Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель - Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
Абу-ль-Фарадж
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Або полковник, або покойник.
- Або рибку зїсти, або на дно сісти.
- Або будемо на Русі, або пропадемо усі.
- Або зелене жати, або нічого не мати.
- Раз мати родила, раз і умирати.
— Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Опустив вуха, як лопух на дощ.
- Опухла, як нитка.
- Осадила, мов горщик від жару відставила.
- Осіннє сонце гріє, як мачуха дітей жаліє.
- Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кохання — це і є велике божевілля чоловіка й жінки.
Пауло Коельо - Кохання — це лірика твердого тіла й фізика м’яких почуттів.
Сухомельський - Кохання – це найбільш перевірений засіб подолати почуття сорому.
Зігмунд Фрейд - Коханці ретельно ховають свої недоліки; подружжя занадто часто показують їх один перед одним.
П’єр БУАСТ - Люби — і роби що хочеш.
Августін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найстрашніша клятьба – полюбити раба!
Іван ФРАНКО - Де часть, там цілість.
Іван ФРАНКО - За тим, що щезло, – безхосенні жалі.
Іван ФРАНКО - Як много важить слово,
Одно сердечне, теплеє слівце! Іван ФРАНКО - Найщиріше цілуєшся мовчки.
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман - Над мертвих днів глухим намулом Ховає вогники оман. Євген МАЛАНЮК "Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор! Максим Рильський "Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич? Угруз ти в глейке многоріччя, темний, як ніч. Павло ТИЧИНА "Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона, Старого, кволого, забутого всіма В краю, де цілий рік негода та зима, Та моря тужний рев, та варвари довкола... Микола Зеров "Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри, Скрегочуть місяці залізні Неповторимої пори. Євген МАЛАНЮК "Вітри історії", 1924
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|