Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх - Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей - Істинна хула краща за лицемірну славу.
Феофілакт - Однаковий гріх – гідне хвали гудити, і ганебне вихваляти.
Георгій - Красою вважай благий розум.
Георгій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У приймах живе, як кіт: теща з хати — він по горщиках.
- У протоколі густо, а на ділі пусто.
- У решеті води не подаси.
- У сердитого старця порожня торбина.
- У старої дами і на печі ями.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
- Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.
- Як почав орать, то в сопілку не грать.
- Як терен квітнем забіліє - селянин ячмінь сіє.
- Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо тобі є що сказати — пиши афоризми, якщо нема чого — романи.
Борис Крутієр. - Якщо тобі нема чого сказати, нічого не говори. Постав платівку.
П'єр Брів. - Якщо тобі нема чого сказати, то хоча б не пиши!
- Борис Крутієр.
- Якщо тобі перестали заздрити, значить, талант втрачено.
Чеслав Виткевич.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб'єктом історії.
Ольга ФЕДИК - Мова росте елементарно, разом з душею народу.
Іван ФРАНКО - Мовчати можна i на весь голос.
Ростислав ДОЦЕНКО - Можна іти й правильною дорогою, але хто на це дасть кредити?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Мрія без Надії — нікудишнє життя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Культивування національного — законна реакція на многорічну денаціоналізацію. Але мистецтво росте не з таких реакцій, хоч яких закономірних, а з внутрішніх законів і зовнішніх впливів.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той ніколи не доскочить слави,
Хто задля неї на землі живе.
Василь СИМОНЕНКО
"Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади!
На байстрюків свавілля і розбою
Кривавим смерчем, бурею впади!
Василь СИМОНЕНКО
"Курдському братові", 1965
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
