Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина, що думає лише про себе й шукає в усьому своєї вигоди, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе, живи для інших.
СЕНЕКА - Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран - Ми — джерело веселощів — і скорботи рудник.
Ми вмістилище скверни — і чисте джерело.
Людина — мов у дзеркалі світ — багатолика.
Вона незначна — і вона ж безмірно велика.
Омар Хайям - Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Лягла не клята, встала не мнята (ніхто не буде лаяти, ні бити, як дівуватиме).
- З доброго коня не жаль і впасти.
– Ліпше з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.
– Не жаль що з коня впав: голову зломив, та з доброго.
- Не жаль утопитися та у чистій воді.
- Хоч далеко , та дихати легко.
- Близько, та ходити слизько — далеко, та ходити легко.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Твердий, як граніт.
- Твердий, як дуб.
- Твердий, як камінь.
- Твердий, як криця.
- Твердий, як скеля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всякий раз, коли людина допускає дурість, вона робить це з найблагородніших поривань.
Оскар УАЙЛЬД - Вякій дурості свій час.
Віктор Жемчужников - Гнучкість розуму може замінити красу.
Фредерік Стендаль - Давати пораду дурневі — Що дзеркало — сліпому.
В. Мюллер - Дехто думає, що варто лише обізвати всіх дурнями, аби його вважали розумним.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дайте нам пляшку горілки, а все інше ми візьмемо самі!
Олександр ПЕРЛЮК - Далеко піде, якщо й далі не ходитиме, а плазуватиме.
Олександр ПЕРЛЮК - Дали вам свободу слова — от і мовчіть!
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це влада народу, тому можновладці за все, що вони коять, жодної відповідальності не несуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це коли влада народу перебуває під контролем олігархів.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не кидай мене,
Моя чарочко!
Не жени мене
Ти, шинкарочко!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Не кидай мене...", 1860 - У нас, панове, наука своя, тисячолітня: вона навчила нас більше слухати праведного Слова Божого, аніж лукавої панської мови.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - На добраніч, усім на ніч!
Дайте одпочити...
Хто кохає мене щиро —
Не буде будити.
Пантелеймон КУЛІШ
"На добраніч", 1862 - Гей, друже мій темний,
Над силу ума
Вже дужчої сили
Й на світі нема.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 — 1888 - Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
Назва комедії, 1872
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
