Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ, давньоримський історик (I ст. до н. е. ) - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія. - Не бійся змій, страшись жінок.
апостол Павло - Не вмiти переносити бiднiсть — соромно, не вмiти позбутися її працею — ще бiльш соромно.
Перiкл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В чужий черевик ноги не впихай.
- А він губу розкатав (тобто приготувавсь пригощатися на дурничку)
- А він знов за рибу гроші.
- А він ще й харчами перебира.
- А воно вушка нагострило (дослухається).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У вічі, як лис, а поза очі, як біс.
- У газеті, як у декреті.
- У голові, як у млині.
- У гурті робити, як з гори бігти.
- У мене стільки грошей, як у жаби пір'я.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телебачення — це пристрій, який дає вам можливість нічого не робити, коли вам нема чого робити.
NN - Телебачення — чудова річ: можна сидіти щовечора вдома й дивитися улюблену передачу дружини.
NN - Телебачення було винайдено для того, щоб неписьменні мали причину носити окуляри.
Данило Рудий. - Телебачення в його нинішній формі є опіум для американського народу.
Річард Ніксон. - Телебачення дозволяє нам насолоджуватися товариством людей, яких ми не пустили б до себе й на поріг.
Девід Фрост.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найкраща реклама – заборона.
Олександр СУХОМЛИН - Очі – дзеркало душі... Та ще більше дзеркало – язик!
Олександр СУХОМЛИН - Одні від кохання вмирають... Інші – стають філософами.
Олександр СУХОМЛИН - Жінки живуть довше за чоловіків... Особливо вдови!
Олександр СУХОМЛИН - Мудрість приходить з роками. Лише дурість пос-тійно з нами.
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
