Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Займи мiсце нижче, нiж тобi належить. Краще, якщо тобi скажуть — зiйди вище, нiж — зiйди вниз.
Талмуд. - Закон і влада безперечні для громадянина.
Арістотель. - Закони повинні викорінювати вади і насаджувати доброчинність.
Цицерон - Згинайся тільки для того, щоб підняти тих, хто впав.
Епікур. - Здаватись дурнем мудрому не страшно.
Есхіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Високий злет — стрімке падіння.
- Він для тебе маленьку нитку, а з тебе — цілу свитку.
- Він із них кров п’є, а вони стають у чергу, щоб йому підошву поцілувати.
- Вовк собаки не боїться, та не любить, як той гавкає.
- Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим добром.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вилилась у матір, як з воску.
- Вилупив очі, як баран.
- Виляє, як собака.
- Вимащений, як порося.
- Виплуталася, як Настя з личаків.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рупор не повинен дивуватися, що його обпльовують ті, хто в нього говорить.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Самозбереження — імпульс до самогубства.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Сатира ніколи не переможе в конкурсі. Її об’єкти сидять у журі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Світ зовсім не божевільний, хоча й не пристосований для нормальних людей.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Сіно в голові деяких поетів, очевидно, дуже подобається Пегасу.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чисто конкретна демократія.
Олександр ПЕРЛЮК - Чого хоче народ? Зараз політтехнологи народові розкажуть!
Олександр ПЕРЛЮК - Чоловік має бути мовчазним, щоб жінці було про що з ним поговорити.
Олександр ПЕРЛЮК - Чорне вже не біле, воно вже біло-блакитне.
Олександр ПЕРЛЮК - Шкода, що нас не беруть до НАТО, а то ми всю їхню техніку перепродали б, розтягнули, здали на металобрухт.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І з того козацтва,
З його старшини,
На лихо Вкраїні
Вродились пани.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 - Повій, вітре тихесенький,
З-за синього моря,
Та принеси в Україну
Козацькую волю!
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Вітер", 1882 - Обняти світ залізними руками
Силкуєшся, щоб людському уму
Спорудити з продажними попами
Вселенськую безвиходну тюрму.
Пантелеймон КУЛІШ
"Слов'янська ода", 1882 - Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні.
Страшніш тюрма у рідній хаті,
Неволя в рідній стороні.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь", 1883 - "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
