Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
Конфуцій. - Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними.
Демокріт - Левова частка.
Езоп. - Легше засвітити маленьку свічку, ніж проклинати темряву.
Конфуцій. - Лихо — пробний камінь мужності.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- «Наука — скарб».
А чому ж на неї виділяється мізерний бюджет?
Леонід ЗАБАРА - «Грамотність завжди має хліб і добрий одяг».
Це було, було...
Леонід ЗАБАРА - «Для людини немає нічого кращого за людину».
Для людожера — теж.
Леонід ЗАБАРА - «Нещастя про свій прихід не сурмить».
Вже досурмило.
Леонід ЗАБАРА - Бери жінку не за вроду, а за норов; бери її не за гроші, а за добре ім'я.
Тамільськe
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розумний, як твого батька діти.
- Розумний, як Федькова кобила.
- Розходився, як драний постіл.
- Розходився, як холодний самовар.
- Розходилась, як квочка на яйцях.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- З місця — в кар'єру.
Андрій Крижанівський. - З недомовок народжується література.
Станіслав Єжи Лец. - З нетерпінням чекаю передової статті, яка б починалася: "В наші веселі часи. . . ".
Габрієль Лауб. - З офіційної відповіді Гамлетові року: ". . . І Ваше питання "Бути чи не бути?" вирішується в цілому позитивно".
Владімір Вішнєвській. - З папером для періодичних видань не буде ніяких проблем, коли його витягнуть з ковбаси, якою нас годують.
Андрій Крижанівський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Права чоловіка – це обов’язки його дружини.
Віктор РАДІОНОВ - Чоловіча aльтернатива: або пити, або жінку любити.
Віктор РАДІОНОВ - Для жінок чоловіки – колишні хлопчики, для чоловіків дівчатка – майбутні жінки.
Віктор РАДІОНОВ - Жіноча логіка: дорогі речі існують для нас, а чоловіки існують, щоб ми ці речі мали.
Віктор РАДІОНОВ - Не лінуйся допомогти пані вдягтися: матимеш більше шансів роздягти її.
Віктор РАДІОНОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
Бажань похітливих, думок без сумління і страху.
Все станеться явним — даремно втікаєш від себе
У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців.
Юрій ЛИПА
"Простовіч", 1938 - Спалитися в безупиннім
Життю, що в іскрах пливе,
В неопалимій купині,
Що родить вічно нове.
Юрій ЛИПА
"Три брати", 1938 - Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть;
Ти вивів нас на роздорожжя,
Щоб ми пізнали праву путь.
Юрій ЛИПА
"Вірую", 1938 - Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
Юрій ЛИПА
"Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
