Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Влада над вільними людьми більш прекрасна і більше відповідає доброчесності, ніж панування над рабами.
Арістотель. - Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ - Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким.
Цицерон, давньоримський оратор і філософ (106-43 рр. до н. е.) - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Володіти собою — найбільша влада.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Це брехенька — моя ненька.
- Які бойки! Як з Листу бере (добрий брехун).
- Брехни стара на покуті!
- Він гори перевертає (язиком).
- Убрався в правду, як Татарин у зброю.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Потрібний, як коло трактора віжки.
- Потрібний, як сіль в оці.
- Потрібний, як собаці другий хвіст.
- Потрібний, як собаці п'ята нога.
- Потрібний, як торішній сніг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми знаємо, хто ми такі, але не знаємо, ким можемо бути.
Вільям ШЕКСПІР - Ми і не уявляємо собі, скільки треба розуму, щоб не видатись смішним!
Нікола Себастіан ШАМФОР - Ми легко забуваємо свої помилки, коли вони відомі лише нам.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Ми міркуємо надто мілко. Як жабка на дні колодязя.
Мао Цзедун - Ми можемо скільки завгодно твердити своє, а звичай і загальноприйняті житейські правила тягнуть нас за собою.
Мішель МОНТЕНЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як війна шаліє, то закон німіє.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Коли Рим не мав можливості воювати, він щиро боровся за мир.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - І один у полі воїн, якщо захищає рідне поле.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Коли любиш Батьківщину, влада не має великого значення.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Скромна людина завжди змусить себе похвалити.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гармат би нам та кулеметів замість мрій, тату!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Чи не краса в тому, що щось тільки існує, — і не вертається більш ніколи...
Уляна КРАВЧЕНКО "Спогади учительки", 1936 - Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
Бажань похітливих, думок без сумління і страху. Все станеться явним — даремно втікаєш від себе У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців. Юрій ЛИПА "Простовіч", 1938 - Спалитися в безупиннім
Життю, що в іскрах пливе, В неопалимій купині, Що родить вічно нове. Юрій ЛИПА "Три брати", 1938 - Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть; Ти вивів нас на роздорожжя, Щоб ми пізнали праву путь. Юрій ЛИПА "Вірую", 1938
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|