Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон - Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет - Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У сусіда ані коня не купуй, ані жінки не бери, бо будуть утікати.
- Своє взяв та й прав.
- В своїм добрі всяк хазяїн.
- За свої гроші усюди хороший.
коли в кого гроші, то всюда хорошо.
- Своє на ноги ставить, а чуже з ніг валить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Старий, як світ.
- Старий, як собака.
- Старий, як чорт.
- Старого вчить, як мертвого лічить.
- Старого парубка женити, як старе м'ясо варити.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Обережний бізнесмен – людина, яка забирає гроші з фондової біржі і їде з ними до Лас-Вегасу.
Роберт Орбен - Обзавестися дитиною – значить зважитися на те, щоб твоє серце відтепер і назавжди розгулювало поза твоїм тілом.
Елізабет Стоун - Обід багатія є наруга над голодом жебрака.
П’єр БУАСТ - Обіймай голубих, щоб червоніли.
А. Іванов - Обіцянки забувають правителі, народ ніколи їх не забуває.
Джузеппе МАДЗІНІ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Спочатку ліквідували неписемність. А потім письменних.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙЙ - Спочатку ліквідували неписемність. А потім письменних.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Справжнiй ідеал — той, що живе й пiсля здiйснення.
Ростислав ДОЦЕНКО - Справжню ціну владі знає той, хто вже поплатився за неї.
Володимир ШАМША - Справжня демократія — це коли в країні кілька генпрокурорів, десяток грабіжників-олігархів, тисячі корупціонерів та жодного винного.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок.
Павло ТИЧИНА
"Десь на дні мого серця...", 1914 - А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху
лежить запльована, залузана
на українському шляху.
Павло ТИЧИНА
"Плуг", 1920 - За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд.
Павло ТИЧИНА
"За всіх скажу...", 1922 - Немов той Дант у пеклі,
стою серед бандитів і злочинців,
серед пузатих, ситих і продажних,
серед дрібних, помстливих, тупоумних,
на купі гною жовчного, що всмоктує, затягує на дно:
співай, поете, з нами в тон!
Стою — мов скеля, непорушний.
Павло ТИЧИНА
"Відповідь землякам", 1922 - Співай, ненько, тихесенько,
як давно співала,
коли мене маленькою
до сну колисала!..
Уляна КРАВЧЕНКО
"Співай, ненько, тихесенько...", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
