Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiнець хвали – старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нещасливiшого, коли душа болить. Вона болить тодi, коли золять думки.
Григорій СКОВОРОДА - А я як був, так i тепер – одорожнiй.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коли не піп, то не вдягайся в ризи.
– Не піп — не сунься в ризи: не сунь голови, куди не влізе. - Коли не пиріг, то й не пирожися; коли не вмієш, то й не берися.
- Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
– Коли ти швець, то пильнуй свого копита. - Коли не коваль, то й рук (або: кліщів) не погань.
- Знає то купець та продавець.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Заманулось, як серед літа мерзлого.
- Замерз, як цуцик.
- Замішався, як ополоник між ложками.
- Занадився, як кіт до сала.
- Занедужала, як згоріла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У житті доводиться вибирати між нудьгою й стражданням.
Жермена де СТАЛЬ - Треба більше мужності, ніж прийнято думати, щоб назвати себе своїм справжнім ім'ям.
Дідро - Треба вчити не думкам, а міркувати.
Іммануїл Кант - Треба жити, закохавшись у щось тобi недоступне. Людина зростає тодi, коли тягнеться вгору.
Максим ГОРЬКИЙ - Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Поштивість і пристойне пошанування має виявляти подружжя: жінка чоловікові – як голові, а чоловік жінці – як власному тілові.
Петро МОГИЛА - Безкорисливість – це самого себе пізнати, істинне дзеркало світу і все, що в світі.
Петро МОГИЛА - Ніхто-бо, хто ненавидить, себе не утримає, і не збереже, і не знайде.
Петро МОГИЛА - Хто пасе, той мусить не спати, не віддаватись розвагам, а перебувати біля своїх овець.
Петро МОГИЛА - Любов із ненавистю дружби не має.
Петро МОГИЛА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Вишні", 1935
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|