Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як глупота є матiр усiх порокiв, так мудрiсть є справжня мати як наших чеснот, так i скромностi.
Григорій СКОВОРОДА - Очевидно, такий свiт: якщо сам чогось зробити не може, заздрить іншим.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба коли-небудь була дружба помiж скупими?
Григорій СКОВОРОДА - Де ти знайдеш жар, коли весь вогонь чеснот загас?
Григорій СКОВОРОДА - Що в кого болить чи радує – те в кожного в головi та на язицi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На зле не вчи нікого: і сам догадається.
- Лихо коїти.
- Сила злого — два на одного.
- Трудно аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло.
- Не грій гадюки за пазухою.
— ... гадини за пазухою, бо вкусить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Клятий, мов собака.
- Кожушана латка, як рідная матка.
- Козак з бідою, як риба з водою.
- Козак, наче орел.
- Козак, як голуб: знявся та й полинув.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Совість була чиста, але загублена.
Віктор КОНЯХІН - Ліс рубають – олігархи летять на Канари.
Віктор КОНЯХІН - Цвях у стільці – критика знизу.
Віктор КОНЯХІН - Пішов недалеко, але на підвищення.
Віктор КОНЯХІН - Дулями мінятися – без пальців лишатися.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Політик — як анекдот: швидко обростає бородою.
Флоріан БОДНАР - Політик — як комп’ютер: працює згідно із заданою програмою.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Політичні трупи ще не раз переживуть власні похорони.
Флоріан БОДНАР - Попри те, що далі — нікуди, наші зверхники відкривають нам усе нові далі.
Флоріан БОДНАР - Поспівчувайте ситій владі: їй не так-то легко йти в авангарді голодного народу.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче. Марина ПРИХОДЬКО "Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль. Раптом ця ніч, це одкровення червоне, коли приходить кохання великий скрипаль. Ігор КАЛИНЕЦЬ "Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами! Тепер уже правду ногами топтають, А щиру неправду медом-вином напувають! Тепер уже правда у панів у недолі, А щирая неправда у добрій волі. Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода, А що цвіте да без цвіту? Камень росте без коріння, Вода біжить без повода, Папороть цвіте да без цвіту. Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема. Весільна пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|