Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій - Корисніш розсудливість без навчання, ніж навчання без розсудливості.
Квінтілліан - Король має пам’ятати три речі: що він керує людьми, що він зобов’язаний керувати ними згідно з законами, що він не вічно буде керувати.
ЕВРІПІД - Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
ЕВРІПІД - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Один віл не наробить хліба. У недолі не є долі.
- Стоїть безрадний, як баба перед розбитим коритом.
- Хто біди не зазнав — не знає життя цінити.
- У білий день напасть настала.
- Тяже (важче) діло почати, а докінчити мусай.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка.
- Ляпає язиком, як постолом.
- Ляпнув, як болотом в очі.
- Маленька, як горошина.
- Маленьке, як мишеня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- На світі немає ні щастя, ні нещастя. І те, і інше пізнається лише через порівняння. Лише той, хто вже прагнув смерті, може осягнути яким прекрасним є життя.
О. Дюма - На світі чимало таких жінок, у яких в житті не було жодного любовного зв'язку, але дуже мало таких, у яких він був лише один.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наважтеся мислити самостiйно.
Вольтер - Навiть ввiчливiсть буває образливою, коли пiдкреслюється.
Бальтасар ҐРАСІАН - Навіть за великим талантом прямує ще більший.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Добра жона – вінець мужеві своєму і безжурність, а зла жона – люта печаль, зубожіння дому.
Данило ЗАТОЧНИК - Ліпше в утлій лодії плисти, ніж злій жоні таїни звідати.
Данило ЗАТОЧНИК - Не сій на межі жита ані мудрості на серці нерозумних.
Данило ЗАТОЧНИК - Не так страшна смерть, як непам’ять.
Василь ЗАХАРЧЕНКО - Світ реагує тільки на орлиний клекіт і зовсім не хоче зважати на голубине воркотання.
Василь ЗАХАРЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива. Леонід Первомайський "Коли не замовкає...", 1968 - Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|