Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Небо й земля проминуться, але не проминуться слова Мої.
Євангеліє від св. Луки - Отче, вдпусти їм, бо не знають, що чинять вони.
Євангеліє від св. Луки - Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, i Бог було Слово.
Євангеліє від св. Івана - Кожен, хто робить лихе, ненавидить свiтло i не приходить до свiтла, щоб не зганено вчинкiв його. А хто робить за правдою, той до свiтла йде, шоб дiла його виявились, бо зробленi в Бозi вони.
Євангеліє від св. Івана - Хто iнший сiє, а хто iнший жне.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хорош, як бабин Ярош.
- Стань, подивися — плюнь та й відступися (як побачить гидке, а хвалене).
- Казав парубок — дівка нічого, а вийшло казнащо (або: чорзнащо).
- Одна одну ловить рідко (– наприклад: юшки багато, а галушок трохи).
- Дунь, та й плюнь! (Нічого більше не врадиш!).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка.
- Ляпає язиком, як постолом.
- Ляпнув, як болотом в очі.
- Маленька, як горошина.
- Маленьке, як мишеня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Геній — це зір, що охоплює одним поглядом усі пункти широченного горизонту.
Поль Анрі Гольбах. - Геній — це людина, яка має талант і незнищенну впертість бездарної людини.
Габрієль Лауб. - Геній — це найвища спроможність концентрувати увагу на предметі, що вивчається.
Іван Павлов. - Геній — це відсоток натхнення і відсотків поту.
Томас Едисон. - Геній — це те, що примушує нас забути про майстерність.
Людвіг Вітґенштейн.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Що не врахували законодавці, доповнюють шахраї.
Юрій РИБНИКОВ - При вмілому підході будь-який горішок можна розко¬лоти.
Юрій РИБНИКОВ - Була б честь запропонована, а безсовісні нею скори¬стаються.
Юрій РИБНИКОВ - Круті попередження поліпшують слабку пам’ять бор¬жників.
Юрій РИБНИКОВ - Хто створив аварійну ситуацію, шукає козла відпу¬щення.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І забудеться срамотня
Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечерній Тихо засіяє... Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1848 - Подивіться на рай тихий,
На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну, Розкуйтеся, братайтеся! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...",1845 - Нема на світі України,
Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Церков-домовина
Розвалиться... і з-під неї Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Стоїть в селі Суботові...", 1845 - Я в чужині загибаю,
По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ "Туга за родиною", 1846
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|