Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Богу не вимовно — свічку купила, панахиду наняла, та й усі гроші розійшлись (або: всі гроші чорт забрав)!
- Нехай цей день святий буде (як у свято про роботу кажуть).
- Нога за ногою, неси все зле-лихе за собою.
- З хати димом, з двора вітром!
– ... неси все зле-лихе за собою (баби примовляють).
– Нехай іде з чадом і димом з нашої хати (все неладне).
- Нехай іде на ліса, на сухі очерети, на широкий лист.
– Нехай Бог милує всякого хрещеного та й попа навіжсного!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Повертається, як віл.
- Повертається, як муха в окропі.
- Повертається, як слон.
- Повзе, як їжак.
- Повзе, як черепаха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жодне багатство не може перекупити вплив оприлюдненої думки. Жодна влада, жодне правління не може встояти проти всеруйнуючої дії типографського снаряда.
Олександр Пушкін - Жодні міркування не спрямують людину на шлях, якого вона не бажає бачити.
Р. Роллан - Жодні хитрощі не допоможуть нам довго приховувати кохання, коли воно є, як і удавати це почуття, коли його немає.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Жонаті люди – в більшості це холостяки, в яких якось одного разу здали нерви.
Джордж Ейд - Жорстокість законів стає на заваді їх виконанню.
Шарль де МОНТЕСК’Є
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Почуття гумору — це як гроші: всі їх люблять, але не у всіх вони є.
Володимир ТАНЦЮРА - Почуття обов’язку — це вміння мужньо нести свій хрест. Зазвичай на Голгофу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правда постійно торжествує, але ніяк не може восторжествувати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правду треба відстоювати, але можна і відсиджувати.
Віктор ІГНАТЕНКО - Правильно вихована совість ніколи не гризе свого хазяїна.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?..
Парадоксальна суть парадів
і замість правди — сто півправд.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе".
Диктатори, диктатори, диктатори
Щодня диктують світові себе.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом негоден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю — і він загине. Людина — не птах, вона творіння вищого ґатунку, проте природа увіклала в неї багато спільного з птахом: вона почасти теж не може перебувати без клітки...
- Є чи нема
домагався малим
є чи нема
домагався як виріс
є чи нема
домагався сивіючи
є чи нема
домагався холонучи
є чи нема
Микола Холодний
"Діалог", 1969 - Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт,
Гадь повзе тут між людських стосунків.
Тільки спільності, що погляди на дріт.
Михайло ОСАДЧИЙ
"Чорнять мозок...", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
