Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше вмерти в чистоті, аніж вмерти у скверні.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Мзда неправді допомагає.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Плотська похіть у молодих люта.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Плотські пристрасті і святих допікають.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Праця без доброчестя марна.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ремісник: старі недоробки поправляє, а до нових майстра наймає.
- Риба і гості псуються через три дні.
- Риба не без кості, а людина не без злості.
- Риба починає смердіти з голови.
- Риба тільки у воді спритна.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Іде, наче ведмідь.
- Іде, наче пером пише.
- Іде, наче пливе.
- Іде, наче смолу тягне.
- Іде, наче стрибає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Іронія — улюблена, а головне, єдина зброя беззахисних.
Сергій Довлатов. - Іронія — це образа, переодягнена компліментом.
N. - Іронія — це цнотливість людства.
Жуль Ренар. - Іскра Божа.
Фрідріх Шиллер. - Істина — донька дискусії, а не донька симпатії.
Гастон Башлар.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Життя, ти куди?
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка — це набагато краще, ніж ангел небесний, хоча б тому, що з нею можна випити чашечку кави.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка — це не те, що ти бачиш, а те, що тобі й не снилось!
Олександр ПЕРЛЮК - Жінці, яка обманює на всьому світі одного лише тебе, треба вірити.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінці, яка обманює на всьому світі одного лише тебе, треба вірити.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні... Ти не прийшла в вечірній час. Олександр ОЛЕСЬ "Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно. Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться. Павло ТИЧИНА "Не дивися так привітно...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|