Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дві причини спонукають людину до страху Божого: мука безчестя і відплата благочестя.
Демокріт - Великим трудом і потом виправляється в нас норов добрий і сталий.
І все ж можливо за одну мить порушити все, що многим потом здобули. - Цей удень свічку запалив та з нею ходив по місту і, коли хтось спитав його: "Навіщо робиш це, о філософе?", – відповів: "Людину шукаю!"
Діоген - Зіллємось одне з одним духовно й будемо братолюбцями більше, ніж самолюбцями.
Діоген - Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ставився як лев, а згинув як муха.
- Не той лях в полі, як у коморі.
- У лісі вовки виють, а на печі страшно.
- Жінка Йвася боялася, під припічок сховалася.
- Ну їй богу ж, поза кущем щось, шелесть, шелесть! (не няли віри, що він бачив сто вовків, так він зменшував-зменшував, а далі ото і каже: але я чув немов щось зашелестіло).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Густа, як шкіра.
- Густа, як щетина.
- Густа, як щит.
- Густий садок, як ліс.
- Дав, як кіт наплакав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Актор – щось менше, ніж чоловік; акторка – щось більше, ніж жінка.
Річард Бартон - Виростаючи, ми найчастіше стаємо тими самими чоловіками, від яких мати веліла нам триматися подалі.
Брендан Франсіс - Кохання замужньої жінки – велика річ. Одруженим чоловікам таке й не снилося.
Оскар УАЙЛЬД - Коли вдруге виходить заміж жінка, це означає, що вона ненавиділа свого першого чоловіка. Коли вдруге жениться чоловік, це відбувається тому, що він обожнював свою першу дружину.
Оскар УАЙЛЬД - Розум робить людину ширше, але й паралізує, діяльність животворить, але й обмежує.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніщо не обходиться народові так дорого, як безплатний цирк в органах влади.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніщо так не заважає нашим політикам ухвалювати відповідальні рішення, як здоровий глузд.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніщо так не зближує двох, як ненависть до третього.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Ніщо так не прикрашає жінку, як зарплата чоловіка.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніякого проїдання коштів, їх їсти будуть лише ті, хто їв і раніше!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - І ласки панські, й панські жарти —
Мужик все виніс на спині.
Іван ФРАНКО
"Панські жарти", 1887 - Так усе колись минеться,
Все, що вдіє людський дух,
Неодмінним зістається
Лиш невпинний, вічний рух.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Дві планети". 1888 - Святеє діло мати рідне:
Веселу хату, свій куток...
Іван МАНЖУРА
"Уривок", 1889
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
