Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов не знає порядку.
Ієронім - Любов перемагає все.
Вергілій - Люди існують один для одного.
Марк АВРЕЛІЙ - Люди не народжуються, а стають тими, хто вони є.
Клод Гельвецій - Люди обурюються на несправедливість рівних собі більше, ніж на насильства своїх володарів.
Фукідід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Радий дурний, що знайшов дурнішого од себе.
- Раденький, що дурненький.
- Ранні пташки росу п'ють, пізні — слізки ллють.
- Рання пташка дзьобик чистить, а пізня від сонця очі жмурить.
- Ранні пташки воду п'ють, пізні — слізки складають у всі валізки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бовкнув, як дурень у воду.
- Бовкнув, як жаба в болото.
- Бовть, як камінь у воду.
- Бовть, як цап у воду.
- Боїться, мов вовк вогню.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Брати від життя все — негігієнічно.
Олександр МІХЄЄВ - Брудні гроші — чистий доход.
М. Звонарьов - Брудну білизну перуть у будинку, але сушать при людях.
Леоні Бурльяке - Брутальність — дотепність дурнів.
Андре МОРУА - Був схожим на Сократа — лисиною й дружиною.
Еміль Кроткий
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ці обличчя, що у новій владі, я вже десь бачив!
Олександр ПЕРЛЮК - Цікаво, скільки народ ще зможе терпіти наше народовладдя?!
Олександр ПЕРЛЮК - Цікаво, чия правда переможе?
Олександр ПЕРЛЮК - Чи можна зробити правильний вибір, вибираючи з двох зол?
Олександр ПЕРЛЮК - Чи можна сказати, що можновладці сидять склавши руки, якщо вони постійно гребуть все під себе?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
- Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Апологети писаризму", 1926 - Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|