Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не слово, а нещастя є вчителем дурнів.
Геракліт. - Не той бiдняк, у кого мало, а той, хто хоче бiльшого.
Сенека. - Не той розумний, хто вміє відрізняти добро від зла, а той, хто з двох бід вміє вибрати меншу.
Талмуд. - Не тому він мудрий, що багато говорить. Спокійного, вільного від ненависті, кому не відомий страх — називають "мудрим".
Дхаммапада. - Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Старого собаку важко до ланцюга привчити.
- Старцю не круг, аби милостиня.
- Стружи, стружи, тато сокирою поправить.
- Судять не за те, що вкрав, а за те, що попався.
- Так подруга обіймала, що й ґудзики відірвала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Надувся, як жаба на пеньку.
- Надувся, як індик.
- Надувся, як кожух на вогні.
- Надувся, як миша на крупу.
- Надувся, як пампушка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Слово — могутній перемикач людських станів.
Володимир Брюґґен. - Слово — не що інше, як віддалене й послаблене відлуння думки.
Гюстав Флобер. - Слово — це щось значно більше й водночас менше, ніж фраза.
Поль Рікер. - Слово є вчинок.
Лев Толстой . - Слово є символ.
Альфред Норт Вайтхед.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Армія служить народу, генералітет — керівництву.
Олександр ПЕРЛЮК - Африка, вона і в Європі — Африка.
Олександр ПЕРЛЮК - Багато хто вважає себе непідкупним, поки не почує про суму.
Олександр ПЕРЛЮК - Багатьом вдається зробити неможливе лише тому, що вони вважали це неможливим.
Олександр ПЕРЛЮК - Багатьом з тих, хто летить у провалля, здається, що вони йдуть до Європи.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину:
Долю робітника без одпочину...
Борис ГРІНЧЕНКО
"У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою:
Терен колючий в рідній стороні
Вирубую трудящою рукою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
