Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нiчого кращого, як хороше виховання...
Григорій СКОВОРОДА - ...Все те не наше, що нас покидає.
Григорій СКОВОРОДА - В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Життя не те означає, щоб тільки їсти та пити, але й бути веселим та бадьорим.
Григорій СКОВОРОДА - ...хто дочекається кiнця у вічноплинному джерелі?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Цигани будуть снитися (як хто не вечерявши спати лягає).
- Душа спати не ходить.
- Звикли коти очі жмурити, голови ховати.
- Ховаються очки в мішочки (видно, що спати хоче).
- Дереться горло — чи би спало, чи би жерло.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Докоряє, як свекруха.
- Допався, як віл до браги.
- Допався, як віл до корита.
- Допався, як дурень до мила.
- Допався, як кіт до сала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Телебачення — це коли люди, яким нічого робити, дивляться на людей, які нічого не вміють робити.
Фред Ален - Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив до себе.
Антуан де Сент-Екзюпері - Тисячі років ледве достатньо, щоб створити державу, однієї години досить, щоб вона розвіялась в прах.
Дж. БАЙРОН - Саме найпростіші істини людина осягає найпізніше.
Людвіг Фейєрбах - Сварки з дружиною виганяють чоловіка з власного дому.
Джефрі Чосер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ну, що, пророк, накаркав?!
Олександр ПЕРЛЮК - Обібравши народ, можна вже подумати і про його соціальний захист.
Олександр ПЕРЛЮК - Один правдолюбець може зіпсувати всю нашу правду.
Олександр ПЕРЛЮК - Один твій хибний крок — і ти на Олімпі.
Олександр ПЕРЛЮК - Одна річ — поетичний дар і зовсім інша — дар придворного поета.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой Морозе та Морозенку, ой ти славний козаче,
Гей, гей! За тобою, Морозенку вся Україна плаче. Історична пісня - Ой летить бомба з московського поля,
та посеред Січі впала. Ой хоть пропали славні запорожці, та не пропала їх слава. Історична пісня - Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти. Ой принеси, галко, ой принеси, чорна, від кошового вісти. Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава. Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем. Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|