Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли хто не має нового серця, тому весь світ є старе лахмiття. Коли чия душа тужить, тому весь свiт плаче. Коли чиє серце мучиться i страждає, тому весь рiк без свята... Коли чий розум мертвий, тому весь вiк без життя.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкi люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли i великого судна пересядуть на невеличкого човна, а вiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого сим не досягають, бо разом i собою переносять жовч і страх,– так і життєві змiни не усувають з душі того, що завдав прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти здоровий, радiю; якщо ти до того ще й веселий – радiю ще бiльше, бо веселiсть – це здоров’я гармонiйної душi. Душа, вражена яким–небудь пороком, не може бути веселою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА - ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Роби ревно і ходи певно.
- Зароби кревно, та і зїж певно.
- Загорюй снажно, та і щж смачно.
- Гірко зароби, солодко зїж.
- Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чиста, як вода.
- Чиста, як риб'яче око.
- Чиста, як сльоза.
- Чистий, як дзеркало.
- Чистий, як крига.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У мені, а не в писаннях Монтеня міститься те, що я в них вичитую.
Блез Паскаль. - У мистецтві мовлення важко не багато сказати, а мало сказати.
Йоганн Йоахім Вінкельман. - У мистецтві можна змішувати будь-які стилі, але ця мішанина повинна мати стиль.
Габрієль Лауб. - У мистецтві щось нове сказати може лише той, хто недостатньо освічений, щоб знати, що все вже сказано.
Габрієль Лауб. - У мовленні деяких людей чути орфографічні помилки.
Юліан Тувім.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дуб міцний корінням численним, отак і град наш – урядуванням.
Данило ЗАТОЧНИК - Хто доброму господареві служить, здобуде свободу, а злому господареві служитиме – здобуде рабство ще гірше.
Данило ЗАТОЧНИК - Мерця не розсмішити, глупака не навчити.
Данило ЗАТОЧНИК - Залізо розтопиш, а злої жони не навчиш.
Данило ЗАТОЧНИК - Дивніше дива, якщо хто візьме жону потворну заради набутку.
Данило ЗАТОЧНИК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона, Старого, кволого, забутого всіма В краю, де цілий рік негода та зима, Та моря тужний рев, та варвари довкола... Микола Зеров "Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри, Скрегочуть місяці залізні Неповторимої пори. Євген МАЛАНЮК "Вітри історії", 1924 - Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить! Куди ж поділа, степова Елладо, Варязьку сталь і візантійську мідь? Євген МАЛАНЮК "Варязька балада", 1925 - Ви питаєте, яка Європа? Беріть яку хочете: "минулу — сучасну, буржуазну — пролетарську, вічну — мінливу". Бо і справді: Гамлети, Дон-Жуани чи то Тартюфи були в минулому, але вони є і в сучасному, були вони буржуазні, але вони є і пролетарські, можете їх уважати "вічними", але вони будуть і "мінливі".
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1928 - Це — європейський інтелігент у найкращому розумінні цього слова. Це, коли хочете, — знайомий нам чорнокнижник із Вюртемберга, що показав нам грандіозну цивілізацію і відкрив перед нами безмежні перспективи. Це доктор Фауст, коли розуміти його як допитливий людський дух.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться! - У німця є дружина та коханка. Але він любить дружину.
У француза є дружина та коханка. Але він любить коханку. У єврея є дружина та коханка. Але він любить маму. У москаля є дружина та коханка. Але він любить випити! Так вип'ємо за справжніх чоловіків!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|