Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека - Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо.
Арістотель. - Держави гинуть тоді, коли не можуть більше відрізняти хороших людей від поганих.
Антісфен. - Деякі неписані закони твердіші усіх писаних.
Сенека. - Джерело страху — в вашому серці, а не в руках лякаючого.
Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нехай твого батька журавлі, а мого чаплі.
- Нехай ще сорока побіліє.
- Ни чини лихого, не бійся нікого.
- Ні Богові свічка, ні чортові кочерга Ні в березні води, ні в квітні трави.
- Ні до плуга, ні до рала — на музики боса драла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Моститься, як квочка на яйцях.
- Мотає головою, як норовистий кінь.
- Моторний, як дзиґа.
- Моторний, як собака чорний.
- Моя жіночка, як картиночка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коханець, може бути повітряним створінням, але чоловік — істота з плоті і крові.
Емі Леві - Коханець: жертва номер два.
Генрі Луїс МЕНКЕН - Коханці ретельно ховають свої недоліки; подружжя занадто часто показують їх один перед одним.
П’єр БУАСТ - Легше бути коханцем, ніж чоловіком, тому що важче бути дотепним щодня, ніж жартувати від випадку до випадку.
Оноре БАЛЬЗАК - Мужчина є мужчина, але красивий мужчина — це зовсім інша розмова.
Луїза де Вільморен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Те, наше, коротке, як видих.
Оксана ЗАБУЖКО - Найстрашніше завжди діється з іншими, і тому най-страшнішого нам ніколи не взнати.
Оксана ЗАБУЖКО - Вітчизна в мені ще колись упізнає себе.
Оксана ЗАБУЖКО - Військо можна перемогти – жінку ніколи.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - В літописах годі шукати згадок про веселих людей.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ
"Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1967 - В зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином..., проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.
Михайло Брайчевський
"Приєднання чи возз'єднання", 1960 - Різні бувають естафети.
Передають поетам поети
З душі в душу,
Із мови в мову
Свободу духу і правду слова,
Не промінявши на речі тлінні -
На славолюбство і на вигоду.
І не зронивши.
Бо звук падіння
Озветься болем в душі народу.
Ліна КОСТЕНКО
"Естафети", 1961
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
