Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати? Нехай у тих мозок рветься, Хто високо в гору дметься. Григорій СКОВОРОДА - ...істина є безначальна.
Григорій СКОВОРОДА - ...немає смертельнiшої для суспільства виразки, як марновiрство – сховок лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок дармоїдам, стрекало і піджога недоумкуватим.
Григорій СКОВОРОДА - Природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.
Григорій СКОВОРОДА - ...правдиве начало скрізь живе...Через те воно не частка і не складається з часток, але ціле...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто біди не знає — нехай мене спитає.
- "Що у вас чувати"? — "Гаразд із бідою"!
- Йде біда — відчиняй ворота.
- Впав в біду, як курка в борщ.
- Упав у тісну діру.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голос, як сурмонька, та бісова (чортова) думонька.
- Голос, як у соловейка.
- Голос, як у цимбал, а сам, як шакал.
- Голосить, як по мертвому.
- Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- На вічні запитання зазвичай дають тимчасові відповіді.
Александр Кумор. - На дотримання форми не витрачають суті.
Володимир Брюґген. - На жаль, люди дедалі довше говорять і дедалі коротше слухають.
Владислав Гжещик. - На задумі позначається талант, на виконанні — майстерність.
Марія Ебнер-Ешенбах. - На кожні 100 осіб припадає 12% людей з дефектами мовлення. Серед дикторів радіо й ТБ31%. Серед спортивних коментаторів — 86%.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Закони також потрібні, хоча б для того, щоб усі мали можливість реально оцінити — яке навколо коїться беззаконня.
Олександр ПЕРЛЮК - Закономірність: чим більша власність, тим менше цікавляться її походженням.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Запрошуємо до кімнати сміху. Приходити з власними дзеркалами.
Віктор КОНЯХІН - Зарплати в десятки разів менші за європейські — це і є євростандарт?
Олександр ПЕРЛЮК - Застереження для розумних: дурням не писаний навіть закон.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Встане правда! встане воля!
I Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий? За нас добрих, чи за слово Істини... чи, може, Щоб ми з Тебе насміялись? Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить! Нам тілько плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кровавим потом і сльозами. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|