Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Задовольняються не покаранням злочинiв, а попередженням злочинiв.
Перiандр - Заздрість – ворог щасливих.
Епіктет - Закоханий у себе суперників не має.
ЦИЦЕРОН - Здатність рости є ознака недосконалості.
Сенека - Здолати шкідливі звички можна тільки сьогодні, завтра — буде пізно.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Легко є умiти говорити, коли маєте що до говорення, але тяжко є мати що до говорення, коли треба говорити.
- Легко сказати, та як зв’язати?
- Легко, як дурному з гори котитися.
- Легше зайця з’їсти, як його вполювати.
- Ледар і в Пилипівку доброго слова не варт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Танцює, мов сонна.
- Танцює, як корова на льоду.
- Танцює, як рак на льоду.
- Тарабанить, як горохом об стіну.
- Тарабанить, як порожня бочка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловік для жінки – засіб; метою завжди буває її дитина.
Віктор ГЮҐО - Щастя – не в тих жінках, з ким хочеш спати, а в тих, з ким хочеш прокидатися.
Отто Вейнінгер - Як тільки жінки удаються до міркувань загального характеру, вони віддаються коханню, не помічаючи цього.
Фрідріх НІЦШЕ - Володіння - це імпорт тьми,
Самовіддача - це експорт світла. Шрi ЧИНМОЙ - Людина знає, як обвинувачувати Бога,
Бог знає, як приборкувати людину. Шри ЧИНМОЙ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Народна прикмета: жінка вийшла з хати — буде розтрата.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Нас більше, але у нас чомусь менше.
Віктор ІГНАТЕНКО - Не варто полум’я душі гасити алкоголем — він пожежонебезпечний.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Не кожен, хто носить корону, має голову.
Микола ПАСЬКО - Не мала баба клопоту, та купила бійцівського пса.
Мар’ян КОНАШЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску. Тодось ОСЬМАЧКА "Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано, Поки небо твоє ще синє, Веселись, моя ладо! Олекса Стефанович "Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим: хімічна реакція одного дня, оксидація життєвого прагнення. Юрій Тарнавський "Думки про мою смерть", 1956
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|