Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Прилагоджувати одну добру справу до іншої так щільно, щоб між ними не залишалося ні найменшого проміжку, — ось що я називаю насолоджуватися життям.
Марк АВРЕЛІЙ - Природа наділила нас двома вухами, двома очима, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.
СОКРАТ - Пристрасті додають розуму найдурнішим людям і роблять дурними найрозумніших.
СЕНЕКА Молодший - Пристрасть спочатку — як чужий, пізніше — як гість, і, нарешті, — як хазяїн будинку.
Талмуд - Про свої здібності людина може довідатися, тільки спробувавши застосовувати них на ділі.
СЕНЕКА Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Причепився, як репях.
— ... до кожуха.
- Учепився, як гріх села.
- Вчепився, як злидні боднара.
- Чіпляється, як сліпий до плота.
- Привязався, як москаль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- - Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
- Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня - Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,-
А тепер падеш, земельку криєш,
Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій Сковорода
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван Котляревський
"Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той, хто знає одну-єдину правду, змушений часто брехати.
Габрієль Лауб. - Той, хто має уяву, але не має знань, має крила, але не має ніг.
Жозеф Жубер. - Той, хто може довести, вже нічого не боїться.
Освальд Шпенглер. - Той, хто може писати афоризми, не повинен розмінюватися на трактати.
Карл Краус. - Той, хто не знає, що робити з руками, має заткнути ними рот.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Можновладці й ладні б затягнути паски, так животи не дозволяють.
Віктор ІГНАТЕНКО - Молодість — це коли все дарма.Старість — це коли вже все дарма.
Віктор ІГНАТЕНКО - Мости — пенсіонерам!
Віктор ІГНАТЕНКО - На відміну від деяких наших зрадників, Юді вистачило совісті повіситися.
Борис РЕВЧУН - На всякого Ісуса знайдеться Іуда...
Гриць ГАЙОВИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода,
А що цвіте да без цвіту?
Камень росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте да без цвіту.
Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема.
Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати,
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
То так то утихло,
Ніби не гуляло.
"Дума про бурю на Чорному морі" - Бо вже я потурчилась, побусурменилась,
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного!
"Дума про Марусю Богуславку"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
