Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Отак як бджолу бачимо, що по всіх садах і квітах літає та від кожного користь приймає, так і юнаки, навчаючись філософії і на вишину мудрісну воліючи піднестись, звідусіль найцінніше збирають.
Сократ - Якийсь філософ мав двох учнів, одного тупого, але книголюбця, а іншого кмітливого, але ледащого, то й каже: "Йдіть обидва під землю, бо ти хочеш вчитись, та не можеш, а ти можеш, та не хочеш". Коли спитали його, яку користь отримав він від філософії, відповів: "Як самовільно чинити те, що дехто чинить зі страху перед законом".
Сократ - Ліпше пізно навчитись, ніж ненавченим бути.
Філістіон - Хлібороб землю м'якшить, а філософ – душу.
Філістіон - Коли зустрів юнака, що книг накупив багато, сказав він: "Не в книгосховище клади, а в груди".
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чия вина, того й гріх.
- Чуже горе — мед, а своє — хрін.
- Я не лихий, то у мене від роду вигляд такий.
- Як до нас на храм Клим, то ще й восьмеро дітей з ним. А як ми до нього, то доста й одного.
- Як ідеш, не роззявляй рота на чужі ворота, бо впадеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Стоїть, як калина при дорозі.
- Стоїть, як опудало на коноплях.
- Стоїть, як пень.
- Стоїть, як стовп.
- Стоїть, як явір над водою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я збираюся вмерти сухорлявою.
NN - Я знаю, що мене легко переконати в чому завгодно, і тому ніякі доводи мене не переконують.
Альбер Моуа - Я знаю, що мистецтво необхідне, лише не знаю навіщо.
Жан Кокто - Я їхній вождь і тому маю йти за ними.
Олександр Огюст Ледрю-Роллен - Я люблю Міккі Мауса більше, ніж будь-яку жінку, яку я коли-небудь, знав.
Уолт Дісней
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чужих жінок не буває.
Євген ДУДАР - Ми всі стаємо святими, коли вже не можемо грішити.
Євген ДУДАР - А братія мовчить собі.
Витріщивши очі! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Тарас ШЕВЧЕНКО "І Архімед, І Галілей" - Гнів на владу без пуття шкоду причиняє.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі. Олександр ОЛЕСЬ "Лишу я співи про красу...", 1908 - Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху лежить запльована, залузана на українському шляху. Павло ТИЧИНА "Плуг", 1920 - За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд. Павло ТИЧИНА "За всіх скажу...", 1922 - Немов той Дант у пеклі,
стою серед бандитів і злочинців, серед пузатих, ситих і продажних, серед дрібних, помстливих, тупоумних, на купі гною жовчного, що всмоктує, затягує на дно: співай, поете, з нами в тон! Стою — мов скеля, непорушний. Павло ТИЧИНА "Відповідь землякам", 1922
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|