Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кiнець те, пiсля чого ще щось має бути. Пiсля справжнього кiнця нiчого бути не може.
Григорій СКОВОРОДА - У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не міг я тобі, ледве собі.
- Служба не дружба.
- Хто не служив, той і біди не знає.
– Хто у службі не бував; той і нужди не видав.
- Чужу купу віючи, завжди очі запорошиш.
- Чужу хату топить — свої очі сліпить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Злодійкуватий, мов куниця.
- Злякався, аж у п'ятах закололо.
- Змарнів, як з хреста зняли.
- Змарнів, як полова.
- Змерз, аж посинів.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Слава — це зайвий шматок цукру в склянці чаю.
Михайло Баришников. - Слава — це коли тебе знають люди, яких ти не хочеш знати.
Наталі Кліффорд Барні. - Слава — це маска, яка роз'їдає обличчя.
Джон Апдайк. - Слава — це отрута, корисна тільки в невеликих дозах.
Оноре де Бальзак. - Слава — це перенапруження, стреси, транквілізатори, розчарування, обламування, сльози.
Михайло Веллер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Жінка без любові — що тіло без душі.
Юрій РИБНИКОВ - Знаходячись на вершині насолоди, не забувайте про техніку безпеки.
Юрій РИБНИКОВ - Коріння зла не в плодах спокуси, а в непомірному їх вживанні.
Юрій РИБНИКОВ - Тіло проситься в ад, а душа — в рай.
Юрій РИБНИКОВ - Що для жінки — зрада, для чоловіка — дегустація.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Один: Будьмо!
Всі: Гей!
Один: Жиймо!
Всі: Гей! Гей!
Один: Шануймося!
Всі: Гей! Гей! Гей!
Один: Бо ми того варті!
- Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту,
Вип’єм, друзі,за усе хороше,
За Вкраїну рідну, золоту!
- Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться!
А ми будем пить і Бога хвалить!
І за нас, і за вас,
І за нашу неньку стареньку.
Вип’ємо!
А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане!
- Нехай у Новому році наше життя буде чистим, як крапля джерельної води, а щастя таке ж повне, як цей келих шампанського!
Давайте піднімемо бокали за те, щоб у наших дітей були заможні батьки! А у наших батьків – заможні діти!
- Орел, що не відлітає далеко від високих скал на простори долин, – поганий орел.
Орел, що не повертається з просторів долин на високі скали, – поганий орел.
Так вип'ємо ж за те, щоб ми ніколи не забували рідний дім і куди б не заводила нас доля ми завжди повертались додому.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
