Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пристрасть спочатку — як чужий, пізніше — як гість, і, нарешті, — як хазяїн будинку.
Талмуд - Про свої здібності людина може довідатися, тільки спробувавши застосовувати них на ділі.
СЕНЕКА Старший - Просячи в когось милостині, Діоген сказав: "Якщо ти подаєш іншим, подай і мені, а якщо ні, то почни з мене".
- Процвітаючі негідники нестерпні.
Есхіл - Разом з одягом жінка знімає з себе сором.
Геродот
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не учися розуму до старості, але до смерті.
- Учись! — на старість буде як нахідка.
- Не кайся рано встати, а молодо учитись.
- Як дуба не нахилиш, так великого сина на добро не навчиш.
- Нагинай гілляку, доки молода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ховається, наче курка від дощу.
- Ховається, як мишка в нірку.
- Ховається, як папуга.
- Ходить, мов корова.
- Ходить, мов пава.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка, що зрадила — це велика холодна котлета, якої не хочеться чіпати, бо її вже тримав в руках хтось інший.
Антон Чехов - За своє життя я переконався, що найбільше і найнепомітніше забирають час розмови з друзями; друзі великі злодії часу…
Франческо Петрарка - Демократія — це годувальниця честолюбства.
Берк - Демократія — це диктатура закону, а не тих, хто за посадою зобов’язаний цей закон відстоювати.
Володимир Путін - Демократія — це лише мрія: вона стоїть в одному ряду з казковою Аркадією, Санта Клаусом і райським садом…
Генрі Луїс Менкен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Здоров'я нації вимірюється здатністю завдавати втрат супротивнику.
Тарас БЕДНАРЧИК - Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар.
Леся УКРАЇНКА - Зірок з неба не хапають — їх роздає президент.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Зло від своїх найтяжче уражає.
Борис Грінченко - Злочинні божки найчастіше відхрещуються від покарання, м’яко кажучи, твердою валютою.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
