Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Боже правосуддя нашим норовам уподібнюється: які вони, такі Бог подарує.
Ниський - Чесний той, хто нічого неправдою не творить. Чесніший же удвічі той, хто сваволі не допустить неправду творящих. Той одного вінця достойний, а цей – багатьох.
Платон - Не той муж справжній, що не образить, а той, хто образити може, та не хоче.
Філон - Даремна мужність, яка без правди.
Філон - Корисне всяке місце, коли живеш з правдою.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто біди не знає — нехай мене спитає.
- "Що у вас чувати"? — "Гаразд із бідою"!
- Йде біда — відчиняй ворота.
- Впав в біду, як курка в борщ.
- Упав у тісну діру.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багато диму, та мало тепла.
- Багатообіцяюча весна, та вирішує не одна вона.
- Багато снігу - багато хліба.
- Багато хліба в році - багато хліба на тоці.
- Батько гір - пісок, мати річок - джерело.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чоловіки, які не вибачають жінкам їх маленьких недоліків, ніколи не зможуть насолодитися їх великими чеснотами.
Джебран. - У відношенні до жінки, як до здобичі і служниці суспільної хтивості, виражена та нескінченна дегенерація, в якій людина опиняється по відношенню до самої себе…
Маркс. - Щасливий, хто може дружину кохати як коханку, і нещасний, хто коханці дозволяє кохати себе, як чоловіка.
Ключевський. - Коли чоловіки неповажно ставляться до жінки – це майже завжди свідчить, що вона першою забулась в своєму поводженні з ними.
Дідро. - Там, де у жінок не розвинуте почуття честі і гідності, процвітає моральне невігластво чоловіків.
Сухомлинський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Фiлософами стають тодi, коли перестають виголошувати фiлософеми.
Богдан ЧЕПУРКО - Факти найкраще перетравлюються у смаженому вигляді.
Володимир ШАМША. - Фантазія – щастя в уяві... І цього доволі! Для душ, що спочивають і люблять – замки в повітрі триваліші і кращі від матеріальних палаців егоїста.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Феміда розв'язує очі тільки тоді, коли їй за це добре платять.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хабар зростає в ціні, коли хабарнику погрожують!
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- "Гей, подай, чумаче, гей, подай, голубче,
та хоч правую руку!"
"Гей, рад би я, моя дівчинонько,
та й обидві подати,
Гей, насипано та сирої землі,
тяженько її підняти".
Чумацька пісня - Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух.
Чумацька пісня - Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
