Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Йому я негiдний, нагнувшись, розв'язати ремiнцi вiд взуття Його.
Євангеліє від св. Марка - Легiон менi ймення, бо багато нас.
Євангеліє від св. Марка - Були "немов вiвцi, що не мають ластуха".
Євангеліє від св. Марка - Хто зло ричить на батька або матiр, нехай смертю помре.
Євангеліє від св. Марка - Мавши очi - не бачите, i мавши вуха - не чуєте. I не пам'ятаєте.
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Господи прости, був я на страсті, купив свічечку за копієчку; понюхав — медом пахне, так я і зїв.
— Заміняла свічечку за копієчку; сіла під тином, понюхала — пахне медком...і зїла.
- Не дай Боже з свині кожуха, а з кози чобіт (або: з кози кожуха, а зі свині чобіт); ізбави Боже, від Барської греблі; ізбави Боже, від Кулаківського справи, (з бурлацького оченашу; —Бар — місто, а пан з поповичів вславився
- тим, що не по правді справи розвязував).
- Опанас свині пас, кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть.
— ... мішок рветься — щось кудись рветься — щось кудись преться. (Теж з бурлацького оченашу).
- Соловей у лісі реве, а ведмідь щебече.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пішов, як рак по дріжджі.
- Пішов, як у воду впав.
- Пішов, як у дим.
- Плаває, як вареник у маслі.
- Плаває, як пампух в олії.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ЗАКОН ДИЛЛІНҐА:
Щоразу, коли помилкове слово або літера можуть змінити весь зміст фрази, помилку робитимуть так, щоб спричинити найбільшу плутанину.
- ЗАКОН ЕВАНА:
Після того, як ви відмовитеся від порядності, решта піде вже легко.
- ЗАКОН ЕГРАЙТА:
Чутка найшвидше досягає тих місць, де вона завдасть найбільшої шкоди.
- ЗАКОН ЗАТІНКУ:
Частина скандалу завжди залишається в затінку, і це завжди його найкраща частина.
- ЗАКОН ЗАЧИНУ:
Якщо ви не зацікавите читача першою ж фразою, решта для нього втрачена.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У тихому болоті чинодрали водяться.
Мар’ян КОНАШЕВСЬКИЙ - Уроки життя даються безкоштовно, але дорого обходяться.
Микола ПАСЬКО - Уряду весь час доводиться відкладати боротьбу з корупцією, бо гроші, які він виділяє на цю справу, кудись діваються.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Учитись ніколи не пізно, тому студенти починають читати конспекти після дванадцятої ночі.
Віктор ІГНАТЕНКО - Учора з’ясував: якщо сервер називається pornо.net, це ще не означає, що на ньому немає порно. Вік живи — вік учись.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором.
Стрічай, товаришу Хароне,
і з лихом, і з добром.
Василь СТУС
"Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті.
Тож бери собі останній шлюб,
бо не зійде на камені жито,
і сухий не розів'ється дуб.
Василь СТУС
"Наді мною синє віко неба...", 1977 - Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст...
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман.
А на моїм серденьку
Журба та й печаль.
Народна пісня Мислі мої, мислі,
Докупи ся зійшли,
На серденьку стали,
Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться,
А прийдеться молодому
З журби утопиться.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
