Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Неправда гнобить протидії, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких лiкiв заживають ужаленi скорпiоном? Тим-таки скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Чим бiльше гальмуєш природу, тим бiльше її збуджуєш.
Григорій СКОВОРОДА - Зi змiною сутi одне стає іншим за своїм буттям.
Григорій СКОВОРОДА - Слiпi очi, коли затуленi зiницi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хліба не много, а я і до того.
- Скачу, як хліб зобачу.
— Дай хліба — поскачу діда.
— Скачи діда за кавалок хліба.
— Дай хліба! — Поскачи діда.
— ... Скачу, скачу діда за шкуринку хліба, (останні слова співають, скачучи на одній нозі — ото й є "скакати діда")-
- Сіліх мене обгортає, що до борщу хліба немає.
- Що до чого, а хліб до борщу.
- Борщ усьому голова.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Викрутився, як в'яла риба.
- Вилає, як собаку.
- Виламується, як ячний бублик.
- Вилетів, як горобець із стріхи.
- Вилетіло, як мак, а учинило, як птах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лихо авторові, яким перестали цікавитися плагіатори.
Цаль Меламед. - Лихослів'я — це плітка з нудним відтінком моралі.
Оскар Уайльд. - Лихослів'я — щирість гадюк.
Адріан Декурсель. - Лихослів'я і насмішка — ось що має у публіки незмінний попит.
Джозеф Аддисон. - Лиш Деміург владно змісить Ніщо, а вимісить Щось.
Іван Драч.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб здобути свободу, нація мусить по горло скупатися в крові.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Сильні народи не святкують своїх поразок, лише – побіди.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Коли любиш – люби серцем, а не язиком.
Леонід ГЛІБОВ - Панібратство шкодить
І доброго нінащо зводить.
Леонід ГЛІБОВ - Іноді з’їси і не доволі,
Зате живеш на волі.
Леонід ГЛІБОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести.
Хоч доведеться розп'ястись!
А я таки мережать буду
Тихенько білії листи.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
