Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Часто безумство людей до влади найгірших приставляє.
Святий Василь - Князеві належить володіти: у скруті – розумом, з ворогом – міццю, а до дружини – любов'ю.
- Коли хочеш над іншими володарювати, то перш учись сам собою володіти.
- Велику владу приймати – великий належить розум мати.
Платон - Муж розумний і мудрий хай не відступить од влади. Беззаконство є розумного віддалити, а беззаконного наблизити. Нерозумні ті, що злою владою володіють. Люто є і гірко, як злі добрими володіють, а нерозумні – розумними.
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Безрукий Панько і льодом опечеться.
- Береться за діло, як п’яний за тин.
- Біда не вода: ні переплисти, ні перебрести.
- Бог горіхів послав, як чорт зуби забрав.
- Боже поможи, та й сам не лежи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Живе, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне.
- Живе, як кажан у дуплі.
- Живе, як у батька на прив'язі.
- Живе, як у бога за дверима.
- Живемо, як птиці: де сядемо, там і ночуємо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У житті мов у ліфті: то вгору, то вниз, то на ремонті.
Володимир Ломаний. - У житті та в орфографії зазвичай усе навпаки, ніж вам здається.
Яніна Іпохорська. - У журналістику йдуть, як у ченці.
Анатолій Москаленко. - У журналістів одна група крові.
Анатолій Москаленко. - У збірнику афоризмів, напевно, й можна витиснути сік людської думки; але сік зовсім і не становить найкоштовнішу її частину.
Григорій Ландау.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Прибирання зазвичай починається після марної спроби що-небудь знайти.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Пригоди водія: задивився на дівчину і... обійняв стовпа.
Наталія ІВАНКІВ - Приймаючи подарунок долі, не забудьте оформити його юридично.
Микола ПАСЬКО - Проблем багато, а тих, хто їх створює, ще більше.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Проглянув на сайті likar.info список харчів, котрі шкідливі для здоров’я. Це що ж виходить: мене мама в дитинстві вбити хотіла?!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА
"Степ", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
