Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Буйство відбирає буття мудрісне.
Святий Василь - Той, хто істину творить, іде до світла, щоб явлені були діла його, бо в Бозі вчинені.
Євангеліє - Якщо хибної уяви позбавитись про міських людей, марнославство знайдеш, та без розуму.
Філон - Істина єдина, а брехня багатолика.
Богослов - Коли хтось мовчить щодо істини, уподібнюється тому, хто золото закопує.
Євгарій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ні всюд, ні втуд, а все прибудь.
- Хочеться так, щоб хитро-мудро, та невеликим коштом.
- Блоха кусає, а за що, не знає.
- Чоловік зерно сіє, а чорт кукіль.
- Чорте де йдеш?
— Болото палити! — Не буде горіти! — Добре мені пакість зробити!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мотає головою, як норовистий кінь.
- Моторний, як дзиґа.
- Моторний, як собака чорний.
- Моя жіночка, як картиночка.
- Мутить, як під греблею біс.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Лайливу рецензію читаєш з таким почуттям, немов хтось сів на торт, який ти спекла.
Деніел Стіл - Левее здорового глузду.
Георгій Плєханов - Легке життя нічому нас не вчить. А головне — те, чому ми в підсумку навчилися, що пізнали і як виросли.
Річард Бах - Легко любити далеких, але не так-то легко полюбити ближніх.
Мати Тереза - Легше вичавити сльозу, ніж посмішку.
Олександр Геніс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найчастіше жінки гримлять тоді, коли нема за що наносити грим.
Віктор ІГНАТЕНКО - Найчастіше фігурують біля жінки з стрункою фігурою.
Віктор ІГНАТЕНКО - Нам дали свободу, собі взяли фабрики, заводи, землю.
Віктор ІГНАТЕНКО - Населення поділяється на тих, хто замовляє рекламу, на тих, хто її виготовляє, і на тих, хто її не терпить.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Наша політика: крок назустріч людям, два — назустріч олігархам.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Іноді забувають, що без особистого не буває громадського, без індивідуальності немає людини так само, як без конкретного не може бути загального...
- Я собі не уявляю громадської гідності без особистої і національної гідності як не уявляю народження людини без матері.
Євген СВЕРСТЮК "З думок", 1963 - Культивування національного — законна реакція на многорічну денаціоналізацію. Але мистецтво росте не з таких реакцій, хоч яких закономірних, а з внутрішніх законів і зовнішніх впливів.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|