Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя.
ДЕМОКРІТ - Подолання важкого починається з легкого, здійснення великого починається з малого.
Лао-ЦЗИ - Подяка — ознака шляхетності душі.
Езоп - Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Розуму не позичиш.
- Розчепірив чорт твою душу.
- Роспусне життя в молодости,— приносить хворобу на старі кости.
- Росте, як з води.
- Рости сину, хоч дурний, аби великий!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Берег обвалиться - вода підніметься.
- Березень вбирає в землю, серпень - у комору.
- Березнева вода - цілюща.
- Березневе сонце квітки не зв'ялить.
- Бере, як багатого за живіт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо йдеш до жінки з батогом, не забудь прихопити сухарів.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Дружба між чоловіком і жінкою – річ неможлива; між ними може бути пристрасть, ворожнеча, обожнювання, любов, але тільки не дружба.
Оскар УАЙЛЬД - У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол.
Козьма Прутков - Дружба – це рослина, що росте повільно, і, перш ніж заслужити собі ім’я, вона повинна пройти через іспити і витримати багато випробувань долі.
Джордж Вашингтон - Дружба — це любов без крил.
Джордж БАЙРОН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Поки вгорі ще лише гострять язик, внизу вже затикають вуха.
Флоріан БОДНАР - Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків.
Костянтин Ушинський - Поки мати поставить своїх дітей на ноги, то сама може звалитися з ніг.
Юрій РИБНИКОВ - Помиляється той, хто вказує на помилку ватажка.
Микола Полотай - Поправка: “Замість надрукованого “йде на лад” слід читати “дихає на ладан”.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Леся УКРАЇНКА "І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам: Не нам, обідраним невільникам, казати Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!" Леся УКРАЇНКА "Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї; Я ж кохаю не для неї, А для того, що він бідний. Микола ВОРОНИЙ "Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море! Іван ФРАНКО "Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|