Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон - Того, хто не задумується про далекі труднощі, неодмінно чекають близькі неприємності.
КОНФУЦІЙ - Тож живіть мудро – прагніть до задоволення.
ЕПІКУР - Той кращий пророк, хто пророкує гарне.
ЕВРІПІД - Той хто прагне слави, має уникати бенкетів, млості і жінок.
Вергілій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не мала баба клопоту та й купила порося.
- Не мала баба клопоту, та купила порося!... — порося у квік, а баба в крик.
- Не мала баба клопоту, так купила порося.
- Не маю нічого, заборгував чимало, а решту бідним роздали.
- Не мни слова, говори просто.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- "Безмежнеє поле в сніжному завою..."
Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике Поле, Огнем переливається-жахтить. Пантелеймон Куліш "Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає... Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає. Іван Франко "Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 - Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить. Осип Маковей "Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава, За що тобі пісні від нас і слава? Осип Маковей "Природа", 1899 - Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило, - чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Микола Вороний "До моря", 1901
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо письменник, працюючи, не бачить за словами того, про що він пише, то й читач нічого не побачить. Але якщо письменник добре бачить те, про що він пише, то найпростіші й часом навіть стерті слова набувають новизни, впливають на читача з разючою силою й викликають у нього ті думки, почуття й стани, які письменник хотів йому передати. В цьому, певно, й полягає таємниця так званого підтексту.
Костянтин Паустовський. - Якщо погано знаєш життя, пиши про щось інше.
Юрій Шанін. - Якщо решта не вдається, безсмертя завжди можна забезпечити ефектною помилкою.
Джон Гелбрейт. - Якщо синочок щохвилини перебиває батьків, значить, він розбагатіє на виготовленні рекламних роликів для ТБ.
Е. Маккензі. - Якщо скажеш правду, все одно рано чи пізно спіймаєшся.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Пам’ять, як і жінка, зраджує саме тоді, коли на неї найбільше покладаєшся.
Євген ДУДАР - По безсмертних не плачуть.
Євген ДУДАР - Чому не бути Богом, коли на тебе моляться?
Євген ДУДАР - Чоловік – це стовп, до якого жінка прив’язана, щоб інші знали, де її шукати.
Євген ДУДАР - Не кожен, від кого пахне ладаном, святий.
Євген ДУДАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала І про щось невідоме Серцю промовляла. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|