Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Однаковий гріх – гідне хвали гудити, і ганебне вихваляти.
Георгій - Красою вважай благий розум.
Георгій - Краса місту – мудрість з мужністю, а тілу – прикраса, душі – слово мудре, справі – доброчинство, слову – істина, а противник їх – безчестя.
Георгій - Годиться мужам і жонам слово й діло, гідне похвали, вихваляти й вшановувати, а все ганебне гудити.
Георгій - Не краса доброобразним робить лице того, хто дивиться, а почуття.
Сирах
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Питався чорт баби: "Що о Бозі люди говорять"? — "Славлять, величають". — "А що о мені"? — "Якось вас дуже на зуби взяли"!
- Що то за пекло, що тепло!
- У пеклі все тепло, а піди в рай то за дровами дбай.
- До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький.
- Чернеча злоба, до гроба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола Вороний
"Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр Олесь
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло Тичина
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, -
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря - мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло Тичина
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло Тичина
"Ой не крийся, природо..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожен влаштований по–своєму, і немає людини, що була би закінченим лиходієм.
Немає й таких, хто сполучив би в собі всі достоїнства: красу, стриманість, розум, смак і вірність.
Кожен гарний по–своєму, і важко сказати, хто ж дійсно краще.
Мурасакі Сікібу - Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).Марк Тулій
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Кожна людина – індивідуальність, навіть якщо вона не особистість.
Ілля Шевельов - Кожна людина – це світ, який із нею народжується й помирає. Під кожним надгробком лежить всесвітня історія.
Генріх Гейне - Кожна людина є художником свого власного життя, що черпає силу й натхнення в собі самому.
Сергій Булгаков
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вівця, що не слухає пастиря, – вовку користь.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Глянь: і злото й залізо вдаряє однако.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Війна харчується грішми, війна звеселяється кров’ю – те саме і до нас було.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Треба із терпінням зносити те, чого уникнути неможливо.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Короткі в добродійності подвиги вічною нагороджуються радістю.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю:
в краєвиді його таємничім
себе шукаю.
Богдан РУБЧАК
"Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло,
коли до заходу топився смолоскип; —
незнаним гостем до твойого тіла.
Богдан БОЙЧУК
"Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста,
Душа, недавно дика і пуста,
Знов жити і любити хоче.
Марина ПРИХОДЬКО
"Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
