Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо йде ворог на нас, то опережемось мечами. І одержимі Матері Слави словами, що майбутнє наше славне, йдемо на смерть, як на Свято.
Велесова Книга (14) - Якщо хтось захотів би землі вашої, то киньте йому до уст повно, хай покладе до пащі своєї і не каже жодного слова. Будете синами своїх Богів, і сила їхня пребуде з вами до кінця!
Велесова Книга (17-В) - Hе можна жити приємно, не живучи розумно, морально й справедливо. І навпаки, не можна жити розумно, морально й справедливо, не живучи приємно.
ЕПІКУР - Багатий не той, хто багатий, а той, хто знає, скільки йому потрібно”.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Багато говорити і багато сказати — не є те ж саме .
CОФОКЛ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Високе дерево дужче вітри хитають.
- Високий до неба, а дурний, як не треба.
- Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.
- Високі пороги на наші ноги.
- Високо літав, та низько сів.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Засумував, наче батька поховав.
- Затіпалося серце, як у птиці крила.
- Захекався, як віл у борозні.
- Захотілось, як вовку овець.
- Зачервонів, як буряк.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я відчуваю себе настільки солідарним з усім живим, що мені байдуже, де починається і де закінчується окреме.
Альберт Ейнштейн - Я не маю ніякого таланту, тільки допитливість. Відповідно, відпадає питання про спадковість — відповідь на питання, від кого з батьків він успадкував свій науковий талант.
Альберт Ейнштейн - Вивчіть правила гри і грайте краще за інших.
Альберт Ейнштейн - Видатні особистості завжди натикаються на шалений опір посередніх умів.
Альберт Ейнштейн - Відколи математики накинулися на теорію відносності, навіть я перестав її розуміти.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Розпусна — а ярликом коханки прикривається.
Віктор ІГНАТЕНКО - Розумна людина приховує свою слабкість, а мудра уникає ситуацій, в яких вона може бути слабкою.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Розумний вказує на дурість, а мудрий використовує її мовчки.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Розумний Заєць навіть у піст не прийме запрошення Лева пообідати разом.
Володимир СЛЄПЦОВ - Руки лижуть тим, хто може вкусити.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило. І на Украйні понеслось, І на Україні святилось Те слово, божеє кадило, Кадило істини. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ "Дві руські народності", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|