Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Народженому в роду доброму – сором жити з ганьбою.
Софокл - Коли юнак один промовив: "Гарна річ, коли хто отримає все, чого прагне", – той відповів йому: "Та краще, коли не прагнеш некорисного".
Медем - Задля кого жити хочеш, задля них і загинути не бійся.
Святий Василь - Він побачив ворота Коринфу міцно зачиненими, сказав: "Чи жінки тут мешкають?"
Сократ - Могутність істинна – розум досконалий. Сила з розумом велику користь приносять тим, хто має їх. Без розуму ж тільки шкодить.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Говорить язик безкостий та договориться до одного кінця.
- Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде.
- Язик доведе до Києва і по кия.
- Вкусись за язик.
— Укусись за язик, та й мовчи.
- Прикуси язичок.
— Як хочеш щось збрехати, то язика прикуси.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бубонить до себе, як баба на морозі.
- Бубонить, як у бочку дме.
- Бубонить, як чорт на коробці.
- Буде погода, як не потече з неба вода.
- Буде утіха, як з дірявого міха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка може граючи обдурити сотню чоловіків, але тільки не іншу жінку.
Мішель Морган - Жінка може зробити мільйонером будь-якого чоловіка-мільярдера.
Чарлз Чаплін - Жінка може іноді замінити мастурбацію. Але, зрозуміло, це вимагає великого зусилля уяви.
Карл Краус - Жінка не женеться за популярністю. Їй цілком достатньо, якщо її розуміють тридцять — сорок чоловіків.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Жінка не завагається пожертвувати честю, щоб врятувати репутацію.
Клод Кребійон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Захистимо вітчизняного товаровиробника від нашого керівництва!
Олександр ПЕРЛЮК - Жодна жінка не прощає чоловікові своїх помилок.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо жінка й не хоче з тобою посваритися, то це ще не означае, що вона з тобою зараз не посвариться.
Олександр ПЕРЛЮК - Це талант можна закопати, а бездарність – ніколи.
Олександр ПЕРЛЮК - Хтось же повинен кохати твою дружину!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк
"Стали чорні виночерпи...",1920-1940
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
