Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти не вихований і мовчиш, то вихований, якщо ж вихований і мовчиш, то прекрасно вихований.
Tеофраст - Якщо у вас є можливість виявити милосердя, не пропускайте вперед навіть вчителя.
КОНФУЦІЙ - Якщо хочеш бути непристрасним суддею, дивися не на обвинувача, а на саму справу.
ЕПІКТЕТ - Якщо хочеш не боятися, пам’ятай, що боятися можна всього.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Якщо я не прокладу стежки до серця людей, вони не будуть спілкуватися зі мною, хоч і не будуть ні за, ні проти мене.
Авіценна
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якби кум та ще й з медом прийшов.
- Якби не трутні, то й в колгоспі щось було.
- Біда минулась — молитва забулась. (франц.)
- Важче за все розпізнати гарний кавун і порядну жінку. (франц.)
- Від ласкавих слів утихає гнів. (франц.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурний, як обух.
- Дурний, як Омелько.
- Дурний, як осел.
- Дурний, як пень.
- Дурний, як підошва.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Усе життя готувався до випробування славою, але іспит так і не відбувся.
Цаль Меламед. - Усе натхнення полягає в тому, щоб щодня в той самий час сідати працювати.
Гюстав Флобер. - Усе не тільки не так просто, але й просто не так.
Леонід Леонідов. - Усе, що ви написали, пишете й ще тільки можете написати, вже давно написала Ольга Шапір, яка друкувалася в київській синодальній друкарні.
Ілля Ільф. - Усе, що не має прямого стосунку до оповідання, все треба нещадно викидати. Якщо ви говорите в першому розділі, що на стіні висить рушниця, у другому чи в третьому розділі вона має неодмінно вистрелити.
Антон Чехов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Куди приходить мода, там умирає муза.
Максим Рильський - Кулачне право не менш дошкульне, коли воно телефонне.
Ростислав ДОЦЕНКО - Культура – це грядуще нації.
Борис ОЛІЙНИК - Кумо-олігархічна республіка.
Олександр ПЕРЛЮК - Купується все, навіть те, що не продається.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
