Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Покладiть на Бога надiю свою.
Євангеліє від св. Луки - Вiд кожного, кому дано багато, багато вiд нього й жадатимуть.
Євангеліє від св. Луки - ...А хто не хоче працювати, той не повинен iсти.
Євангеліє від св. Луки - Вiдiйдiть вiд мене всi, хто чинить неправду!
Євангеліє від св. Луки - Хто вiрний у найменшому, - i в великому вiрний; i хто несправедливий у найменшому, - i в великому несправедливий.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто найменше знає, той найбільше базікає.
Ірланд. - Хто не боїться людей, того і люди не бояться.
Араб. - Хто не відчиняє дверей жебракові, той відчиняє їх лікареві.
Євр. - Хто не відчуває інтересу до жінок, той даремно народився, вкравши юність у своєї матері.
Тамільськe - Хто не годує малих дітей, той не матиме великих.
Франц.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Веди за тваринами старанний догляд - будеш мати прибуток.
- Велика риба у малій воді не водиться.
- Велике дерево дає більше тіні, ніж фруктів.
- Велике дерево росте поволі.
- Велике діло - опеньки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Іноді саме алібі й є злочином.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Інстинкт самозбереження іноді є імпульсом до самогубства.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Його логіка не кульгає, але має пласкі стопи. Снилася йому довга низка лаврових вінків, яким передувала скромна одиниця.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Його побили каменями з його власного пам’ятника.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Кар’єра людини у Всесвіті змушує замислитися: чи не користується вона чиєюсь протекцією?
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чорна заздрість любить вдягатися у білі шати справедливості.
Андрій КОВАЛЬ - У кожної потвори свої симпатики.
Андрій КОВАЛЬ - Квіти зла пахнуть запаморочливо.
Андрій КОВАЛЬ - Пізнай істину – і станеш істинним.
Андрій КОВАЛЬ - Створи диво – і Бог, можливо, повірить в тебе.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм,
А покидаємо діла...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..." - Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
