Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина за своєю природою – істота суспільна.
Арістотель. - Людина людині вовк.
Плавт. - Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.
Конфуцій - Людину видає влада.
Піттак - Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
К. Гельвецій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Так тихо хоч мак cій.
- Темно хоч око виколи.
- І Мишка не пробіжить.
- — Ані дзень, ані кукуріку.
- Пек йому, моя мати рідна! поночі зовсім не бачу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ясний, як місяць.
- Ясний, як сонечко.
- Ясний, як сонце, білий, як глина, червоний, як рак.
- Ясно, як о дванадцятій годині ночі.
- Ясно, як у льоху під діжкою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Маклер: людина, що перекидає ваші гроші з акції в акцію, поки вони не зникнуть.
Вуді Аллен - Мама миє раму, а папа... відмиває гроші.
Дмитро Аркадін - Мені наплювати, що ви про мене думаєте. Я про вас не думаю взагалі.
Коко Шанель - Ми збираємося керувати справами, а виходить так, що справи керують нами.
П’єр Буаст - Ми можемо здаватися значними, займаючи положення, яке нижче наших достоїнств, але ми нерідко здаємося незначними, займаючи положення, занадто для нас високе.
Франсуа де Франсуа
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Аби поговорити з людиною начистоту, її треба спочатку послати в баню.
Флоріан БОДНАР - Автомобіль, у якому за кермом жінка, незабаром починає підморгувати фарами світлофорам.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Багато хто вже став почесним, решта залишилася чесними.
Флоріан БОДНАР - Багатопартійність — це стоголовий дракон.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Багатьом з тих, хто купається в розкошах, потім важко відмитися.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
