Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З видимого пiзнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасне життя. Але ще щасливiший той, хто вмiє ним користуватися.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло свiтло денного сонця, коли свiтло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
- Два третього не чекають.
- Опізнився козак, то будеш і так.
- Прийшов рано — аж не дано.
- Просимо їмо, а як прийдете до стола, в чоло ложкою дамо.
— ... а як прийдеш, то в лоб дамо.
— ... дулю дамо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ліс притих - чекай дощу.
- Багато ягід - зима буде сувора.
- Болото зазеленіє після дощу - буде моква.
- Будяк не колеться - бути дощу.
- Вечірній ліс тепліший за поле - на негоду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Про те, що слів нема, можна говорити дуже довго.
Сергій Скотников. - Проблема позитивного героя легко вирішується, якщо твір автобіографічний.
Володимир Голобородько. - Провадити бізнес без реклами — все одно що підморгувати дівчатам у цілковитій темряві.
Стюарт Гендерсон Брітт. - Проводячи виборчу кампанію, я не називаю імені свого суперника, інакше воно потрапить у заголовки новин.
Гаррі Трумен. - Проза — це слова в найкращому порядку, а поезія — найкращі слова в найкращому порядку.
Семюель Кольрідж.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Шлях до успіху завжди закритий на ремонт.
Роман КРИКУН - Штатна одиниця швидко зробила кар'єру – стала штатною шісткою.
Флоріан БОДНАР - Шукав своє місце в житті і... заблудився.
Михайло КОСТІВ - Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами!
Григорій СКОВОРОДА - Шукай друга, а ворог сам тебе знайде.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі...
Повій, вітре, з полуночі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Повій, вітре, на Вкраїну", 1856 - Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг;
Що збіліло — замалюю,
Ще й нового накуплю:
Полюби мене, дівчино,
То-то я тебе люблю.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Полюби мене", 1859 - Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю;
Тому щастю, тому раю
Віри не діймаю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Гульвіса", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
