Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ходi не дотримує мiри?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дується, як легке в горшку.
- Дмись, не дмись, волом не будеш.
- Нехай дметься, аж розідметься.
- Хизується, неначе на привязці.
- Чваниться, як дурень латкою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Підростем, як скибка в руках.
- Підскакує, як зінське щеня.
- Підтримує, як повішеного мотузок.
- Піймала, як сорока Якова.
- Піп у приході, що вареник у маслі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якби Бог призначив жінку бути пані для чоловіка, він створив би її з голови, якби — рабою, то створив би з ноги; але тому що він призначив їй бути подругою і рівною чоловікові, то створив з ребра.
Аврелій Августин - Якби влаштували конкурс брехунів, то перемогти б зміг тільки той, хто говорив би правду.
Ілля ІЛЬФ - Якби всі знали, що всі говорять про всіх, то всі не розмовляли б з усіма.
Габриэль Оното - Якби голосування щось змінювало, воно було б заборонене.
Граффіти - Якби жінки вдягалися лише для одного чоловіка, це не продовжувалося б так довго.
Марсель Ашар
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Уява не для того, щоб себе уявляти, а щоб виражати.
Богдан ЧЕПУРКО - Фiлософiя "якось" — це нiяка не якiсть, а просто рослинне виживання.
Ростислав ДОЦЕНКО - Фiлософами стають тодi, коли перестають виголошувати фiлософеми.
Богдан ЧЕПУРКО - Факти найкраще перетравлюються у смаженому вигляді.
Володимир ШАМША. - Фантазія – щастя в уяві... І цього доволі! Для душ, що спочивають і люблять – замки в повітрі триваліші і кращі від матеріальних палаців егоїста.
Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? —
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Павло ТИЧИНА
"Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні,
Без тебе захід смутно гас
І сонце сходило в безодні...
Ти не прийшла в вечірній час.
Олександр ОЛЕСЬ
"Ти не прийшла", 1913
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
