Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Отче мiй, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене...
Євангеліє від св. Матвія - ...Всi, хто вiзьме меча, - вiд меча й загинуть.
Євангеліє від св. Матвія - Йому дали тридцять срiбникiв.
Євангеліє від св. Матвія - Усi закричали: "Нехай розп'ятий буде!"
Євангеліє від св. Матвія - Пiлат... набрав води та й перед усiма умив свої руки й сказав: "Я не винний у кровi його! Самi ви побачите".
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ні корови, ні свині, зате чарка в голові.
- Ні кує, ні меле.
- Ні куєш, ні мелеш.
- Ні купити, ні продати, ні жувати, ні ковтати.
- Ні орати, ні волочити — хіба що небо коптити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Далеко, як небо від землі.
- Далеко, як оком глянеш.
- Дбає, як пес за п'яту ногу.
- Два білих, а третій, як сніг.
- Двері, наче в стайні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У кожної людини є бажання, які він не розкриває іншим, і бажання, в яких він не зізнається навіть собі.
Фрoйд - У кожної людини є бажання, які він не розкриває іншим, і бажання, в яких він не зізнається навіть собі.
Фрейд - У країні сліпих одноокий чоловік — галюцинуючий ідіот.
Маршалл Маклюен - У людині, яка споживає кав’яр, тому що їй захотілося, більше простоти, ніж у тому, що їсть ячмінні пластівці із принципу.
Г. К. Честертон - У мене не було невдач. Я всього лише знайшов 10 тисяч непрацюючих засобів.
Томас Едісон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Теперішня оптимізація: сніданок об’єднати з обідом, обід — із вечерею.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Той, у кого рот повний, заперечувати не буде.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У Кабінеті міністрів з’явилася нова мова — азаровська.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - У кого сім п’ятниць на тиждень, той працює без вихідних.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У кролів вистачає капусти, а їх чомусь тягне на ананас.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина, Що я вас проміняв, прогадав На сирени, на брук, на машини..." Дмитро Фальківський "Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю, бо рала промінні глибоко урізались в мою ріллю. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти. Шляхів нема, немов хто витер, і важко проти вітру йти. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить. Дзвенить земля, як кований копит. Зима прийде — і серця не обманить. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна: Як грона винні в неї груди, уста ж, мов келихи вина. Богдан Кравців "Чекає осінь", 1933
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|