Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї.
Хто камінь кидає на друга, в себе кидає. - Багато правил не є правими, бо не випробувані судом розуму.
Соломон - Боже правосуддя нашим норовам уподібнюється: які вони, такі Бог подарує.
Ниський - Чесний той, хто нічого неправдою не творить. Чесніший же удвічі той, хто сваволі не допустить неправду творящих. Той одного вінця достойний, а цей – багатьох.
Платон - Не той муж справжній, що не образить, а той, хто образити може, та не хоче.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сніп на сто кіп, а хазяїну на сто літ.
– Поміг Бог нажати сніп: коли б Бог поміг нажати сто кіп, а господареві на сто літ. (кажуть нажавши перший сніп, вийшовши вперше жати).
- Лапала, лапала і дитина плакала: налапала копу, без сорока снопів.
– ... зараня до дому прийшла, ледве двері найшла.
– ... і дитина плакала: налапала двадцять без сімнадцять, три від дороги украдено, (рідке жала).
- Швидше жніть до обніжка, там стоїть пирогів діжка.
– ... та й до борозни, бо і там пироги.
- Як діждемо літа то нажнемо жита, поставимо в копи та вдаримо в гопи.
- Хто має, то нехай збирає; а хто не має, то нехай заробляє (про хліб літнього часу).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Збирається, як циган молотити.
- Збігаються, як на солонище.
- Збігло літо, як вода.
- Звивається, як ведмідь у танці.
- Звивається, як в'юн посолений.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Важливо не те, як людина вмирає, а те, як вона живе.
Семюел Джонсон - Велич людини тим і велика, що вона усвідомлює свою нікчемність.
Блез ПАСКАЛЬ - Вивчайте тварин, і ви зрозумієте, як це важко бути людиною.
Макс Шелер - Виконуй свій обов'язок, не думаючи про наслідки; виконуй свій обов'язок, незалежно, чи принесе тобі це щастя чи нещастя.
Давньоіндійський афоризм - Віра в себе робить людину сильною, а віра в Бога – могутньою.
Алішер Файз
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вимерла мова в устах народу – вимер і народ.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Мова народу – відображення Батьківщини і духовного життя народу.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Нам пора для України жить.
Іван ФРАНКО - Поетичне слово, сказане в щасливій хвилі при якій одній нагоді, як золота монета, не тратить своєї вартості і по році, і по ста роках.
Іван ФРАНКО - Хто твердить – люблю свій народ, а не виконує своїх обов’язків перед ним, – той твердить лож.
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
