Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легше засвітити маленьку свічку, ніж проклинати темряву.
Конфуцій. - Лихо — пробний камінь мужності.
Сенека - Лихо - пробний камінь мужності.
Сенека - Лише наймудріші та найдурніші не можуть змінитися.
Конфуцій. - Лише раб кохання байдужий до користі та інших вад.
Румі
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хай Бог милує, як ножем ріже.
- Неначе вогонь пече.
- Аж мороз мене бере.
- Так і дух мені запирає. Зі сирого душу пре.
- Так волохи (волосся на руках і т.п. – в лихоманці) і поставали.
– Так сироти (ніби піхурці по тілі — теж в лихоманці) і повставали.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бере, як віл на роги (як вола за роги).
- Бережи, як ока в лобі.
- Бережись підлесливого, як потайного собаки.
- Бережись, як вогню.
- Б'є, як обухом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Усякий народ має такий уряд, якого заслуговує.
Ж. Местр - Усякий талант кінець кінцем закопують в землю.
Еміль Кроткий - Ухиляння від похвали — це прохання повторити її.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Розум усіх людей, разом узятих, не допоможе тому, у кого немає свого.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Факти – це повітря вченого.
Іван ПАВЛОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мова – духовне багатство народу.
Василь Сухомлинський - Мова — найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб'єктом історії.
Ольга Федик - Мова — останнє пристановище волі.
Павло Мовчан - Мова – це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною.
Кіндрат Крапива - Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
Олесь Гончар
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Широке море, велике море,
Що й кінця не видати,
Та в моїм серці ще більше горе:
Я навік її втратив.
Іван ФРАНКО
"Зелений явір, зелений явір... - Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий,
Ясний місяць підслухач лукавий,
Бачив він тебе часто зі мною
І слова твої слухав колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивися на місяць весною.
Леся УКРАЇНКА
"Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса.
Іван ФРАНКО
"Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.
Та знай: краса твоя непевна, як туман.
Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї
І зникне навіть тінь краси...
Memento mori!
Микола ВОРОНИЙ
"Memento mori", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
