Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Прийдiть до Мене, працею зморенi! Прийдiть до Мене усi струдженi та обтяженi - i Я вас заспокою! Бо ярмо Моє любе, а тягар Мiй легкий.
Євангеліє від св. Матвія - Кожне царство, подiлене супроти себе, запустіє i кожне мiсто чи дii, подiленi супроти себе, не втримаються.
Євангеліє від св. Матвія - Хто не зi Мною, той супроти Мене, i хто не збирає зi Мною, той розкидає.
Євангеліє від св. Матвія - Залишiть ви їх: ие слiпi поводаторi для слiпих. А коли слiпий водить слiпого, - обоє до ями впадуть.
Євангеліє від св. Матвія - I хто впаде на цей камiнь - розiб'ється, а на кого вiн сам упаде - то розчавить його.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дурніший від попа, (що співає над мерцем, як усі плачуть).
— Хіба ж я дурніший від попа.
- Нема в тебе толку, за дурну курку.
— Нема в тебе толку і за курку.
- Ні з губи мови, ні з носа вітру.
- Ні мови, ні ґлови.
- Хоч село в голову клади.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Якщо в серпні у дурні пошився, значить, мудростi не навчився.
- Якщо півень влітку заспівав раніше 9 години вечора - на дощ.
- Вересень слухає погоду січня.
- Восени багач, а навесні прохач.
- Восени день блисне, а три кисне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вічно вчитися, але невічно діставати уроки.
Григорій Ландау. - Власна манера ліпша за чужу.
Державин. - Власну обмеженість простіше подати як обмеження свободи.
Олег Келлер. - Вмінням говорити виокремлюються люди зі світу тварин; вмінням мовчати виокремлюється людина зі світу людей.
Григорій Ландау. - Вміти сказати "ні", коли від тебе вимагають сказати "так".
Олена Теліга.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як часто байдуже міщанство народу долало палке месіанство вождів!
Андрій КОВАЛЬ - Напередодні кінця світу почнеться найцікавіше, але це вже мало кого зацікавить.
Андрій КОВАЛЬ - Або пізнай міру всіх речей, або створи її, або сам стань нею.
Андрій КОВАЛЬ - Найкраща музика для вух відчайдухів – коли сурма грає: “в наступ!” .
Андрій КОВАЛЬ - Почуття гумору іноді не виключає дотепності.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає щастя молодого,
БАЖАНого, страшного того
Гріха!
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Краса жінки не повинна бути лише на те, викликувати любов...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896 - Я не тебе люблю, о ні,
Люблю я власну мрію,
Що там у серденьку на дні
Відмалечку лелію.
Іван ФРАНКО
"Я не тебе люблю, о ні...", 1896 - Широке море, велике море,
Що й кінця не видати,
Та в моїм серці ще більше горе:
Я навік її втратив.
Іван ФРАНКО
"Зелений явір, зелений явір...
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
