Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Сліпі очі, коли затулені зіниці.
Григорій СКОВОРОДА - Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Витріщився, як дурний на образи.
- Візьміть і мій глек на капусту, щоб не був порожній.
- Вліз, як сліпе теля в яму.
- Все у гульки та й у гульки, а про смерть, то нема й думки.
- Всі раді, що в Химки хлопчик.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дитина, як лялечка.
- Дитиночка, як качатко.
- Дитиночка, як линочок.
- Дівка, як верба: де посадиш, там і прийметься.
- Дівка, як верба: її не поливай, а вона росте.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Стояв на смерть за свободу совісті від докорів.
Борис Крутієр. - Страшне не те, що все продається, — жахає ціна.
Флоріан Боднар. - Страшні слова, коли вони мовчать.
Ліна Костенко. - Страшно, коли фільм жахів — документальний.
Олександр Беренштейн. - Суворий порядок літер у алфавіті набуває значення лише тоді, коли його порушують.
Фелікс Кривін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Солодка брехня позбавляє людину надії.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Комуністи! Любіть Україну, вона ще майже радянська!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Без добрих намірів дорога до пекла залишається не вимощеною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бідні кращі за багатих: менше вкрали.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Смертну кару скасовують для того, щоб люди могли спокійніше вбивати один одного.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти,
Ні захисту від бурі, злив і грому.
Іван ФРАНКО
"Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать...
Олександр ОЛЕСЬ
"Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Олександр ОЛЕСЬ
"О слово рідне! Орле скутий!", 1907 - Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі
І з гір високих понесу
Народові скрижалі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Лишу я співи про красу...", 1908 - Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок.
Павло ТИЧИНА
"Десь на дні мого серця...", 1914
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
