Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лише наближаючись до гармонічного звучання, ми здатні осягти таємниці, заховані у мовчанні.
ПІФАГОР - Лише навчившись коритися, довідаєшся, як панувати.
Солоній - Лише рука друга може вирвати шипи із серця.
Гельвецій - Ліки діють повільніше хвороби.
Тацит - Люби ближнього твого, як самого себе.
Біблія, Левіт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У своїй хаті і миша рідна.
- У сердитого старця порожня торба.
- Уже й коня пасе (про малюка, який, лежачи на животику, тримає голівку).
- Узяв чорт дитинку, то хай бере і колиску.
- Усі хочуть свого, лише жінка — чужого.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В'ється, як вуж.
- В'ється, як в'юн.
- В'ється, як гадюка.
- В'ється, як хміль.
- Взяв, як вовк вівцю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Одержати сто перемог у ста битвах — це не вершина військового мистецтва. Повалити ворога без бою — ось вершина.
Сюнь-цзи - Особисто я завжди поділяюся своїм смутком з ворогами. Лише вони по-справжньому мене слухають.
Роберт Орбен - Пастух — друг череди, вовк же — ворог; однак обоє живуть за її рахунок, і виходить, що для ягничок друг чи недруг — те ж саме; так сходяться крайності.
Т. Веро - Піклуйся про тіло! Душа все рівно безсмертна.
“Пшекруй” - Серед ненависних рис ворога не останнє місце займають його достоїнства.
Жан Ростан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим ближче до народного добра, тим далі від народу.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим гарна демократія: раз обдуриш виборців, а потім чотири роки цим користуєшся.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим сильніше смішать нас правителі, тим більше хочеться нам плакати.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим смішніші у людей зарплати, тим рідше вони сміються.
Олександр ПЕРЛЮК - Чого хоче народ — політтехнологи йому розкажуть.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО
"Гімн. Замість пролога", 1880
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
