Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Жінку прикрашає мовчання.
Гомер - З дружиною при чужих не песться і не сварися: перше — знак дурості, друге — сказу.
Клеовул - З ким поведешся, від того й наберешся.
Луцiй Анней СЕНЕКА - З найдикіших лошат виходять найкращі коні, тільки б їх належним чином виховати і виїздити.
ПЛУТАРХ - З усього того, що мудрість дає тобі для щастя всього життя, найважливішим є володіння дружбою.
Эпікур
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що ти на мене кидаєш, наче на Батурку! (могила коло міста Олександрівки. Хто біля неї йде, що-небудь на неї кине).
- Батька в лоб!
— ... матір в цицьку, щоб не діждала їсти паляничку, або: кисличку і т.д.(так приговорюють, найчастіше дітвора, як хоче в щось влучити грудкою і не попаде).
- Не давайся кожному вітрові повівати.
- Хто стається вівцею, того вовк зїсть.
- З малої хмари великий дощ буває.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мне язиком, неначе баба лемішку в макітрі тре.
- Мне, як баба вовну або Семен тютюн.
- Мне, як гостець діда.
- Мне, як сліпий торбу (онучу).
- Мне, як швець шкіру.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хочеш знати, що говорять про тебе знайомі? Послухай, що вони говорять про людей, які кращі за тебе.
Марія Ебнер-Ешенбах - Христос був не засновником релігії, а релігією.
Микола БЕРДЯЄВ - Хто вічно бажає, той проводить своє життя в чеканні, а в кого немає бажань, той чекає смерті.
П’єр БУАСТ - Хто говорить безпомилково, той говорить без переконання: щирість нерозлучна з помилками.
Стефан Кісєлєвський - Хто говорить мовою грошей, буде зрозумілий у будь-якій країні.
Афра Бен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Совість – це емоційний страж переконань.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Роки дитинства – це насамперед виховання серця.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Там, де є суворість і вимогливість жінки, дівчини, юнак стає справжнім чоловіком.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, – з усякого погляду справжня людина.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси...
Україно, яка ж ти чудова,
Усміхнись у серпанку краси.
Михайло ОСАДЧИЙ
"На обмерзлих...", 1966 - Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
