Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо поважати мудрих і використовувати здібних, на посадах опиняться видатні мужі.
Мо-Цзи. - Якщо початок не досконалий, то як може бути досконалим кінець.
Конфуцій. - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій, давньоримський поет і філософ, 95-58 рр. до н.е. - Якщо причина страху – незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Сенека - Якщо проти тебе всі, значить ти найсильніший.
Кай Юлій Цезар
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде вміти.
- Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як вздовж, то вже не поможе.
— Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як поздовж ляже, то тоді його трудно вчити.
- Хто не вчивсь, не буде знати.
- Що вміти, так того за поясом не носити.
— Що вмієш робити, то за плечима не носити.
— науки не носять за плечима.
- Старі скажуть на глум, а молодим треба брати на ум.
— Старий говоритиме на глум, а ти молодий бери собі часом на ум.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Били, як кота.
- Били, як Сидорову козу.
- Бистрий, як думка.
- Бистрий, як куля.
- Бистрий, як муха в окропі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Безглуздо погоджуватися з думкою натовпу, неначе кількість мудрих повинна перевершувати, або дорівнювати, або хоч би наближатися до нескінченного числа дурнів...
Джордано БРУНО - Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
СЕНЕКА - Бездарні політики завжди норовлять змити свою ганьбу чужою кров'ю.
Е. Севрус - Безкарність робить закони спочатку неефективними, а потім смішними.
Ф. Ноель - Безмежні лише всесвіт та дурість людська.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Взяти фальшиву ноту та тримати її на висоті.
Валерій ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ - Виборцю, голосуй так, щоб на гербі України замість тризуба не з’явилися граблі!
Борис РЕВЧУН - Вигідно критикувати те, що давно минуло, обіцяти те, що колись буде, і мовчати про те, що діється сьогодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Виграти справу в українському суді — це все одно, що виграти в лотерею.
Віктор ІГНАТЕНКО - Вихід завше є — було б що виносити!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти?
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО
Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо,
І духом незлобним, умом благородним
Культурі спасенній служімо.
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
Як їх забуть? Куди від них втекти?
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Людина єсьм...", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
