Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон - Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пішла б Векла танцювати, та ціпок став заважати.
- Пішла до доньки — набралася бідоньки, пішла до синочка — бідна моя голівочка.
- Пішов Назар на базар корову купити, а жінка стоїть у хліві з відром, щоб її доїти.
- Пішов, наче рак по дріжджі.
- По селу слава — загубив штани роззява.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розходилась, як квочка перед бурею.
- Розцвіла, як калина.
- Розцвіла, як рожа навесні.
- Розчервонівся, як рак.
- Росте, як билина в полі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наші чесноти — це найчастіше по-мистецьки переодягнені вади.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Не бери в голову, бери в кишеню.
Віктор КОНЯХІН - Не бійтесь помилятися — бійтесь повторювати помилки.
Теодор Рузвельт - Не буває похмурих часів, бувають похмурі люди.
Ромен Роллан - Не будемо надто вибагливі. Краще мати старі-старезні діаманти, чим не мати ніяких.
Марк Твен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У декого біографія закінчується ще й так: потонув у розкошах.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У діда з бабою найщасливіший день, коли приносять пенсію, а найгірший — наступний, коли приїздять онуки.
Василь ТИТЕЧКО - У кожної жінки є щось своє, решту придбав чоловік.
Віктор ІГНАТЕНКО - У мені постійно ведуть боротьбу Добро і Зло. Але чомусь завжди перемагає Дурість.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - У морі вина переважає смак солоних жартів.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА
"І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Солонський яр", 1923 - Ах,
нікого так я не люблю,
як вітра вітровіння,
його шляхи, його боління
і землю,
землю свою.
Павло ТИЧИНА
"Вітер з України", 1923 - Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
