Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...ти зверни увагу не на вишуканість, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- А, жіночий дядько!
- Бабський празник.
- Підпускає Москаля! (до жінок підлещується, або так бреше як Москаль).
- Хто дітей христить, той добра не мислить.
- За дякую, татко мамці не цілує.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сльози, як перли.
- Смаку, як у печеному раку.
- Смерть, як печена редька.
- Сміється, аж заливається.
- Сміється, мов дурень.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніщо не втрачено, якщо хоча б одна людина має сміливість сказати, що все втрачено, і ми повинні починати все заново.
Хуліо Кортасар - Ніщо не дивує, коли дивує все: така особливість дитини.
Антуан Рівароль - Один з найголовніших наслідків війни полягає в тому, що люди врешті-решт розчаровуються в героїзмі.
Курт Воннегут - Один із симптомів наближення нервового зриву — це віра в те, що ваша робота винятково важлива.
Бертран Рассел - Одна з помітних ознак одомашнення — зменшення розмірів мозку.
С. Амодт, С. Вонг
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усі люди народжуються вільними, просто дехто вважає за краще потім своєю волею вигідно розпорядитися.
Олександр ПЕРЛЮК - Усяк знає, як вони «заробили» свої мільйони, а прокурор — ні.
Олександр ПЕРЛЮК. - Учитися, учитися, учитися… А коли ж розуму набиратися?!
Олександр ПЕРЛЮК - Хапонув нагороду — герой!
Олександр ПЕРЛЮК - Хвилюється кервництво за своє майбуття, тому й виступає за скасування смертної кари.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду Всі врочисто сприсяглись. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Що нам воля?
Вовк поїсть нас серед поля, Нам про волю думать гріх! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати, Щоб самим не впасти в них! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|