Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо мені сниться метелик, чи не може це означати його сон, в якому йому снюсь я?
Чжуан-цзи - Якщо не бігаєш доки здоровий, доведеться бігати, коли захворієш.
Горацій. - Якщо не відають далеких дум,
Те не уникнуть близьких розчарувань.
Конфуцій. - Якщо поважати мудрих і використовувати здібних, на посадах опиняться видатні мужі.
Мо-Цзи. - Якщо початок не досконалий, то як може бути досконалим кінець.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч клапоуха, та до двора сторожка (господарна, працьовита).
- Хоч відьма, аби хлібна.
- Хоч за пенька, коли нема синка.
– ... панка.
- Хоч кривоніс, аби Бог приніс.
- Хоч за вола, аби дома не була.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарна, як лялька.
- Гарна, як сонце.
- Гарна, як телиця, а розумна, як ягниця.
- Гарна, як ягідка.
- Гарний, що й не розказати.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Перевтілення в мистецтві — це насамперед самовтілення.
Євген Євтушенко. - Переганяючи час, не випереджуйте подій.
Анатолій Рас. - Перегони виграє кінь, що випередив своїх суперників на голову.
Ендрю Карнегі. - Перед виборами інформаційні потоки помітно мутнішають.
Анатолій Рас. - Перед Словом усі рівні.
Павло Мовчан.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мудрість полягає в здатності не надавати значення тому, чому не варто надавати значення.
Володимир ЧЕРНЯК - Складність життя полягає в умінні відрізнити те, чому варто надавати значення, від того, чому не варто надавати значення.
Володимир ЧЕРНЯК - Я існую в світі, а світ існує в мені; я існую в часі, а час існує в мені.
Володимир ЧЕРНЯК - Тканина нашого життя зіткана з ниток часу.
Володимир ЧЕРНЯК - Звичка жити смертельно небезпечна: ще нікому не вдалося вибратися із життя живим.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953 - І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка
"Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
