Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати? Нехай у тих мозок рветься, Хто високо в гору дметься. Григорій СКОВОРОДА - ...істина є безначальна.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Найпалкіше ми любимо свою тещу, коли прощаємося з нею на вокзалі. (пол.)
- Нам ближче до Берліна, ніж до Москви. (пол.)
- Не всяк хворий, хто стогне. (пол.)
- Не діставай зірку з неба — почекай, поки вона сама впаде. (пол.)
- Нюхаючи, не наїсися. (пол.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Слова торкаються, як горох об стіну.
- Слова, як мед, а діла, як полин.
- Слова, як медок, а від них іде холодок.
- Слово скаже, як снопа зв'яже.
- Слово, як сталь,— ворогам печаль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я прийду до тебе в номер у п’ять вечора. Якщо я спізнюся, починай без мене.
Таллула Банкхед - Я п’ю, щоб інші люди стали цікавішими.
Джордж Джин НЕЙТАН - Я сміюся зовсім не через вашу дотепність, а через ту, котру зараз скажу сам.
Жуль РЕНАР - Я співаю не для всіх — я співаю для кожного.
Едіт Піаф - Я сподіваюся вмерти на своїй посаді: на вулиці або у в’язниці.
Роза Люксембург
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не любили б свій народ, то не кидали б йому подачок.
Олександр ПЕРЛЮК - Не можеш чекати — чекай, поки зможеш!
Олександр ПЕРЛЮК - Не можна вимагати від кожної людини більше ніж їй хочеться.
Олександр ПЕРЛЮК - Не можна сказати, що нинішнє керівництво некомпетентне, — розікрало воно все зі знанням справи.
Олександр ПЕРЛЮК - Не можна сказати, що у нас забули про духовну їжу: онде скільки всілякої порнографії друкується.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! Іван МАНЖУРА "Степ", 1890 - Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота! Леся УКРАЇНКА "Соntrа sреm sреrо!", 1890 - Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою..." - Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике Поле, Огнем переливається-жахтить. Пантелеймон КУЛІШ "Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає... Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає. Іван ФРАНКО "Сипле, сипле, сипле сніг", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|