Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон - Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
Іван Богослов - Коли його спитали, як риторику вчив, відповів: "Витратив олії більш, ніж вина".
Демосфен - Добрим, благим людям слід довірятись норовом і словом, а не клятвою.
Сократ - Клятву вимушену давай у двох випадках: коли собі велику провину прощаєш чи друга від великої напасті рятуєш.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Обідре до шнурочка, до шерстиночки.
- Вовк, що спіткає, то зїсть (або: ще спіткає, то зїдає).
— Як вовк: що зустрів, то зїв. - Землю поїла б, якби могла.
- Всього світа не забереш.
- Вовкові барана з горла не видереш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Смаку, як у печеному раку.
- Смерть, як печена редька.
- Сміється, аж заливається.
- Сміється, мов дурень.
- Сміється, як дзвіночок дзвенить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Демократія стала правлінням біржовиків, обмеженим пресою.
Ральф Емерсон. - Демон Мистецтва вибачає кров, морд, навіть зраду, навіть розпусту, вибачає всі злочини, крім одного, злочину фальшу, злочину проти музикальності, проти вищої мистецької краси.
Євген Маланюк. - Депресія катує мене не завжди, а тільки коли я думаю або відчуваю.
Ешлі Брильянт. - Держава — це не ми, а нас!
Олег Келлер. - Деталь має право жити й потрібна лише тоді, коли вона характерна, якщо вона може одразу, як променем світла, вирвати з темряви будь-яку людину чи будь-яке явище.
Костянтин Паустовський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гармонійна людина: між добром і злом — рівність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Генерали стануть кваліфікованішими, якщо в армії з’являться маршали.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Геній — це коли серце набагато слабше за дух.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Генія вбивати невигідно — дорого обходиться його смерть і посмертна слава.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Глибоко наш народ копає, все шукає пекторалі...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному. Василь СТУС "Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, — погребли тополі в глибокій печалі своїх калинових, вишневих пісень, бо вже ослонився безокрай чужинний, і гнеться в жалобі кривавий розмай. Прощай, Україно, моя Україно, чужа Україно, навіки прощай! Василь СТУС "Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі. Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, — Ой не жди, не жди того козаченька, видно, така доля. Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю: "Доле ж моя, доле, чом ти не такая, Ой чом не такая, як доля чужая?" Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися! - Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|