Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні коня без вуздечки не втримати, ні багатства без розуму.
Піфагор - Коли запитали Біонта, хто добрий дорадник, той відповів: "Час".
Піфагор - Перемагати в боях й простодушним не раз доводиться, розумом й мудрістю ж здолати лише ті можуть, хто добре думати здатні.
Аристід - Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добре колоски коло стогу збирати.
- Добре найнявся: дають рано води, а ввечері пити.
- Добре, як собаці після ціпа.
- Добре, як черв’якові в хроні.
- Добрий борщик, та малий горщик.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Білий, як смерть.
- Білий, як сметана.
- Білий, як сніг.
- Білий, як сонце.
- Білий, як стіна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Образа вчителя краща за ніжність батька.
М. Сааді - Обходь коня зпереду, бика ззаду, а податкову стороною.
А. Нікітін - Один з парадоксів людського суспільства – стадність егоїзму.
Олег Денисенко - Один неспритний порух – і ви батько.
Михайло Жванецький - Один уклін жрецям значить більше, ніж сто поклонів божеству.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Провінція впізнає свій шанс як шанс лише по тому, як він стане минулим.
Оксана ЗАБУЖКО - Її Величність Цивілізація, віднявши в людини час і простір для повновартісного почування, тим самим позбавила її органу поетичного слуху.
Оксана ЗАБУЖКО - Імперії коштують дорого – і не лише колоніям.
Оксана ЗАБУЖКО - Література ніколи не буває невинною – навіть якщо дуже хоче бути такою.
Оксана ЗАБУЖКО - Замість робитися майстрами часу, ми стали його бранцями.
Оксана ЗАБУЖКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я сьогодні в тузі, в горі,
Мов у тяжкім сні, — Отруїли ясні зорі Серденько мені. Леся УКРАЇНКА "Зоряне небо", 1893 - Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої. Леся УКРАЇНКА "Горить моє серце, його запалила...", 1893 - Розпука крає
Серце на дні... Зіронька сяє, Та не мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Пролісок", 1894 - Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|