Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати?
Нехай у тих мозок рветься,
Хто високо в гору дметься.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не бачила сова орла, а як побачила, то аж зомліла.
- Не бачить лісу за деревами.
- Не бачить сова, яка сама.
- Не бережеш річ — не натопиш і піч.
- Не бери чужого, не боятимешся нікого.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бджоли раді цвіту - люди літу.
- Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
- В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.
- Веселка вранці - на дощ.
- Від дощу на воді бульбашки - на тривалу негоду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Радіо зближує народи, але сварить сусідів.
Еміль Кроткий. - Радіо й телебачення фабрикують великих людей для маленьких людей.
Жильбер Сесброн. - Радіокоментатор — людина, яка роздумує про ті речі, про які вона навіть не чула.
Леонард Луїс Левінсон. - Раз у раз радіо повідомляє, котра година. Невже не можна раз і назавжди сказати точний час.
Олександр Кулич. - Раніш, ніж храми будувать святі, Годиться правду ствердити в житті.
Іван Кочерга.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як той може навчати, котрий сам лукавий,
Як він правити може, коли сам неправий?
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Добрий добре шанує, злий шанує злеє.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Як де хвалять, буває, тих, що творять правду,
Це лукавим – як рана...
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Правда – доброму дочка, а лихим – рабиня.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Собі подібне любить кожен, відомо...
У людині-бо іншій як би міг любити,
Що в собі ненавидиш, – годі те чинити.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос самозбереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Вони вибудували свій Собор — як естафету духу, як найвищу вежу, що має сторожувати безперервність духу — голос предків і заповіт нащадкам, які не мають права зректися і запродатись чужим богам, не сміють опуститися нижче вираженого в Соборі ідеалу Людини.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Нині кожен, хто це усвідомив, розуміє, що йдеться не про поетизацію вселюдського Собору, а передусім про цілком конкретні втілення його в собі, про вироблення власної індивідуальності як частки власного народу, як надійної опори для культури та духовного життя. І перед кожним — різка альтернатива — бути або сином свого народу, або його лукавим наймитом і мародером.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але пам'ятаймо, що нам історія просто на чолі записала всю обережність, пасивність, перечікування і лінь предків, і кожне нове покоління від колиски розплачується за це своєю долею і честю. І заново визбирує духовну спадщину наших донкіхотів серед намулу спадщини рабів.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Ніякою логікою не пояснити нам наших відроджень після поразок і самого факту нашого національного існування: ми живемо в стихійно-ірраціональному, в глибинах, самим корінням, що вічно пробивається паростками і рідко досягає нормального цвітіння.
Євген СВЕРСТЮК
"Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ сміється", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
