Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Свiтло вiдслонює нам те, про що ми в темрявi лише здогадувалися.
Григорій СКОВОРОДА - Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА - I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА - На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кров не водиця, проливати не годиться.
- Куди козакова доля не закине, — все буде козак.
- Легше вовком орати, ніж козаком проти козака воювати.
- Лучче смерть на полі, ніж життя в неволі.
- Місяць — козаче сонце.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходить, як неживий.
- Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
- Ходить, як панна.
- Ходить, як переляканий.
- Ходить, як по бритвах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не все, що спадає на розум, має до нього стосунок.
Леонід Сухоруков. - Не всі папуги говорять, деякі й пишуть.
Еміль Кроткий. - Не всі перефарбувались. Дехто просто відмився.
Микола Левицький. - Не всі розуміють афоризми, і для таких доводиться знімати багатосерійні фільми.
Віктор Коняхін. - Не всім дано все — є знати і речами керовати.
Іван Мазепа.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дай жінці десять хвилин, і вона помолодіє на десять років.
Олександр ПЕРЛЮК - Дайте Мосьці владу — почне залякувати Слона.
Леонід ЗАБАРА - Далеко піде, якщо й надалі буде не ходити, а плазувати.
Олександр ПЕРЛЮК - Дві голови — добре, а одна розумна — краще.
Олександр НОВАЧЕНКО - Де верховенство дишла, там і ярмо.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої. Леся УКРАЇНКА "Горить моє серце, його запалила...", 1893 - Розпука крає
Серце на дні... Зіронька сяє, Та не мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Пролісок", 1894 - Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|