Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легiон менi ймення, бо багато нас.
Євангеліє від св. Марка - Були "немов вiвцi, що не мають ластуха".
Євангеліє від св. Марка - Хто зло ричить на батька або матiр, нехай смертю помре.
Євангеліє від св. Марка - Мавши очi - не бачите, i мавши вуха - не чуєте. I не пам'ятаєте.
Євангеліє від св. Марка - Майте сiль у собi i мир мiж собою.
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що жінку в серце шпигає, те чоловікові тільки шкіру дряпає.
Нім. - Що з серця виходить, те до серця доходить.
Франц. - Що йде від серця, те до серця доходить.
Норв. - Що колись робила мати, потім робитиме дочка.
Норв. - Що любов пізніша, то вона палкіша.
Франц.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Живе, як у батька на прив'язі.
- Живе, як у бога за дверима.
- Живемо, як птиці: де сядемо, там і ночуємо.
- Живеш, як у решеті: вітер
- Живий, аж шкура на ньому горить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У половині випадків добрі спонукання творять зло, а злі спонукання в половині випадків творять добро.
Марк ТВЕН - У порожню жінку можна вкласти багато грошей.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - У поцілунку двох жінок є щось від боксерського рукостискання.
Генрі Луїс МЕНКЕН - У природи чисте серце.
Огума Хідео - У п’ятдесят років чоловік небезпечніший, ніж у будь-якому іншому віці, тому що має дорогий досвід і часто капітал.
Оноре БАЛЬЗАК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Самотнім добре – жодної розлуки.
Ліна КОСТЕНКО - Я знаю грамоту свободи – її підписують мечі!
Ліна КОСТЕНКО - Вибираєм ми дорогу. І вона нас вибира.
Ліна КОСТЕНКО - Всі слова уже були чиїмись.
Ліна КОСТЕНКО - Кожне покоління вип’є свою чашу. Але чому вони повинні пити ще й нашу?
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми звикли традиційно ховати від себе ту правду, над якою треба було б найбільше подумати.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Ми мусимо знову навчитися називати речі своїми іменами, щоб осмислити себе у світі — щоб знайти у ньому нових друзів.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Браконьєр — це людина без легенди. Сірий реаліст, який вірить у те, що бачить, відчуває на дотик і смак. Без пам'яті про минуле, без гідності предків, без поняття про майбутнє — він жадібно накидається на ласощі й аромати навколишнього...
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Ми котимося до чуттєвого, фізіологічного матеріалізму під текучку місячних і річних виробничих планів, під шумок з репродуктора, під сите чавкання і заколисуючі розмови про футбол, балет і космос.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
