Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого сильніше слова.
Менандр - Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сір - Необхідно не лише опановувати мудрість, але і вміти користуватися нею.
ЦИЦЕРОН - Нерозумно боятися того, що неминуче.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У трухлявий вулик бджоли не летять.
- Хвалився дяк медом, як попа не було.
- Хмільні меди привели до біди,
- Ховається від роботи, як пес від бджіл /мух/.
- Ходять трутні по хатах – усе забирають./ рік/
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Було б у коморі, а в кишені тоді буде.
- Була м'ята, та пом'ята.
- Важко сіяти овес на бур'яні.
- В горах світ дошками забитий.
- В доброго господаря й соломина не пропаде.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всі, хто отримує зарплату вчасно, щасливі по-своєму. Всі, хто – невчасно, нещасливі однаково.
А. Н. Нікітін - Всім відомо, що у п’яних і закоханих є свій ангел охоронець.
О. Дюма-батько - Всім подобається прекрасний кінь, але чомусь зовсім немає бажаючих ним стати.
Аврелій Августін - Вступаючи в шлюб, чоловік і жінка стають однією людиною — питання тільки, якою.
Генрі Луїс МЕНКЕН - Всупереч звичайному уявленню, важче звабити дурну жінку, бо на неї ніщо не справляє враження.
Джанні Мондуцці
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Всі влади і начала на нитці висять
І тим своє падіння прийдешнє вістять.
Іван МАКСИМОВИЧ - Як розум чоловічий нічого пізнати
Не може, що є поруч, навіщо бажати
Заховане взнавати?
Іван МАКСИМОВИЧ - Царство світу все таке: в усьому нестійне
І нічого в нім нема, щоб стало надійне.
У світі цім широкім немає твердого,
Що годі сокрушити...
Іван МАКСИМОВИЧ - Розум власнеє серце завжди прикрашає,
Світлом сяє, хоч сумом вмитеє буває.
Іван МАКСИМОВИЧ - З кожним ближнім не раджу надміру дружити:
Хоч не будеш радіти – не будеш тужити.
Іван МАКСИМОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести.
Хоч доведеться розп'ястись!
А я таки мережать буду
Тихенько білії листи.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
