Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як природний образ прикрасиш норовом добрим, то вдвічі благодать його осяє.
Менандр - Усю твар приведе Бог на суд.
Соломон - Шукайте царство Боже і славу Його, і те все докладеться вам.
Євангеліє - За славою мудрі прямують.
Соломон - Не тут мука жахлива, а вічна мука страхітлива.
Діонісій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вдає пана, а не їв зрана.
- Вдача — собача, натура — вовча.
- Вдача — собача: не збрехне, то й не дихне.
- Вдень від спеки ховається, увечері — від комарів.
- Вдень працювати нудно, а вночі — кусаються комарі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Робить, наче спить.
- Робить, як віл.
- Робить, як машина.
- Робить, як мертвий дише.
- Робить, як не своїми руками.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Цнотливість — найнеприродніше з усіх сексуальних збочень.
Олдос Хакслі - Цнотливість: слово, якого варто уникати, оскільки воно наводить на найнепристойніші думки.
NN - Чарівна вода існує: це жіночі сльози.
Джон Морлі в редакції Дм. Пашкова - Чарівну жінку і чудового чоловіка часто розділяє суща дрібниця: те, що вони одружені один з одним.
Робер де Флєр - Час — ті ж гроші, але гроші краще
А. Бердичівський і А. Клімов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо чоловік не носить жінки на руках, значить він цього ще не заслужив.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо чоловіка не згризти, він пропаде.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо щось погано лежить, значить, воно комусь потрібне.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо я не давала сказати тобі й слова, то чому ж ти мовчав?
Олександр ПЕРЛЮК - А вам не здається, що за музику, котру замовляють олігархи, платить народ?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
