Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Природа прекрасного така, що, чим бiльше на шляху до нього трапляється перешкод, тим бiльше воно вабить, на зразок того найшляхетнiшого і найтвердiшого металу, який чим бiльше треться, тим чудовiше вилискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить протидії, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких лiкiв заживають ужаленi скорпiоном? Тим-таки скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Чим бiльше гальмуєш природу, тим бiльше її збуджуєш.
Григорій СКОВОРОДА - Зi змiною сутi одне стає іншим за своїм буттям.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що хоч, те й роби.
- Ані посла, ані хісна.
– Нема ні хісна, ні посла. – Ні осла, ні посла. - От і встереглись!
- От тобі, Гандзю книш!..
– Гапко книш! - От тобі й рорати, чорте чубатий! (рорати — католицька відправа; сказано на одну паню, що закляла, доки доїхала).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вредний, як собака.
- Вскочив, як сліпе теля в яму.
- Вуха, як у зайця.
- Вуха, як у слона.
- Вхопив, як шилом борщу налив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто по-справжньому вільний?
– Той, хто не раболепствує власним пристрастям і чужим забаганкам. Глінка - Чим більше ми будемо націоналістами, тим більше ми будемо європейцями (вселюдьми).
Достоєвський - Щоб свободою можна було володіти, її теж слід обмежити.
Бьорк - Я почуваю себе вдома в усьому світі, де є хмари, птахи і людські сльози.
Люксембург - Якщо б природа мала стільки законів, як держава, сам Господь не в змозі був би керувати нею.
Людвіг БЕРНЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- А чи не ввести нам на межі бідності візовий режим? .
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Влада має той народ, на який заслуговує.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У кожного своя правда. Де в кого — навіть не одна.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Скільки жебрацьких торб можна пошити з одного грошового мішка!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Нижчий щабель розвитку ще не застраховує від зайняття вищого щабля влади.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні... Ти не прийшла в вечірній час. Олександр ОЛЕСЬ "Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно. Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться. Павло ТИЧИНА "Не дивися так привітно...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|