Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не досить, щоб сяяло свiтло денного сонця, коли свiтло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто ся оправдовує (а зовсім невинний), того як гору здує.
- Як не признаєшся, то потріскаєшся! (давня запорозька примовка).
- Як признався — розквітався.
- За признання Бог прощає.
- Адже воно і по правді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Виприщився, як чиряк.
- Випросталась, як семисотна верства.
- Вип'яв очі, неначе ті баньки.
- Вирвався, як заєць з конопель.
- Вирвався, як заєць з-під куща.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- І все це наша країна.
Мерзенна, засрана країна.
Ось так. Вони побудували її.
А тепер облаштовують.
Френк Заппа - І таємним голосуванням можна виявити явну дурість.
Дон-Амінадо - Ідей завжди повинно бути дві: щоб одна вбивала іншу.
Жорж Брак - Ідея свободи не може знаходитися за ґратами, яким би не був міцним замок.
Вільям Хейг - Іди тим шляхом, який найважчий.
Бери те, що світ заперечує.
Не роби того, що робить світ.
Іди проти світу у всіх шляхах його. І тоді ти дойдеш до мети найкоротшим шляхом.
Якоб Бьоме
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бути у світі й нічим не позначити свого існування – це здається мені жахливим.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - У кожнім слові безодня простору.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Кожне слово неосяжне.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Стражданнями і горем визначено нам добувати зернини мудрості, не видобуті із книг.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Поети з’являються не звідкись з-за моря, а виходять зі свого народу.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше!
Вже нам так не буде,
Як перше,
Як перше...
Остап ЛУЦЬКИЙ
"На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас,
А таємничий сумерк ляг
На горах, борах і полях.
Василь Щурат
"Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю,
Нехай замість весни і раю
Осінній місяць за вікном,
Нехай! Але в душі моїй
Яка цвіла весна рожева!
Пахтіли, дихали дерева!
Олександр ОЛЕСЬ
"Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни,
А я все буду ждать і сумною порою
Минулий кликать час колишньої весни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І знов весна...",1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола ВОРОНИЙ
"Зоряне небо", 1907
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
