Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА - ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА - О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА - ...соколи i орлами вгору, в простiр чистого неба нехай пiдносяться, залишивши трясовину для низького невiгластва.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не дай Боже щастя, а дай розум.
- Не збирай синові худоби, збери йому розум.
- Один мудрий вартує більше, як десять дурних.
- Догана мудрого краща, як похвала дурного.
- Коли з мудрим говорю, то ся розуму наберу, а коли з дурним, то і свій загублю.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Приска, неначе сукно мочить.
- Присохне, як на собаці.
- Присохне, як овечий лій.
- Пристав, як пан за подушне.
- Пристав, як циган до точила.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Двох речей хоче справжній чоловік: небезпеки та гри. Тому хоче він жінку, як найбільш небезпечну іграшку.
Фрідріх НІЦШЕ - Де немає місця для кохання чи ненависті, там немає і великої ролі для жінки.
Брати ВАЙНЕРИ - Досконала жінка є більш високим типом людини, ніж досконалий чоловік, але й щось набагато рідкісніше.
Іван БУНІН - Жінка навчається ненавидіти у тій же мірі, в якій втрачає здатність зачаровувати.
Фрідріх НІЦШЕ - Жінка хоче спочатку походити з чоловіком по театрах та ресторанах, щоб зрозуміти, чи варто йти до нього додому, а чоловік хоче спочатку привести жінку додому, щоб зрозуміти, чи варто її водити по театрах та ресторанах.
Жюль ГОНКУР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Давайте жити дружно: ви — за наші подачки вам, ми — за прихватизовану у вас народну власність.
Олександр ПЕРЛЮК - Дайте людині повну свободу – і вона не знатиме, що з нею робити.
Юрій РИБНИКОВ - Далеко зайшли: десятиріччями ж йшли семимильними кроками.
Леонід ЗАБАРА - Даруйте, що не туди вас завели, але навiщо ви за нами йшли?
Ростислав ДОЦЕНКО - Даси себе розкусити — з’їдять.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- На здоров’я!
- Здорові будьмо!Будьмо!
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|