Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоче справити з мухи два кожухи.
- Хоч і свиня, а все-таки чоловік.
- Хоч кіл на голові теши, а він таки своє.
- Хоч за півня, аби срібне пір'я.
- Хоч куліш, та виделкою.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.
- Зима з снігами - літо з хлібами.
- Зима засніжена - літо дощове.
- Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.
- Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Варто було б дати свободу не совісті, а тим, хто її має.
Келлер. - Варто чесно й відверто повідомляти пресу про все, що вона легко виявить сама.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей. - Вбивство — крайня форма цензури.
Джордж Бернард Шоу. - Вбивство думки завжди замовне.
Олег Келлер. - Вдавана простота — це витончене лицемірство.
Франсуа де Лярошфуко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Правда чогось варта: б’ють переважно за неї...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правда, що розминається з дiйснiстю, розмiнюється на неправду.
Ростислав ДОЦЕНКО - Правова країна та, де важко сісти і нелегко вийти...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правоохоронці — не промах: ловлять мишей, а не котів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Праця створила не тільки людину, але й службу зайнятості.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Україна типово східноєвропейська країна, бо її історія до високого ступеня позначена браком тяглості, дисконтинуїтетом. Це твердження стосується передусім державної організації та високої культури — тієї, що її носієм є звичайно провідні суспільні верстви. Саме ця "надбудова" в першу чергу падала під ударами ворожих сил та несприятливих обставин; низові суспільні клітини (сім'я, сільська громада) та народна культура виявили більшу відпорність на історичні лихоліття...
Іван ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ "Роль України в новітній історії", 1963 - Іноді забувають, що без особистого не буває громадського, без індивідуальності немає людини так само, як без конкретного не може бути загального...
- Я собі не уявляю громадської гідності без особистої і національної гідності як не уявляю народження людини без матері.
Євген СВЕРСТЮК "З думок", 1963 - Культивування національного — законна реакція на многорічну денаціоналізацію. Але мистецтво росте не з таких реакцій, хоч яких закономірних, а з внутрішніх законів і зовнішніх впливів.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді. Боцман каже капiтановi: – Слухай, капiтане, давай вип’ємо. Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу. Вiн пiднімає пляшку і каже: – Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам! То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко! - То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|