Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Плотська похіть у молодих люта.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Плотські пристрасті і святих допікають.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Праця без доброчестя марна.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Світлонародженний той, що буде світлом світу.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Двічі на рік літо не буває.
- Де багато слів, там мало діла.
- Де будують, там і мудрують.
- Де ви бачили граблі, щоб від себе гребли?
- Де вродилась, там і згодилась.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Іде, як слон.
- Іде, як снівниця снує.
- Іде, як сонний.
- Інша рада гірш, як зрада.
- Їдуть, неначе в мед.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Поезія є образ, це так; але не ярмарок образів! Дзеркало не складають з окремих дзеркал.
Фрідріх Геббель. - Поет — це істота, яка витає в хмарах, але завжди знаходить редакційну касу.
Магдалена Самозванець. - Поет є засіб існування мови.
Йосиф Бродський. - Поет може витримати все, крім друкарської помилки.
Оскар Уайльд. - Поет не боїться впустити в себе стихію й не боїться, що вона розірве його на шматки.
Євген Євтушенко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Девіз крадія: «Не залишай на завтра те, що можна поцупити сьогодні».
Юрій РИБНИКОВ - Демократія — це влада народу, тому можновладці за все, що скоюють, ніякої відповідальності не несуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це влада олігархів плюс лохалізація всієї країни.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це коли вся влада належить народові, а всі органи влади — олігархам.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це коли за кого не проголосуй, країною будуть правити олігархи.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло... Микола ВОРОНИЙ "Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|