Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрий — хто знає потрібне, а не багато-дечого.
Есхіл. - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
Конфуцій - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи, поки до них доведеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи. - Мужнiм є той, хто вмiє бути добрим i в горi.
Марцiал. - Мужній той, хто зумів добрим в нещасті бути.
Марціал
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У болоті сто чортів сидить.
- Коли хоч бити, то не забудь, що палиця два кінця має.
- Не кажи “гоп”, доки не перескочиш.
- Недозір — готова шкода.
- Смирть не трубить кой губить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Блискавка влучає у найвище дерево.
- Блисне сонце і в наше віконце.
- Усе добро - від землі
- Аби дубки, а берізки будуть.
- Аби земелька була нам доброю матір'ю, аби небо знало, що воно для нас - як батько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ви гадаєте, цей автор мало чого досяг? Та ж він знизив загальний рівень.
Станіслав Єжи Лец. - Ви говорите про порушення прав людини. Чиїх прав конкретно? Імена, явки, прізвища.
Володимир Путін. - Ви дивитеся, але ви не спостерігаєте, а це велика різниця.
Артур Конан Дойль. - Ви маєте тільки 30 секунд. Якщо ви заволодієте увагою глядача з першого кадру, він найпевніше додивиться сюжет до кінця. Рекламуючи вогнегасник, розпочинайте з пожежі.
Девід Огілві. - Ви не тупцюєте на місці, а йдете вперед, якщо робите самі тільки нові помилки.
Е. Маккензі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нерозважливо батьки вельми учиняють,
Як одружувать дітей силоміць бажають.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Тверезий і п’яний не живуть у згоді,
Споконвіку правду цю кажуть у народі.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Потішають молодих дзеркала принадні.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Гріхи – то завжди минуле.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Ксеноманія, чужебісся тобто, – це неміч смертоносна.
Олександр ІЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
