Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон - Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет - Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дались мені у знаки чоловіка кулаки.
- Бий і лай, та все (або: та ще й) дбай.
– Лай та собі дбай: твоя пазуха ближче. - В мужа краду, і перед ним кладу.
– Хто у чоловіка украде, той перед чоловіком покладе. - Післала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила, (такий то чоловік великий був. Так відказує жінка, як хто їй каже: чого йдеш сама – післала б чоловіка!).
- Чоловікам на лопату Бог сили наклав, та ще й притоптав, а жінкам на вила, та й то струсив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Обідрав, як Сидорову козу.
- Обідрався, як пеньок осмалений.
- Обідраний, як старець.
- Облесливий, як собака.
- Облизнувся, як після маківки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Скептики обмінялися сумнівами.
Т. Константинов. - Скільки вже разів зламували скарбницю національної мови, щоб цю мову збагатити.
Станіслав Єжи Лец. - Скільки відкриттів можна зробити прихованою камерою!
Е. Мишнаєвський. - Скільки відповідей ще чекають на свої запитання.
Борис Крутієр. - Скільки доводиться брехати, доки навчишся говорити правду!
Михайло Генін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Діти — це квіти життя: зібрав букетик, подаруй бабусі.
Наталія ІВАНКІВ - Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.
В. Сухомлинський. - Для авантюриста в політиці найголовніше — скандальна слава.
Юрій РИБНИКОВ - Для декого йти в ногу з життям – це навчитись добре плазувати.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Для дурня i мудреця умовiдвiд зайвий.
Богдан ЧЕПУРКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю! Вода шумить у сто потоках, що з дна сріблистим мохом сяють. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці. Смолиста ніч і день смуглявий, немов циганка на лиці. Розсміяні палкі потоки, немов коханці до дівчат, злітають до долин глибоких, що в сивій мряці тихо сплять, і куриться із квітів запах, немов з люльок барвистих дим. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна! Плету пісні на веретені про молодість, що промина. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля, захоплений поганин завжди, поет весняного похмілля. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Автопортрет", 1934
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться! - У німця є дружина та коханка. Але він любить дружину.
У француза є дружина та коханка. Але він любить коханку. У єврея є дружина та коханка. Але він любить маму. У москаля є дружина та коханка. Але він любить випити! Так вип'ємо за справжніх чоловіків! - Горілка наш ворог, але хто сказав, що ми боїмося ворогів.
- За ваше здоров’я – за наше багатство!
- Давайте вип’ємо за гарних людей: їх у нас так мало залишилось!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|