Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не хапайся за хвіст, поминувши голову.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те невірне, що тобі незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Не вихваляйся твоєю прозорливістю.
Григорій СКОВОРОДА - ...ти зверни увагу не на вишуканість, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Їли — попотіли, робили — померзли.
- їсти мастак, а до роботи — ледак.
- Їсть, аж за вуха не відтягнеш.
- Їхав у ліс, а став біля шинку.
- Їхала я, їхала і здибала Міхала.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Труситься, як Каїн.
- Труситься, як мокре щеня.
- Труситься, як молоде теля.
- Труситься, як у лихоманці.
- Труситься, як у пропасниці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кабельне зрошення мізків.
Степан Балакин - Люди настільки злі, що примудряються лаятися навіть з-за телевізора.
Кіра Борг - Можна все життя просидіти біля телевізора, так нічого і не побачивши.
Анатолій Рахмат - Моральний стрижень без розваги — це пропаганда, а розвага без морального стрижня — це телебачення.
Рита Мей Браун - На екрані телевізорів показують стільки зґвалтувань, що порядні жінки вже бояться виходити на вулицю.
Сергій Бесчастний
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Панібратство шкодить
І доброго нінащо зводить. Леонід ГЛІБОВ - Іноді з’їси і не доволі,
Зате живеш на волі. Леонід ГЛІБОВ - Дурний порядок – дурне й діло.
Леонід ГЛІБОВ - З грошима й дурні прехороші!
Леонід ГЛІБОВ - Ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла. Леонід ГЛІБОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Але ж нація — нація, а не партія.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Побили себе ми самі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Військово-хліборобський, козацько-шляхетський аристократичний клас, що відродився був і сформувався знов за Великого Гетьмана Богдана, — потім був демократією нашою вирізаний і винищений до коріння.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Єсть історичною неправдою міф про те, що нас на Україні знищили москалі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Досліджувати Україну можна з точки погляду легенди або дійсності: так, як хочеться, щоб було, або так, як в дійсності єсть.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|