Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Iстина спалює i нищить усi стихiї, показуючи, що вони лише тiнь її.
Григорій СКОВОРОДА - Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фiзика, механiка, музика зi своїми сестрами – м глибше їх пiзнаємо, тим сильнiше палять серце наше голод i спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини вiку мудрiшi вiд синiв дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- І так багато всякого лиха, а Бог ще жінок наплодив.
- Тепер баб по пять за цибулю.
- У жінки волос довгий, та ум короткий.
– Жінки довге волосся мають, а розум короткий. - Де дідько не посіє, там ся баба вродить.
- Вражі баби.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Червоний, як рак.
- Червоний, як суниці.
- Червоніє, як маків цвіт.
- Червоніє, як рижок.
- Червоніє, як свіжа рана.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Що більше читаєш, то менше наслідуєш.
Жуль Ренар. - Що в письменників менше таланту, то важливіший для них сюжет.
Мішель Монтень. - Що вбогіша думка, то в пишніші слова вона одягається.
Цаль Меламед. - Що вдієш, доводиться помилятися, адже живеш уперше.
Валентин Чемерис. - Що вужчий лоб, то ширший крок.
Борис Крутієр.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Немає істот лицемірніших і безпринциповіших, ніж брехуни, що кажуть правду.
Флоріан БОДНАР - Неправий буває лише той, кому це можливо довести.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Нещасний випадок з кіноактором: утопився, купаючись у променях власної слави.
Наталія ІВАНКІВ - Нинішній депутат найбільш анатомічно схожий на людину.
Василь ТИТЕЧКО - Ніколи не знімайте маску, якщо вона краща за ваше справжнє обличчя.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні. Два кінних, третій піший, піхотинець За кінними біжить-підбігає, Кров сліди заливає, За стремена хватає, Словами промовляє... "Утеча трьох братів із города Азова" (дума) - Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали, Од мене більшу добичу брали І неприятеля під нозі топтали! Слава не вмре, не поляже, Од нині довіку! "Дума про козака Голоту" - Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандрував козак всю ніч. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|