Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найчастіше буває так: чим менше відчуваєш страх, тим менше небезпеки.
Тіт Лівій - Намагаючись уникнути одних вад, дурні потрапляють в інші.
Горацій - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Народу багато, а людей мало.
Діоген. - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ, давньоримський історик (I ст. до н. е. )
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вісті не лежать на місці.
- Вкрадеш голку, а потім корову.
- В ліс дрова не возять.
- В нього руки на всі штуки.
- Вовка ноги годують.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Змилася, як вода.
- Змилувався, як вовк над поросям.
- Змішав, як горох з капустою.
- Змішались, як у бразі гуща.
- Знає все, як старий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Легкість автора — це фальш: таж його носять Музи!
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Лише люди несправжні.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Ліра Нерона була камертоном.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Література прогресивніша від життя: вона вдається до евтаназії щодо своїх невдалих героїв.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Любов до Батьківщини не знає кордонів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ми розуміємо, що ми велика нація, але не можемо зрозуміти, чому нас меншає?
Віктор ІГНАТЕНКО - Ми частенько просимо допомоги в тих, від кого треба тікати.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Мистецтво зради полягає в тому, щоб і зрадити, і одержати орден "За вірність".
Володимир ШАМША - Мільйонерів готують не вузи, мільйонерів готують пахани.
Олександр ПЕРЛЮК - Мінздоров переконує, що куріння вкорочує життя.
Дивлячись на кількість курців у нашій країні, мимоволі доходиш висновку, що ніхто не хоче довго жити
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни, А я все буду ждать і сумною порою Минулий кликать час колишньої весни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І знов весна...",1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг; Чорною плямою комин На білий килим ліг. Микола ВОРОНИЙ "Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло, Яснощире золото Розлило, розлило. Олександр ОЛЕСЬ "А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Павло ТИЧИНА "Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, — Примружились гаї, замислились оселі Ах, серце, пий! Повітря — мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле поцілунок Такий чудовий та сумний. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|