Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Насiння лихих справ – хi думки.
Григорій СКОВОРОДА - Бачиш, що свiтло премудростi тодi входить у душу, коли чоловiк два єства пізнає: тлiнне та вiчне.
Григорій СКОВОРОДА - Не будь нахабний i не вважай недостатнiм те, що тобi незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Веселiсть – це здоров'я гармонiйної душi. Душа, вражена якимсь пороком, не може бути весела.
Григорій СКОВОРОДА - Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогiв, не має також і друзiв.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мандрівка часом оставляє без сорочки.
- До міста по гроші, а на село по розум.
- Базар Бог показав.
– ... хоч за подушку, та поживиш душку; а в селі хоч і пятак, то сиди так.
– І вже! "Купи" море перескочить і хвоста не умочить.
- Купить, як пса облупить. На ярмарку й на торгу — що хочу, те й роблю.
- Бодай багато бачив, а не мав за що купити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Замішався, як ополоник між ложками.
- Занадився, як кіт до сала.
- Занедужала, як згоріла.
- Запишався, як кобила до будяка.
- Запишався, як кошеня в попелі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Колонка у газеті — що-ранковий замінник безсмертя.
Ернест Хемінгуей - Там, де газети не вільні друкувати всяку нісенітницю, люди у владі вільні робити всякі нісенітниці.
Луї Террнуар - У газетах можна вже прочитати все, але важко довідатися про що-небудь.
Веслав Малицький - У газетах немає ні слова правди. Саме тому їх і читають.
Бенджамін Дизраелі - У газетах суцільна правда. Хоч не читай! .
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За столом переговорів багато не п’ють, щоб уникнути війни.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Завжди будуть багаті й бідні — не всі вміють добре красти й шахраювати. Відсидиш — і вийдеш у люди.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Завойовники потрібні там, де громадяни не здатні самі себе завоювати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Заздрість тоді буває, коли в одного — манія величі, в іншого — переслідування.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Засівайте розумним, добрим, вічним...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845 - А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1856 - Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось. Болить,
Болить, і плаче, і не спить,
Мов негодована дитина.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Ходжу-блуджу по городу
Великому, великому.
Одкрив би я своє серце,
Та нікому, та нікому.
Пантелеймон КУЛІШ
"Люлі-люлі", 1861 - Бистра річка — життя моє,
Широка-глибока...
Плавле-тоне на тій річці
Душа одинока.
Пантелеймон КУЛІШ
"Родина єдина", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
