Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти бо людина жорстока: береш, чого не поклав, i жнеш, чого не посiяв.
Євангеліє від св. Луки - Небо й земля проминуться, але не проминуться слова Мої.
Євангеліє від св. Луки - Отче, вдпусти їм, бо не знають, що чинять вони.
Євангеліє від св. Луки - Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, i Бог було Слово.
Євангеліє від св. Івана - Кожен, хто робить лихе, ненавидить свiтло i не приходить до свiтла, щоб не зганено вчинкiв його. А хто робить за правдою, той до свiтла йде, шоб дiла його виявились, бо зробленi в Бозi вони.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Умри як людина, і я по-людськи заплачу. (азерб.)
- Хан і судить по-ханському. (азерб.)
- Хата нова, стіни нові, а сито повісити ніде. (азерб.)
- Хто город має спільний з баєм, у того кущ на спині росте. (азерб.)
- Хто з дороги збочує, того дорога карає. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Крадеться, наче вовк до ягняти.
- Кремезний, як ріжок.
- Крешуть, мов блискавиця.
- Кривиться, мов середа на п'ятницю.
- Крихкий, наче скло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найважча задача для жінки — довести чоловікові серйозність його намірів.
Хелен Роуленд - Найважче для дівчини — переконати свого хлопця, що він без неї жити не може.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Найдорожча курва обходиться дешевше, ніж найдешевша дружина.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Найдурніша жінка злагодить з розумним чоловіком, але з дурнем злагодить лише найрозумніша.
Редьярд Кіплінг - Наречена — це жінка, який обіцяють все те, чого не одержує дружина.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Людина здатна винести все, якщо її не зупинити.
Микола ПАСЬКО - Людина може все! Особливо робити вигляд, що вона все може.
Наталія ІВАНКІВ - Людиною не можна керувати з допомогою тільки батога і пряника. Потрібна ще й горілка.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Мав свою точку зору, але вона чомусь завжди збігалася з точкою зору начальника.
Василь ТИТЕЧКО - Мені шкода тих дурнів, які, роблячи з мене дурника, думають, що я дурніший за них.
Василь КУРОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! Іван МАНЖУРА "Степ", 1890 - Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота! Леся УКРАЇНКА "Соntrа sреm sреrо!", 1890 - Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою..." - Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике Поле, Огнем переливається-жахтить. Пантелеймон КУЛІШ "Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає... Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає. Іван ФРАНКО "Сипле, сипле, сипле сніг", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|