Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур. - Той, хто живе повсюди, не живе ніде.
Марціал. - Той, хто користується своїм правом, не порушує нiчийого права.
Правило римського права. - Той, хто розв'язує терор над іншими, сам перебуває у постійному страху.
Клавдій Клавдіан. - Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли лихо, то ще й вік довгий.
— ...Коли Бог дасть лихо і т.д...
- Не стямишся, відки лихо візьметься.
- Умій тілько відходити, а лихо то прийде.
- Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле.
— Швидкий сам добіжить, а смирного Бог дожене.
— На смирного Бог нанесе, а ледаче й само наскочить.
— На лихого Бог нанесе, а швидкий сам собі набіжить.
— Швидке само на себе набіжить.
- І в погоду часом грім ударить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Маюся, як голий у терну.
- Меле язиком, як лисиця хвостом.
- Меле язиком, як пес хвостом.
- Меле, як порожній млин.
- Менджує, як циган кіньми.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У тварин є та шляхетна особливість, що лев ніколи через малодушність не стане рабом іншого лева, а кінь – рабом іншого коня.
Мішель Монтень - Увесь світ для людей, але для чого ж люди, якщо вони не самі для себе?
Максим ГОРЬКИЙ - Уже самий факт походження людини із тваринного світу спричиняє собою те, що людина ніколи не звільниться повністю від властивостей, властивій тварині, і, отже, мова може йти тільки... про різний ступінь тваринності або людяності.
Фрідріх Енгельс - Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру в себе. Так чинять дріб’язкові люди. Великі ж люди навпаки – допомагають вам повірити, що ви можете стати великою людиною.
Марк ТВЕН - Усе – в людині, усе – для людини!
Максим ГОРЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найкращого вчимося у нащадків, найгіршого – в сучасників, найголовнішого – у предків.
Андрій КОВАЛЬ - Найчастіше доля посміхається нам услід.
Андрій КОВАЛЬ - Бог – головний архітектор Світобудови, а Диявол – генеральний підрядник.
Андрій КОВАЛЬ - Багато чортяк були янголятками в дитинстві.
Андрій КОВАЛЬ - Філософія, викладена в афоризмах, – неспростовна.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф —
Веду ці вірші, як когорти,
В обличчя творчих катастроф.
Євген МАЛАНЮК
"Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, —
І в дальнє море — у суботній час —
Вона зове і пориває нас.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Листи", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
