Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухає.
- Опарився на молоці, тоді й на воду дмухає.
- Попікся на молоці, то й на сироватку будеш дути.
- Налякав міх, що й торби боїться.
— Кого міх налякав, тому і торба не дасть спати. - Стріляна ворона нехай уже хоч к бісу летить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вчепився, як злидні бондаря.
- Вчепився, як рак за берег.
- Вчепився, як рак за штани.
- Вчепився, як реп'ях до кожуха.
- Вчепився, як смола до сосни.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінки для мене як слони: дивитися на них — задоволення, але свій слон мені не потрібний.
Вільям Клод Філдс - Жінки думають, що всі чоловіки однакові, і в цьому їхня сила; чоловіка думають, що всі жінки різні,— і це їх губить.
Рамон Гомес де ла Сарна - Жінки жорстокі, як природний відбір.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Жінки з легкістю брешуть, говорячи про свої почуття, а чоловіка з ще більшою легкістю говорять правду.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Жінки з маленькими голівками ядовитіші.
Аркадій ДАВИДОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Солодка брехня позбавляє людину надії.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Комуністи! Любіть Україну, вона ще майже радянська!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Без добрих намірів дорога до пекла залишається не вимощеною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бідні кращі за багатих: менше вкрали.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Смертну кару скасовують для того, щоб люди могли спокійніше вбивати один одного.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду Всі врочисто сприсяглись. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Що нам воля?
Вовк поїсть нас серед поля, Нам про волю думать гріх! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати, Щоб самим не впасти в них! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку Дожидать на себе грому! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|