Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо початок не досконалий, то як може бути досконалим кінець.
Конфуцій. - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій, давньоримський поет і філософ, 95-58 рр. до н.е. - Якщо причина страху – незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Сенека - Якщо проти тебе всі, значить ти найсильніший.
Кай Юлій Цезар - Якщо сліпий веде сліпого, то обидва потраплять до канави.
Біблія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гості файні, як приходять, а ще кращі, як ідуть.
- Гостре словечко коле сердечко.
- Град виб’є і поле праведника, і поле грішника.
- Гриб виростає за одну ніч, а зло ще швидше.
- Гріх у міх, а спасіння в торбу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Веселка вранці - на дощ.
- Від дощу на воді бульбашки - на тривалу негоду.
- Влітку один тиждень рік годує.
- Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ.
- Горобці в пилюці купаються - на дощ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Повір мені — щастя тільки там, де люблять нас, де вірять нам!
Михайло Лермонтов - Правдиве щастя для нас — річ негативна: вона полягає у відсутності лиха.
П’єр Буаст - У кожну мить нашого щастя нам треба відшукувати не те, що відокремлює нас від інших людей, а те, що є в нас спільного.
Дж. Рескін - У споруді людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол.
Козьма Прутков - У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград — красиве і корисне.
Максим Рильський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За все треба платити: вони країну роздерибанили, а народ тепер за це платить.
Олександр ПЕРЛЮК - Закон — один для всіх, проте обходить його кожен по-своєму.
Олександр ПЕРЛЮК - Закони також потрібні, хоча б для того, щоб усі мали можливість реально оцінити — яке навколо коїться беззаконня.
Олександр ПЕРЛЮК - Зарплати в десятки разів менші за європейські — це і є євростандарт?!
Олександр ПЕРЛЮК - Злодії закони не обходять, вони їх об’їжджають на своїх лімузинах.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти —
Скоро вже осінь — мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, —
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела:
дерева чорні та сірі,
як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак
"Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий
віддає мені спогади
погоди
очей твоїх
і брів
і грудей.
Богдан Рубчак
"Нарікання на грудень", 1980
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
