Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скільки в бою залізо може, стільки по містах – законне слово, добре написане.
Солон - Ні знань без єства і праці втілити неможливо, ані єство не вдосконалюється без навчання і праці, ані праця не укріплюється, яка не заснована на єстві та навчанні.
Філон - Яке єство людини, такі й слова її.
Філон - Ліпше на собі узду носити та іншим вправним наїзникам коритись, ніж інших загнуздати і вершником бути.
Іван Богослов - Тіло росте трудом помірним, душа ж – мудрою ретельністю.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Для великої рибини треба й великої глибини.
- Сліпий дивився, як кривий гопака танцювати вчився.
- За гарним хазяїном і свинка господинька.
- Черево — не дерево, роздасться.
- Пустився в бійку — чуба не жалій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бійся блискавки ясного дня.
- Бійся тихої ріки, а не шумливої річки.
- Біла зима й чорне сіно з'їсть.
- Білий сніг на чорну землю, коли вчасно, то - пасує.
- Білий сніг, та смаку - ніякого.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Небезпечне тільки заборонене слово.
Людвіг Берне. - Небезпечно недооцінювати людину, яка переоцінює себе.
Франклін Рузвельт. - Невелике містечко — це такий населений пункт, у якому всі знають про всіх, але купують місцеву газету, аби довідатися, про що посмів написати редактор.
Денні Кей. - Невинне запитання — це те, що залишається саме по собі й не тягне за собою інші.
Еліас Канетті. - Невисловлені думки отруйні.
Євген Ященко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людей багато, але всюди таке малолюддя!
Валентин ЧЕМЕРИС - Бережи свою чашу терпіння для кращих часів.
Валентин ЧЕМЕРИС - Коли словам тісно – це вже базар.
Валентин ЧЕМЕРИС - Мертва догма, але яка живуча!
Валентин ЧЕМЕРИС - У темнім царстві не зовсім пристойно бути світлою особою.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
