Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і мiж негідними людьми не виникає дружби.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - ...нам треба найретельнiше дбати про те, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоцiненний скарб, по недбальству не потрапити на щось пiдроблене i мниме, що називається пiдлесником.
Григорій СКОВОРОДА - ...я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли–небудь зазнати також і втіхи... Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У всякої речі є своя міра.
Караїмське - Листок шовковиці терпінням на шовк перетворюють.
Караїмське - Сон сни викликає, сон у лахміття одягає.
Караїмське - Немає в стайні кобили — в буран не матимеш сили.
Караїмське - І дурень запряже коня, а розумний запряг вітер.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сміливий, як сокіл.
- Смокче, як вуж жабу.
- Сніг, як з рукава.
- Сніг, як цукор.
- Собака, як вовк.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Автор може вчинити самогубство, цілячись у смаки публіки.
Станіслав Єжи Лец. - Автор, на чиєму рахунку два-три скромні успіхи й багато великих провалів, цінується вище за того, хто має самі тільки скромні успіхи.
Вєслав Брудзинський. - Автор пише тільки половину книги: другу половину пише читач.
Джозеф Конрад. - Автори газетних колонок — це невдалі торгівці дрібним галантерейним товаром. Батьки примусили їх здобути більш інтелігентний фах, але вроджений талант усе-таки пробиває собі шлях.
Карл Краус. - Автори, яких обкрадають, мають не скаржитися, а тішитися. Чого вартий ліс, у який не ходять порубники?
Марія Ебнер-Ешенбах.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо у вас співає душа, значить, вона десь хильнула. Василь ТИТЕЧКО
- Оптимісти сподіваються, що багато до чого вони просто не доживуть.
Олександр ПЕРЛЮК - У справжнього чоловіка на першому плані жінка і лише потім — жінки.
Олександр ПЕРЛЮК - Не біда, що вас засудили, важливо, що ви ні в чому не винні.
Олександр ПЕРЛЮК - Через каяття — до нових перемог.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила, Послала душу к чорту в ад. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1813 - Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1813 - За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною, Дівчино, прощай! Степан Писаревський "За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку, Зелений барвіноньку! Сватай мене дівчиноньку! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Вивідка", 1834
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|