Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА - Хворий смак твій – тим поганий і суд твій.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Без хмари дощ не приходить.
- Без чорта болота не буває.
- Без шуби і валянок зимують на печі.
- Без шуму тече глибоководна ріка.
- Берег обвалиться — вода підніметься.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біла, як сорока.
- Біленька, як нитка.
- Білий, як глина.
- Білий, як день.
- Білий, як іній.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ті, хто утримує тварин, повинні визнати, що швидше вони служать тваринам, аніж тварини – їм.
Діоген - Тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити людину в іншому.
Радіщев - Той, хто знає людей – розсудливий. Той, хто знає себе – освічений. Той, хто перемагає людей – сильний. Той, хто перемагає самого себе – могутній. Кому знайомий достаток – багатий. Хто діє з наполегливістю, володіє волею. Хто не втрачає свою природу, – довговічний. Хто помер, але не забутий, той – безсмертний.
Лао-цзи - Той, хто не розуміє вашої мовчанки, ймовірно, не зрозуміє і ваших слів.
ХАББАРД - Треба багато пережити, щоб стати людиною.
Антуан де Сент–Екзюпері
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Несмак показує, який має бути ідеал.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Коли не пишеться – все заважає.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Слово у вірші – це нота музичного твору.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Ворожнеча міцніша за дружбу.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Питань нескінченна безліч, а відповідь одна: усі смертні.
Володимир КАНІВЕЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня - Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.
Зелененький барвіночку, стелися ще нижче,
А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.
Народна пісня - Ой не ходи, багачику, горою за мною,
Бо ти багач, а я бідна — не пара з тобою.
Танкова пісня - Вертай коня, козаченьку,
Вже не знайдеш домівоньку.
Ні домівки, ні родини,
Ані вірної дружини.
Історична пісня - Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
