Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не забув смутку, — забув річчи.
- Лиха та радість, по котрій смуток наступає.
- Завзяте, як панське щеня.
- Сей з зубами родився.
- Еге! ця на обидві кована (кута).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурний, аж світиться.
- Дурний, мов прибитий мішком.
- Дурний, хоч кілок на голові теши.
- Дурний, як баран.
- Дурний, як боже теля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коханню всього мало.
Воно має щастя, а хоче раю, має рай — хоче неба.
О люблячі!
Усе це є у вашому коханні.
Зумійте тільки знайти.
Віктор Марі Гюго - Кохання — єдина пристрасть, що не визнає ні минулого, ні майбутнього.
Оноре де БАЛЬЗАК - Кохання – найкраща косметика.
Джина Лоллобріджида - Кохання – найсвітліша форма проведення вільного часу.
Драга - Кохання — найцікавіша й найбільш пробачна з усіх людських слабостей.
Чарлз Діккенс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для чого жінці твої гроші? Щоб вона могла тебе ощасливити.
Олександр ПЕРЛЮК - Для чого йдуть у депутати? Щоб вийти з народу.
Олександр ПЕРЛЮК - До весілля для жінки головне — вибити з чоловіка зізнання в коханні, після — довести, що він її не кохає ані краплини.
Олександр ПЕРЛЮК - Добре африканцям, їм не треба йти до Європи.
Олександр ПЕРЛЮК - Добре безсмертним, а нам — жити.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі,
Повинен стратить риси рідні,
Безслідно стертися з землі!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський
"Історія Украіни-Руси", 1898 - Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать,
Але й прокляту народність
Не перестану кохать.
Агатангел Кримський
"Вчора балакав...", 1898 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
