Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Належить усталений закон твердо зберігати і жодного з них не змінювати.
Бо ліпше давнього дотримати закону, ніж нового, навіть якщо і ліпшим здається. - Граду душа є закон, бо отак, як тіло, душу втративши, падає, так і град, коли нема в нім закону, зруйнується.
Демосфен - Благі малого закону потребують, бо не річ до закону, а закон до речі буває.
- Ті гради стоять добре, де городяни князя слухають, а князь – законів.
Соломон - Підневільному закон – примус, а вільні в законі потребу мають.
Демад
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Без здоров’я нема щастя.
- Без здоров’я ніщо людині не миле.
- Бережи і шануй честь змолоду, а здоров’я — під старість.
- Бережи одежу знову, а здоров’я змолоду.
- Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля свята!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарна, мов печеричка.
- Гарна, мов цариця.
- Гарна, наче рожа.
- Гарна, як весна.
- Гарна, як зіронька на небі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Брехня встигає обійти півсвіту, поки правда одягає штани.
Уїнстон Черчілль - Політика настільки ж захоплива і небезпечна, як і війна. У війні вас можуть убити лише раз, в політиці багато разів.
- Мої смаки прості. Я легко задовольняюсь найкращим.
Уїнстон Черчілль - Хочете, щоб у суперечці ваше слово було останнім? Скажіть опонентові «Мабуть, Ви праві».
Уїнстон Черчілль - Велику перевагу отримує той, хто досить рано зробив помилки, на яких можна вчитися.
Уїнстон Черчілль
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Спецзасоби існування.
Флоріан БОДНАР - Спочатку все звалюють на кризу, а потім звалюють за кордон.
Віктор ІГНАТЕНКО - Спочатку зробимо, а потім питаємо — навіщо ми це зробили.
Леонід Кучма - Спочатку може бути оповита плющем дача, потім — дача свідчень.
Борис РЕВЧУН - Справжній учений — це вічний учень, прикутий до столу з асистенткою.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна? Леся УКРАЇНКА "Подорож до моря", 1888 - Зложити правдивий суд над усіми ваганнями всіх справ у нашій історії можна тільки рівняючи її з історією других народів Європи.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Треба шукати всесвітньої правди, котра б була спільною всім національностям.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Сама по собі думка про національність не може довести людей до волі й правди для всіх і навіть не може дати ради для впорядковання навіть державних справ.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Думка про людськість поставлена була вище над думкою про націю та віру, з їх осібними звичаями, урядами та інтересами, і стала таким суддею посеред суперечок проміж націями й вірами та основою до волі кожної нації й віри в тих границях, поки нація чи віра не неволить других.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|