Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто хоче поблажливості до своїх недоліків, хай буде поблажливий до недоліків інших.
Горацій - Часом і дурень скаже мудре.
Макробій. - Чесна людина, вдягаючи суддівську мантію, забуває про особисті симпатії.
Ціцерон. - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
Евріпід. - Чим краща людина, тим важче їй підозрювати інших в нечесності.
Цицерон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І через губу не плюне.
- Киває головою, як кобила.
— ... в Спасівку.
- Чи дурень, чи пишний, чи в дурного зимував!
- Чи ялося свиням на росу ходити!
- Взявся під боки, та й думає, що пан.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Допався, як свиня до браги.
- Допався, як циган до меду.
- Допавсь, як ужака до молока.
- Допомогло, наче сім баб пошептало.
- Допоможе, як мертвому припарка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вестерни на ТБ найкраще дивитися в м'яких домашніх капцях.
Яніна Іпохорська. - Весь свій оптимізм він уклав у свою творчість. Для життя йому залишилося тільки самогубство.
Габрієль Лауб. - Весь світ надірваний по самій середині. А оскільки серце поета — центр світу, то в наш час воно також має в найжалібніший спосіб надірватися. Через моє серце пройшла велика світова тріщина.
Генріх Гейне. - Ви бачите мене володарем Франції, але я б не взявся правити нею й три місяці за вільної преси.
Наполеон І. - Ви гадаєте, цей автор мало чого досяг? Та ж він знизив загальний рівень.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дороги, що нікуди не ведуть, доводять до ручки.
Флоріан БОДНАР - Дорожче Батьківщини, де ми народилися, – лише Батьківщина, яку ми завоювали.
Андрій КОВАЛЬ - Дотепи народжуються здебiльшого потемки, але вiд зблиску їх прояснюються істини.
Ростислав ДОЦЕНКО - Дочірні підприємства належать не лише дочкам нових мафіозі, але й їхнім синкам, племінникам, кумам.
Олександр ПЕРЛЮК - Дрібні крадії відповідають за вчинки розбійників із великої дороги.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова,
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
(за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819 - От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли.
Євген ГРЕБІНКА
"Рожа та Хміль", 1834 - Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... одно зацвіло,
А друге зав'яло, навіки зав'яло...
І листя пожовкле вітри рознесли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
