Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Неможливе людям - можливе для Бога.
Євангеліє від св. Луки - Ти бо людина жорстока: береш, чого не поклав, i жнеш, чого не посiяв.
Євангеліє від св. Луки - Небо й земля проминуться, але не проминуться слова Мої.
Євангеліє від св. Луки - Отче, вдпусти їм, бо не знають, що чинять вони.
Євангеліє від св. Луки - Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, i Бог було Слово.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Зо злості, болять кості.
- Знати його по писку, що добрих свиней плоду.
- Не гідний того, що його земля свята на собі носить.
- Та по йому, на тім світі хоч тин душею підпирай; аби йому тут було гаразд!
- Зібралося по ягідці (один від одного гірший).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бери сани - то поїдеш до Оксани.
- Бистра вода як надійде, так і перепаде, а тиша - шумить і шумить.
- Бігла вода тут хоч раз - ще не раз тектиме.
- Біду і грім не розіб'є.
- Біжи від тієї води, яка не дзюрчить і не біжить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Пес на ланцюгу не заблудиться, але й нікуди не прийде.
Владислав Гжегорчик. - П'єдестал підносить, але не дає розгорнутися.
Владислав Гжещик. - Писав настільки незрозуміле, що його ледве не оголосили генієм.
Цаль Меламед. - Писали вдвох, а слави й на одного бракувало.
Еміль Кроткий. - Писання — це особливий тип розмови: говориш, і тебе не перебивають.
Жуль Ренар.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Геній – це людина, яка знає про свій винятковий талант і, незважаючи на це, працює далі.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Голова, як вулик: думки рояться… А меду – нема.
Віктор ВОВК - Головна причина нещасть нашої нації — брак націоналізму серед ширшого загалу її.
Микола Міхновський. - Горілка — ворог людини, але чого у цього ворога стільки друзів?
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Гостру думку варто подавати тупим кінцем уперед.
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна; А молодість не вернеться, Не вернеться вона! Леонід ГЛІБОВ "Журба", 1859 - Оживуть степи, озера,мІ не верствовії,
А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики, А раби тими шляхами Без ґвалту і крику Позіходяться докупи, Раді та веселі. І пустиню опанують Веселії села. Тарас ШЕВЧЕНКО "Ісаія. Глава 35", 1859 - Мій Боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Воззри, пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих Невольників. Подай їм силу Твойого мученика сина, Щоб хрест-кайдани донесли До самого, самого краю. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія", 1859 - Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|