Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Характер є не що інше, як тривала навичка.
Плутарх - Хороший пастух знімає з овець вовну, а не шкіру.
Светоній. - Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір. - Хто залишивши Вітчизну, зможе втекти від себе?
Горацій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Аж очі йому рогом лізуть.
- Ніколи — і носа втерти.
- Працюємо до синього поту.
- Узялися за діло, як воші за тіло.
- Клопочеться, як квочка з курчатами.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вовк бере і пораховані вівці.
- Вогнище ніколи не вгомониться дровами, а земля - дощами.
- Вогонь сильний, вода - від нього сильніша, земля - від них обох, а працьовита людина - від усього.
- Возиш гній - Богові не молись.
- Воли орють, а скакуни овес їдять.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бізнесмени — це люди, що усе життя займаються тим, чого робити не варто було б, щоб заробити гроші, що їм не потрібні, для того, щоб купити речі, що їм теж не потрібні, щоб зробити враження на людей, яких вони не люблять.
Свіш Гітрі - Бізнесмену краще тримати камінь у кулаці, ніж за пазухою.
Веселін Георгієв - Більшість ділових людей починали з того, що у юності, брали в друзів почитати книги і не повертали.
Віталій Власенко - Біржа — це храм новітніх язичників: їхні боги — злитки або кружки золота; їхні святі ікони — банківські квитки або державні облігації; їхні благочестиві вправи — спекуляції на підвищенні або зниженні фондів; нарешті, їхнє покаяння — ліквідація.
Н. Макаров - Біржовий курс залежить від того, кого на даний момент більше: акцій або ідіотів.
Андре Костолані
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Красивих обирають для реклами, добрих — для життя.
Юрій РИБНИКОВ - Нерозділена любов закінчується розподілом майна.
Юрій РИБНИКОВ - До свідоцтва про шлюб гарантійних талонів не видають.
Юрій РИБНИКОВ - Сльозами жінка може підмочити репутацію чоловіка.
Юрій РИБНИКОВ - Черв’як сумніву пролазить і в свідоцтво про шлюб.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
Ой я в чужім краю, як на пожарині, —
Ніхто мене не пригорне при лихій годині.
Бурлацька пісня - Прибудь до мене,
Одвідай мене,
Бездольную,
Й безродную,
Й безплеменную,
На чужій чужині
При нещасній моїй хуртовині.
"Дума про сестру та брата" - Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь.
Григорій СКОВОРОДА
"Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. - Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько,
Най розпука та й лютая
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Розпука", 1837
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
