Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох–трьох ворогів.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Звично, московська напасть. (Проскурів).
- Згадала баба дівера, що хороший був.
- Здоров був! Чом губи надув?
- Здоров, Якове! Свиня тобі дякує, а кабан лає, що помий не має!
- Зелене, як буц.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дрібний, як мак.
- Дряпучий, як кіт.
- Дуб, мов богатир, стоїть, не ворухнеться.
- Дуже слабий, як вчетверо вірьовка.
- Дужий, як ведмідь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Футбольний коментатор — людина, яка професійно заважає дивитися футбол.
Максим Звонарьов. - Футбольні коментатори поділяються на дві групи: одні вважають, що їхній репортаж важливіший за саму гру, інші — що гра все-таки важливіша. Других до мікрофона зазвичай не допускають.
Дмитро Пашков. - Футбольні коментатори, які ведуть репортаж удвох, заважають дивитися гру втричі успішніше.
Правило Каменських. - Хай живе все те, завдяки чому ми незважаючи ні на що.
Зіновій Паперний. - Хай живуть сутінки — світле майбутнє темряви!
Юрій Базилєв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Знайти себе – це означає знайти діло, для якого ти народився.
Євген ЯЩЕНКО - Опікування власним добрим іменем свідчить про повагу до людей.
Євген ЯЩЕНКО - Розум потворних здається сумнівним, зате краса замінює розум гарним.
Євген ЯЩЕНКО - Страх смерті є узагальнювальним виявом страху перед істиною.
Євген ЯЩЕНКО - Думка про смерть відганяє нудьгу.
Євген ЯЩЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом'яни.
Пантелеймон КУЛІШ
"До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1887
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
