Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Характер є не що інше, як тривала навичка.
ПЛУТАРХ - Хвороби думки пагубніші й зустрічаються частіше, ніж хвороби тіла.
ЦИЦЕРОН - Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій - Хто від дрібниць приходить у захват, того будь-який дріб’язок може засмутити.
Талмуд - Хто вмер, але не забутий, той безсмертний.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не хвалися, що у тебе сто рублів є. (як у кого одна штанка у холяві, а друга поверх).
- Перевісити йому соломяне перевесло через плече, — буде як золоте.
- Прибрався, як піп на службу.
– Вбрався, як піп у ризи.
- Убрався, як чорт на утреню.
- Прибрався, як чорт на Водохреща.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Скалиться, як собака на висівки.
- Скам'янів, як статуя.
- Скаржиться другові, як собака котові.
- Скаче, як віник по кімнаті.
- Скаче, як горобець.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ухиляння від похвали — це прохання повторити її.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Розум усіх людей, разом узятих, не допоможе тому, у кого немає свого.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Факти – це повітря вченого.
Іван ПАВЛОВ - Філософ тільки той, який опустив до свого рівня вище і який до того ж рівня підняв нижче; той, який почуває себе рівним і братом всіх, хто живе на землі.
Карлейль - Філософи звертаються до зовнішнього і другорядного в людині — його розуму, а божевільні звертаються до самої суті людини — до її пристрасті й інстинктів. Ось чому в момент вибору людство завжди без вагань ішло за божевільними.
Олдос Хакслі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наші ляльководи так і норовлять підсунути нам чергову «ляльку».
Борис РЕВЧУН - Наші малевичі малюють не квадрати, а піраміди.
Флоріан БОДНАР - Не в грошах щастя. Усі знають цю істину — і ніхто в неї не вірить.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Не в свої сани не сідай, а котись.
Віктор ІГНАТЕНКО - Не варто витрачати нерви на те, на що є можливість витратити гроші.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Ввік я вірна буду,
Мій сердечний друже.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ
"Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов,
Очі в мене — два свічада
І палка татарська кров.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Вогонь і попіл", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
