Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Володіти собою — найбільша влада.
Сенека - Воля — цілеспрямованість, поєднана з правильним міркуванням...
Платон - Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон - Все береться від праці.
Соломон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не той п’яний, що наперед падає, а той п’яний, що назад падає.
- Не той пан, що надів жупан, а той що у нього шире серце.
- Не той пропав, що з коня упав, а той пропав, що духом занепав.
- Не той убогий, що мало має, а той, хто хоче мати більше.
- Не той убогий, що мало має, а той, що багато жадає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Спарився, як на окропі.
- Спить, ніби вбитий.
- Спить, хоч з гармати стріляй.
- Спить, як заєць полоханий.
- Спить, як після маківки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Поезія — це те, що гине в перекладі, а також те, що гине в інтерпретації.
Роберт Фрост. - Поезія говорить більше, ніж проза за допомогою меншої кількості слів.
Вольтер. - Поезія є образ, це так; але не ярмарок образів! Дзеркало не складають з окремих дзеркал.
Фрідріх Геббель. - Поет — це істота, яка витає в хмарах, але завжди знаходить редакційну касу.
Магдалена Самозванець. - Поет є засіб існування мови.
Йосиф Бродський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не такі ми бідні, щоб не прогодувати кількох мільярдерів.
Василь МОМОТЮК - Не той дурний, хто не знає... але той, хто знати не хоче.
Григорій СКОВОРОДА - Не той у хаті хазяїн, котрий може кулаком по столу хряснути, а той, хто потім цей стіл полагодить.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Не хлібом єдиним живе котлета.
Флоріан БОДНАР - Не хочеться говорити погане про людей, але ж не можна все життя мовчати.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Тарас Шевченко
"І мертвим, і живим...", 1845 - Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
- На тій Україні,
На тій самій, що з тобою
Ляха задавила!
Байстрюки Єкатерини
Сараною сіли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Стоїть в селі Суботові...", 1845 - У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
Од молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
