Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Троє людей засвідчують, що черепаха — це черепаха.
Кит. - Троє мають найгостріший зір:
яструб на дереві, лис у долині і молода дівчина на гулянці.
Ірланд. - Троє найгірших, що можуть бути в домі:
Сварлива жінка, курний димар і дірявий дах.
Ірланд. - Троє найкращі, коли маленькі: бджола, овечка і жіночка.
Ірланд. - Троє, яких найважче збагнути:
розум жінки, роботу бджіл і гру прибою.
Ірланд.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Треба, як п'ятого колеса до воза.
- Трохи, як комар наплакав.
- Трудно вийти з біди, як каменю з води.
- Трудно вирвати, як псові з зубів.
- Труситься, як заєць.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рукописи не горять, не рецензуються і не повертаються.
NN - Рукописи не горять. Особливо ті, в яких багато води.
Олександр Сухомлин. - Рух у літературі — це заглиблення на місці.
Володимир Брюґґен. - Рядки, викреслені цензором, з часом потрапляють у хрестоматії.
Андрій Коваль. - Рятівна ясність правди витворюється величчю духа, неупередженим дослідженням загальнолюдських традицій.
Йосип Лось.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як швидко і гаряче виконується наказ арештувати, так, навпаки, в’яло і холодно виконується наказ звільнити.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Світ, бачся, широкий,
Та нема де прихилитись
В світі одиноким.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду…
Тарас ШЕВЧЕНКО - Високії ті могили, де лягло спочити козацьке біле тіло, в китайку повите.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні
Дивитись, плакать – і мовчать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не мистецтво і не наука побудують Україну — а зброя і труд, політика і зброя. Але поки політика і зброя спрямовані на ідеали провінційності, вони означають тільки марні загибелі кращих людей. І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці.
Юрій ШЕРЕХ
"При битій дорозі", 1948 - Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ
"Зустрічі з Заходом", 1950 - Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ
"Так було чи так мало бути", 1952 - Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак
"Аrs роеtіса", 1956 - Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ
"Про чесність і про правду", 1956
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
