Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога.
Соломон - Кожен, хто ненавидить брата убогого, той далекий від любові. Ліпше у пітьмі перебувати, ніж без друга.
Сирах - В іншому міри дотримуйся, а в любові чим більше любиш тим боголюбивішим будеш.
Фірім - Майстерність коня у битві перевіряється, а побратимство – в біді.
Фірім - Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба – стара.
Фірім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Написав, мов курка лапою.
— От написав, неначе сорока.
- Писав писака, читав собака.
— Писав писака: хто прочитає, тому стегняка (або: і той собака).
— Як напише писака, то не розбере й собака.
- Як напише дурень, то не розбере і розумний.
- Так пише, як мак сіє; прийде читати — не знає, не вміє.
- Не при нас (тобі, мені) писано.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Свистить, як соловейко.
- Свіжа, мов квітка.
- Свіжа, хороша, як сироїжка.
- Свіжа, як квітка вранці.
- Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мода — це керована епідемія.
Джордж Бернард ШОУ - Можна весь час дурити деяких, можна деякий час дурити усіх, але неможливо весь час дурити всіх.
Аврам Лінкольн - Можна дати поради, але не можна дати розуму ними користуватися.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Можна довести жінці, що вона не права, але неможливо в цьому її переконати.
Джон Чертон Коллінз - Можна жити без друзів, але не без сусідів.
Томас Фулер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У відчинені двері ломляться ті, хто зруйнував стіни.
Флоріан БОДНАР - У війні всіх проти всіх перемагає пахан.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У декого посад більше, ніж обов’язків.
Юрій БЕРЕЗА - У державної корівки — цілорічний період лактації.
Леонід ЗАБАРА - У дятла не тільки міцний дзьоб, але й здорова голова.
Галина КАМЕНСЬКИХ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст...
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман.
А на моїм серденьку
Журба та й печаль.
Народна пісня Мислі мої, мислі,
Докупи ся зійшли,
На серденьку стали,
Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться,
А прийдеться молодому
З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти:
— Десь моя дитина на чужій стороні,
да нема од неї вісти.
Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
Ой я в чужім краю, як на пожарині, —
Ніхто мене не пригорне при лихій годині.
Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
