Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вода без риби, повiтря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недiйсне, що недосяжне дитячому розумовi.
Григорій СКОВОРОДА - Тiнь яблунi не заважає.
Григорій СКОВОРОДА - Iстина спалює i нищить усi стихiї, показуючи, що вони лише тiнь її.
Григорій СКОВОРОДА - Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Без вірного друга — велика туга.
- Без нашого Гриця вода не освятиться.
- Без труда нема плода.
- Береженого Бог береже, а козака шабля.
- Битому собаці кия не показуй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю,
Нехай замість весни і раю
Осінній місяць за вікном,
Нехай! Але в душі моїй
Яка цвіла весна рожева!
Пахтіли, дихали дерева!
Олександр Олесь
"Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни,
А я все буду ждать і сумною порою
Минулий кликать час колишньої весни.
Микола Філянський
"І знов весна...", 1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола Вороний
"Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр Олесь
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло Тичина
"Арфами,, арфами...", 1914
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка навчається ненавидіти у тій же мірі, в якій втрачає здатність зачаровувати.
Фрідріх НІЦШЕ - Жінка хоче спочатку походити з чоловіком по театрах та ресторанах, щоб зрозуміти, чи варто йти до нього додому, а чоловік хоче спочатку привести жінку додому, щоб зрозуміти, чи варто її водити по театрах та ресторанах.
Жюль ГОНКУР - Жінка, у якої один коханець, вважає, що вона зовсім не кокетка; жінка, у якої декілька коханців, – що вона всього лише кокетка.
Костянтин Меліхан - Жінка, якою її створила природа і якою її виховує у цей час чоловік, є його ворогом і може бути тільки або рабою, або деспотом, але в жодному разі не подругою, не супутницею життя.
Фрідріх НІЦШЕ - Коли жінка, захоплена зненацька неодягнутою, скрикує, то це потрібно розуміти лише так, що вона злякалася, що недостатньо добре виглядає у такому вигляді.
Жан де ЛАБРЮЙЄР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для дурнів не існує незрозумілих речей.
Євген ЯЩЕНКО - До сучасного моменту: спочатку ми їх обирали, затим вони нас оббирали.
Віктор ВОВК - Дозволив собі зайве і втратив те, що мав.
Михайло КОСТІВ - Доленосних рішень хоч відбавляй, а доля – все та ж...
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Доля української мови — то є водночас й доля української держави й нації.
Ігор Лосєв
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі!
Хоть мало-немного обождіте,
Поки козацька душа з тілом розлучиться.
Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати,
Біле тіло коло жовтої кості оббирати.
І комишами вкривати.
"Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька!
Ти вже мені ватерку не накладеш,
Ти вже мені водиці не внесеш,
Ти вже мені дровець не принесеш,
Їсточки не приставиш...
Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить,
І не пом'яне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Косар", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
