Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кiнець те, пiсля чого ще щось має бути. Пiсля справжнього кiнця нiчого бути не може.
Григорій СКОВОРОДА - У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як є хліба край, так і під вербою рай.
- Як Марія гроші мала, вона всюди кумувала.
- Як настав Микола, то забив кола.
- Як нема невістки, то нема в селі звістки, а як прийшла невістка, то з’явилася в селі звістка.
- Як п’ян, то капітан, а як проспався, то й свині забоявся.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Здоровий, як бик (як хрін).
- Здоровий, як велетень.
- Здоровий, як дуб.
- Здоровий, як лось.
- Здох, як пес.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Для того, щоб здивуватися, досить хвилини; для того, щоб здивувати, потрібні довгі роки. Клод Адріан Гельвецій
- Для торжества зла необхідною є лише одна умова – щоб хороші люди сиділи склавши руки.
Едмунд Берк - Для успіху в шлюбі потрібно значно більше, ніж знайти партнера, який підходить тобі — потрібно також самому бути партнером, який підходить.
Вуд - До цих пір філософи тільки пояснювали світ різними способами. Але справа в тому, щоб його змінити.
Карл МАРКС - Добре не мати вад, але погано не піддаватися спокусам.
Беджот
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ніхто не може учинити добра без правди, вона захована в будь-якому доброчинні.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Як чужі пси на того, котрий годує їх, дико гавкають, так і лихі та невдячні люди ненавидять того, хто корисне чинить.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Буде милість твоя зайва, коли суд лукавий.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - У пеклі той, що любить свою кирпу гнути.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Правда – лазня мисленна – нам душу змиває,
А почорнене лжею сумління вбіляє. Семен КЛИМОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, Шукаю Бога, а находжу Таке, що цур йому й казать. Тарас ШЕВЧЕНКО "В неволі, в самоті немає..." - Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди — І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. Тарас ШЕВЧЕНКО "Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас ШЕВЧЕНКО "П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити, І любити Твою правду, І весь світ обняти! Тарас ШЕВЧЕНКО "Ми восени таки похожі...", 1849
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|