Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Суміш істини з вигадкою має на меті підступність, а підступність призводить до смути.
Гуань-Цзи. - Та людина чарівна, коли вона дійсно людина.
Менандр. - Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА, римський імператор(I ст. н. е.) - Там, де смітять грошима, дуже тяжко дотримуватись чистоти.
Плавт. - Терпеливість — основа всякого добра для людей, вона приводить людську душу до якоїсь тихої пристані.
Йоан Злотоустий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Умер, та й всего збувся! ("Е, спасибі за ласку"!).
- Ми візьмем з собою штирн дошки і землі трошки.
- Вмирати — не на воза збирати.
- Хто вмер, то до ями, а хто живий, то з нами.
- І палкою в могилу не заженеш, а з могили і колачем не виманиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Десь узявся, як із землі виринув.
- Дзвенить, немов у бочці.
- Диба, мов муха по сметані.
- Дивиться, наче тарілку проковтнув.
- Дивиться, як вовк на козу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мужнім, безтурботним та сильним хоче бачити нас мудрість. Вона - жінка, і завжди кохатиме тільки воїна.
Фрідріх НІЦШЕ - Найкращим у перемозі є те, що вона знищує у переможця страх перед поразкою.
Фрідріх НІЦШЕ - Найсильніше ненавидить віруючий не вільний розум, а новий розум, що володіє новою вірою.
Фрідріх НІЦШЕ - Нечисте сумління — це податок, яким винахід чистого сумління обклав людей.
Фрідріх НІЦШЕ - Панувати – і не бути більше рабом Божим: залишився лише цей засіб, щоб облагородити людей.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хоробрість не завжди мудра, а мудрість не завжди хоробра.
Юрій МУШКЕТИК - Смерть ми бачимо лише перед собою, а вона ж, значною частиною, – вже позаду.
Юрій МУШКЕТИК - Відповідальність людини росте відповідно до її возвеличення.
Юрій МУШКЕТИК - У мудреця багатство відіграє службову роль, а в дурня – панівну.
Юрій МУШКЕТИК - Серед людських справ немає хисткішого і скороминулішого, ніж могутність, що опирається на силу іншого.
Юрій МУШКЕТИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван ФРАНКО
"Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван ФРАНКО
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
