Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли зустрів юнака, що книг накупив багато, сказав він: "Не в книгосховище клади, а в груди".
Філістіон - Коли його спитали, що солодке в житті цім, сказав: "Знання і навчання і відання перших речей".
Філістіон - Цей був мегарійським філософом. Дмитро-цар захопив спадщину його і на поталу віддав. А як полонили того філософа і поставили перед царем, той спитав його: "Що забрали в тебе воїни?" Він же мовив: "Мого нічого не взяли, бо моє надбання мудрість і знання, які обоє в мене є".
Стильпон - Коли спитали його, що є мудрістю, відповів: "Досвід".
Не вдавай з себе мудрого, а воістину мудрствуй. Отак і хворий муж видає себе за здорового, а справжн - Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоче бути газдою, а не вміє коневі хвоста зав’язати.
- Хто високо носа задирає, об одвірок ґулі набиває.
- Хто вороном народився, соловейком не затьохкає.
- Хто по повній випиває, той під тином спочиває.
- Через ваші вареники в макітру не можна подивитись.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чиряк великий, як пузир.
- Чиста, як вода.
- Чиста, як риб'яче око.
- Чиста, як сльоза.
- Чистий, як дзеркало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди кажуть, що вони не розуміють цієї думки, бо вона "занадто тонка". Ні — вони не розуміють її, бо вона занадто логічна.
Анрі де Монтерлан. - Люди лихословлять зазвичай не стільки через бажання нашкодити, скільки через марнославство.
Франсуа де Лярошфуко. - Люди люблять довго-довго розповідати про те, що їх ніхто й ніколи не слухає.
Аркадій Давидович. - Люди, люди — зірки надвисокі! Долетіти я хочу до вас.
Расул Гамзатов. - Люди не купують у клоунів.
Клод Гопкінс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У Верховній Раді України запроваджено нову посаду — Спостерігач від опозиції за реєстрацією депутатів від коаліції.
Борис РЕВЧУН - У воєнних конфліктах найлегше ставати на чийсь бік за чужою спиною.
Віктор ІГНАТЕНКО - У всіх цап-відбувайло, а в нас коза.
Борис РЕВЧУН - У далеке зарубіжжя їдуть або недалекі, або дуже близькі люди.
Віктор ІГНАТЕНКО - У дитинстві наші політики запускали голубів, тепер — переважно вуток.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки:
Весна, бажання і утіхи,
І вся краса життя й землі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Вона ішла... але здавалося мені...", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинись щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!
Василь ЩУРАТ
"Про душу не мов мені, мила..." - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
