотий, Я стократ розтривожений. Михайло СИТНИК "Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді. Боцман каже капiтановi: – Слухай, капiтане, давай вип’ємо. Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу. Вiн пiднімає пляшку і каже: – Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам! То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко! - То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|