Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ходi не дотримує мiри?
Григорій СКОВОРОДА - Як купцi вживають застережних заходiв, аби у виглядi добрих товарiв не придбати поганих i зiпсутих, так i нам варто якнайретельнiше пильнувати, щоб, обираючи друзiв, цю найлiпшу окрасу життя, бiльше того, – неоцiненний скарб, з недбальства не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У нас така приповідка: де парубок, там і дівка.
- В кого гарний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому юшки шкода.
- Хто з чорними бровами, іди за дровами; а хто з рижою бородою, іди за водою.
- І не ходи по полю, і не топчи куколю, і не лупай очима, я не твоя дівчина.
- Сонце в віконце пече — припікає, парубок на дівку глядить — поглядає. (жартують над закоханими).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Одинокий, як листок.
- Одна, як билина в полі.
- Одяглася, як царівна.
- Озирається, як собака на ярмарку.
- Опустив вуха, як лопух на дощ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всі люди народжуються відвертими і вмирають брехунами.
Люк де ВОВЕНАРГ - Гарна людина завжди простодушна.
Марціал - Гідна людина не та, в якої немає недоліків, а та, в якої є чесноти.
Василь Ключевський - Давайте будемо людьми, хоча б доти, поки наука не відкриє, що ми є чимось іншим.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Давньоіндійське виречення
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Горе народу, який перетворився в електорат багаторазового використання!
- Гострий розум рідко уживається з гострими ліктями.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Грай сам, якщо не хочеш, щоб грали тобою!
Володимир ШАМША - Громадський транспорт вчить нас бути активними і цілеспрямованими.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гроші найкраще тримати у банках. Трилітрових.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою
Козаки йдуть.
А попереду Дорошенко –
Веде своє військо, веде запорозьке
Хорошенько.
Історична пісня - Ой Морозе та Морозенку, ой ти славний козаче,
Гей, гей! За тобою, Морозенку вся Україна плаче.
Історична пісня - Ой летить бомба з московського поля,
та посеред Січі впала.
Ой хоть пропали славні запорожці,
та не пропала їх слава.
Історична пісня - Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти.
Ой принеси, галко, ой принеси, чорна,
від кошового вісти.
Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
