Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій - Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не нам Бога вчить, як хліб родить.
- Не носи сміття під чужу хату.
- Не пером пишуть, а умом.
- Не питай “як ся маєш!”, — подивись, то пізнаєш.
- Не питай, де коні були, аби дома ночували.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Виросло лоша - кобилі поміч.
- Високе дерево вітер зламає найперше.
- Високі гори мають найглибші доли.
- Вівцю не шуба, а корм гріє.
- Вівцю, котра не тримається отари, заберуть вовки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловіка люблять воювати, тому що це дозволяє виглядати солідно. Війна — єдина річ, яка може зупинити глузування жінок над нами.
John Fowles - Чоловіка люблять ставити жінку на п’єдестал, щоб потім дати їй стусана. Без п’єдесталу задоволення було б уже не те.
Клер Люс - Чоловіка Природа створила, будучи підмайстром, жінку — уже зрілим майстром.
Едвард Шарпхем - Чоловіка сивина фарбує. А жінка фарбує сивину.
О.В. ІВАНОВ - Чоловіка як діти: люблять, щоб їх водили за руку, але вважали великими.
Тетяна Скобєлєва
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- На наш вік вічності вистачить.
Олександр ПЕРЛЮК - На свою зарплату чиновник може купити хіба що кілька лантухів, у які він потім складає валюту.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіть розв'язання такого питання, як зізнання своїй коханій у коханні, жінка повинна брати на себе.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіть якби президентом був небесний ангел, його все одно б недолюблювали за те, що він підозріло безгрішний.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо виводити з кризи країну тим, кому й так добре живеться?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить. Хай в наші жили зелень млосна і полум'я спливе й блакить. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою, що треба йти, невпинно йти назустріч мертвій тишині за зовом вітру — за зовом ночі, аж попіл сну засипле очі. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору Птиці зелені Рвонулись вгору. Тільки злетіть Не змогли, не зуміли: Тісно було, Переплутались крила. Ліна КОСТЕНКО "Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько! Ой вийди, вийди та не барися, Моє серденько розвеселиться. Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому Світи йому ранесенько та й розганяй хмари А як же він іншу має, то зайди за хмари. Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|