Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- А греки хотіли нас христити, щоб ми забули Богів наших і так обернулися [в їхню віру], і стали їхніми рабами. Постережемося того...
Велесова Книга (6-Є). - Даремно забули доблесні наші старі часи, бо куди йдемо – не відаєм. А так озираємось назад і речемо: “Невже ми устидилися Наву, Праву і Яву знати і навколишнє відати і думати?”.
Велесова Книга (1). - Де пролита кров наша, там є земля наша. І це вороги знають, і це вони стараються, та це старання марне. Буде так, як у старі часи Отців наших. Кажем ті слова для пам’яті, аби жодне з тих слів не втратилося.
Велесова Книга (17-В) - Дивись, русе, до розуму, бо ум великий Божеський єдиний із нами. А тому творімо і речемо з Богами воєдино!
Велесова Книга (1). - Краще маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві, і не жертвувати Богам чужим.
Велесова Книга (6-Г).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не той пяний, що наперед падає, а той пяний, що назад падає.
- Не той пяниця, що пє, а той що впивається.
- Не вино, лиш пянство прокляте.
- Пяниця — проспитья, а дурень — ніколи.
- Тверезому можна з пяним жити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, наче шляхи погубив.
- Ходить, неначе в ступі горох товче.
- Ходить, неначе ступа.
- Ходить, як бугай.
- Ходить, як ведмідь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лідер діє відкрито, а босс — за зачиненими дверима. Лідер веде за собою, а босс управляє.
Теодор Рузвельт - Люди при владі не мають часу, щоб читати; але люди, які не читають, не здатні здійснювати владу.
Майкл Фут - Людина, що йде на поступки у питаннях честі або віри, не має ні честі, ні віри.
св. Хосе Ескріва - Марна справа ловити на словах закоханих, п’яних і кандидатів-політиків.
Е. Маккензі - Ми загинули, щоб не загинути.
Фемістокл
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Горобці, які дивляться зверхньо, вважають себе орлами.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Гріх поринати у зневіру, коли є інші гріхи.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Дай злодіям владу, а все інше вони візьмуть собі самі.
Олександр ПЕРЛЮК - Дванадцятибальна система оцінок — приклад інфляції в системі народної освіти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Де орудує українська мафія, італійській там нема чого робити.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе.
Степан Писаревський
"Доля". 1827
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
