Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Так речемо, що маємо Красне вінце Віри нашої, і не мусимо чужої добиратися.
Велесова Книга (7-З) - То стрепенися, Народе мій, від сплячки і в злагоді йди до стягів наших. А захистить нас од ворогів на Русі могутній Сварог наш, не чужинські боги!
Велесова Книга (7-Г). - У Книзі Велеса стрінемося з невідомим в офіційних історіях ствердженням, що Аскольд і Дир, будучи чужими князями-узурпаторами в Києві, першими прийняли з Греції християнство та, пробуючи накинути його Києву, були вбиті громадянами Києва саме за цю спробу заведення чужої віри у столиці старинної Русі-України.
Володимир ШАЯН, Віра Предків Наших - Українська героїчна література не тільки не зачинається з приходом християнізму, але навпаки, вона з його приходом кінчається.
Володимир ШАЯН, Віра Предків Наших - Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками. Тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо.
Велесова Книга (38-А).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Водою можна вимити все, окрім совісті. (груз.)
- Як з вовка пастуха не зробиш, так із злодія — святого. (груз.)
- Голого й сотня розбійників не пограбує. (груз.)
- Його гонять із села, а він в старости проситься. (груз.)
- Якщо таємницю знають двоє, знатиме й свиня. (груз.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Густа, як шкіра.
- Густа, як щетина.
- Густа, як щит.
- Густий садок, як ліс.
- Дав, як кіт наплакав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Книги, достоїнство яких поляє в новизні, схожі на гарячі пиріжки, що стають несмачними, як тільки вистигнуть.
С. Сегюр - Книги, не написані мною, кращі за книги, написані іншими.
Сіріл КОННОЛІ - Кого боги хочуть погубити, того вони оголошують таким, що подає надії.
Сіріл КОННОЛІ - Кого народ заслуговує, того він і обслуговує.
Євген КАЩЕЄВ - Кожен має повне право розділяти мою думку.
Мадонна
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Розумними найчастіше називаємо тих людей, котрі з нами погоджуються.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Розумні думки завжди приходять пізно, дурні — завжди вчасно.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Розумного навчити і дурень може, а от дурня — лише розумний. Та й то не кожний.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Розумному треба вчитися, дурне приходить саме.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Росія і Україна схожі, як дві пляшки мінералки, тільки одна з газом, а друга — без.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати. Ліна КОСТЕНКО "Доля", 1962 - Є вірші — квіти.
Вірші — дуби. Є іграшки — вірші Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є — каторжани. Крізь мури в'язниць, по тернях лихоліть — ідуть, ідуть по етапу століть... Ліна КОСТЕНКО "Є вірші", 1962 - Поете,
вмій шукати і чекати! Найкращий вірш не ходить на свободі. Ліна КОСТЕНКО "Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Іван Драч "Перо", 1965 - Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|