Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина — це душа, обтяжена трупом.
ЕПІКТЕТ - Людина або збожеволіє, або почне писати вірші.
ГОРАЦІЙ - Людина, що думає лише про себе й шукає в усьому своєї вигоди, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе, живи для інших.
СЕНЕКА - Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли хочеш зберегти голову, бережи язик. (тур.)
- Комора порожня, мішки порожні, зважуй, скільки влізе. (азерб.)
- Кому Бог не дає дітей, тому чорт посилає племінників. (колумб.)
- Краще військо ослів на чолі з левом, ніж військо левів на чолі з ослом. (колумб.)
- Краще горобець у клітці, ніж тетерук на гілці. (фр.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, мов блекоти об'ївся.
- Говорить, мов горохом торохтить.
- Говорить, мов зозуля кує.
- Говорить, мов об стіну горохом.
- Говорить, мов п'яний.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гумор — це сміх до сліз, а сатира — це сміх крізь сльози.
Віктор Жемчужников. - Гумор — це спроможність бачити три сторони однієї медалі.
Нед Рорем. - Гумор? Це від лукавого.. .
Андрій Крижанівський. - Гумор вмикає механізм думки.
Марк Твен. - Гумор є дотепність глибокого почуття.
Федір Достоєвський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли злодії ділять мільярди, прокурори мовчать.
Олександр ПЕРЛЮК - Коли народ втомлюється від політики, політики відбувають відпочивати на Канари.
Олександр ПЕРЛЮК - Комедія у вищих ешелонах влади — це завше трагедія для низів.
Олександр ПЕРЛЮК - Крадіїв-мільйонерів у нас небагато, зате вони охороняються краще, ніж склади з боєприпасами.
Олександр ПЕРЛЮК - Краще від сала може бути лише сало.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
