Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він — раб! Але, можливо, душею він вільний. Він — раб! Покажи мені, хто не раб. Один в рабстві — у хтивості, другий — у скупості, третій — у честолюбства і всі — у страху.
Сенека - Влада над вільними людьми більш прекрасна і більше відповідає доброчесності, ніж панування над рабами.
Арістотель. - Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ - Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким.
Цицерон, давньоримський оратор і філософ (106-43 рр. до н. е.) - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як везе, то бодай би й та здохла.
- Як вмирати, то з музикою.
- Як до горя, то й до Бога.
- Як живеться? – Як пасеться – так і живеться.
- Як з гуся вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Усміхається, як дитина.
- Усолодився, як черв'як у хріні.
- Ухопило, як попа за живіт.
- Хапає, мов десять років не бачив (так їсть швидко).
- Хапає, як Мартин мило.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щоб стати бездоганним членом стада овець, потрібно в першу чергу бути вівцею. .
Альберт Ейнштейн - Спочатку потрібно вивчити правила гри. А потім, потрібно почати грати краще за всіх.
Альберт Ейнштейн - Дуже важливо не перестати задавати питання. Цікавість не випадково дана людині.
Альберт Ейнштейн - Поки математичний закон відображає реальну дійсність, він неточний; як тільки математичний закон точний, він не відображає реальну дійсність.
Альберт Ейнштейн - По-моєму, найгірше, коли школа будує свою роботу на залякуванні, насильстві та штучно створених авторитетах. Така система виховання губить здорові почуття і безпосередність школярів, убиває їхню віру у власні сили. Так створюють принижених вірнопідданих.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не проси у Бога сили,
Лиш до єдності стреми.
Степан ГОРЛАЧ - Хвала тобі, хто виступає
У бій з брехнею без брехні.
Степан ГОРЛАЧ - Чи може бути Бог, коли диявол
Смиренні душі легко так вербує?
Степан ГОРЛАЧ - Усі вмирають, та не всі
По смерті вічністю живуть.
Степан ГОРЛАЧ - Краще в пеклі вікувати,
Ніж дати зайдам панувати.
Степан ГОРЛАЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне Бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби ви знали, паничі...", 1850 - Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю.
О Господи, як то тяжко
Тії дні минають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
