Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Iдiть! Оце посилаю Я вас, як ягнят мiж вовки.
Євангеліє від св. Луки - Як до дому ж якого ви ввiйдете, то найперше кажiть: "Мир цьому дому".
Євангеліє від св. Луки - Просiть - i буде вам дане.
Євангеліє від св. Луки - ...Вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
Євангеліє від св. Луки - Ключ розумiння.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що до чого, а кулак до морди.
- Що згорить, то не зогниє.
- Що кожух, що свита — з одного руна шита.
- Що люди скажуть, тим душа озоветься.
- Що мені закони, коли судді знайомі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біла, як береза.
- Біла, як молоко.
- Біла, як полотно.
- Біла, як сорока.
- Біленька, як нитка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Автор, на чиєму рахунку два-три скромні успіхи й багато великих провалів, цінується вище за того, хто має самі тільки скромні успіхи.
Вєслав Брудзинський. - Автор пише тільки половину книги: другу половину пише читач.
Джозеф Конрад. - Автори газетних колонок — це невдалі торгівці дрібним галантерейним товаром. Батьки примусили їх здобути більш інтелігентний фах, але вроджений талант усе-таки пробиває собі шлях.
Карл Краус. - Автори, яких обкрадають, мають не скаржитися, а тішитися. Чого вартий ліс, у який не ходять порубники?
Марія Ебнер-Ешенбах. - Авторові вигідно, щоб його книгу не тільки хвалили, але й лаяли, адже слава як м'яч, котрий перекидають через сітку; щоб м'яч не впав на землю, треба бити по ньому з обох боків.
Семюель Джонсон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто дає поради радникам Президента?
Олексій КАРАТЄЄВ - Чи хтось стереже засіки Батьківщини?
Олексій КАРАТЄЄВ - Якщо існують компетентні органи, навіщо нам некомпетентні?
Олексій КАРАТЄЄВ - Де наше не пропадало?
Олексій КАРАТЄЄВ - Хто ж зізнається, що його дурний піп хрестив?
Олексій КАРАТЄЄВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю, бо рала промінні глибоко урізались в мою ріллю. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти. Шляхів нема, немов хто витер, і важко проти вітру йти. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить. Дзвенить земля, як кований копит. Зима прийде — і серця не обманить. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна: Як грона винні в неї груди, уста ж, мов келихи вина. Богдан Кравців "Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня. Іду в захопленні й нестямі, весни розспіваної князь. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Князь", 1934
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|