Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА - Коли в тебе людське серце – спiвчувай, а якщо хочеш – ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Личко дівку віддає.
- Лише закоханi знають, що таке вiчнiсть.
- Лід ламається, де найтонший.
- Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.
- Лінивий кравець бере довгу нитку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мордується, як чорт в лопухах.
- Моститься, як квочка на яйцях.
- Мотає головою, як норовистий кінь.
- Моторний, як дзиґа.
- Моторний, як собака чорний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я ненавиджу людей, що тримають собак. Вони — боягузи, у яких кишка тонка, щоб кусати людей самим.
August Strіndberg - Я ненавиджу телебачення.Я ненавиджу його так само, як земляні горішки. Спробуй зупинися, коли гризеш земляні горішки.
Орсон Уеллс - Я нещирий — навіть зараз, коли кажу вам це.
Жуль Ренар - Я ніколи не буваю самотнішим, ніж на самоті.
Катон Старший - Я ніколи не вдарю лежачого, хіба що він спробує встати.
Веслав Брудзіньський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- В раї пекло розвели.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби ви знали паничі..." - В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Все упованіє моє
На тебе, Мати, возлагаю. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія" - В сімї вольній, новій.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Заповіт" - Встане Україна.
І розвіє тьму неволі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Великий льох"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабого; За правду битися готов я до загину З-за тину. Володимир САМІЙЛЕНКО "Сміливий чоловік", 1886 - Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - І ласки панські, й панські жарти —
Мужик все виніс на спині. Іван ФРАНКО "Панські жарти", 1887 - Так усе колись минеться,
Все, що вдіє людський дух, Неодмінним зістається Лиш невпинний, вічний рух. Володимир САМІЙЛЕНКО "Дві планети". 1888
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|