Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все невідоме уявляється величним.
Тацит - Все стирається часом, але сам час стає завдяки пам’яті нестаріючим і незнищенним.
Філострат - Все текуче, і немає нічого нерухомого у житті.
ОВІДІЙ - Все що відбувається, відбувається відповідно до визначеного порядку, але й відповідно до справедливості; якщо будеш спостерігати уважно, то переконаєшся у цьому.
Марк АВРЕЛІЙ - Все, колись народжене, приречене на загибель.
САЛЮСТІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Із пісні слова не викидають.
— ... худа, добра, — все одно, люди все одні.
- Без сорому казка.
- Не вам кажучи.
- Простіть, не к вашій честі.
— Шануючи хліб святий і честь вашу.
— Шануючи вашу честь.
- Прошу, простіть за правду!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горобці в пилюці купаються - на дощ.
- Готуй влітку сани, а взимку воза.
- Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
- До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той, хто знає людей – розсудливий. Той, хто знає себе – освічений. Той, хто перемагає людей – сильний. Той, хто перемагає самого себе – могутній. Кому знайомий достаток – багатий. Хто діє з наполегливістю, володіє волею. Хто не втрачає свою природу, – довговічний. Хто помер, але не забутий, той – безсмертний.
Лао-цзи - Той, хто не розуміє вашої мовчанки, ймовірно, не зрозуміє і ваших слів.
ХАББАРД - Треба багато пережити, щоб стати людиною.
Антуан де Сент–Екзюпері - Треба жити, закохавшись у щось тобі недоступне. Людина зростає тоді, коли тягнеться вгору.
Максим Горький - Тямущому далеко до люблячого, Люблячому далеко до радісного.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Добре сміється той, хто сміється з нашого європейського курсу!
Олександр ПЕРЛЮК - Добро обов’язково переможе наших чесних, непідкупних, добропорядних демократів!
Олександр ПЕРЛЮК - Довіра в людей до банків з’явиться тоді, коли банкіри їздитимуть на «Запорожцях»!
Олександр ПЕРЛЮК - Дозволено все, що дозволяють гроші.
Олександр ПЕРЛЮК - Держава в нас відділена від народу.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
- Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Апологети писаризму", 1926 - Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927 - Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - На московському кумачі України самостійної не вишити!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
