Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як беззаконно згрішили, беззаконно й загинуть, а як у законі згрішили – законом засуджені будуть.
Апостол - Коли закон розуміти, тоді розум – благо.
Соломон - Належить усталений закон твердо зберігати і жодного з них не змінювати.
Бо ліпше давнього дотримати закону, ніж нового, навіть якщо і ліпшим здається. - Граду душа є закон, бо отак, як тіло, душу втративши, падає, так і град, коли нема в нім закону, зруйнується.
Демосфен - Благі малого закону потребують, бо не річ до закону, а закон до речі буває.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не в череві учаться.
- За цю науку, цілуйте батька й матір в руку.
- Науки не від ліса забігти.
- Люди стали знати, як стало хліба не ставати.
- Добре все уміти, але не все робити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пішов і пішов, як мила ковтнув.
- Пішов наш старий у танець, як мокрий горобець.
- Пішов у ріст, як заячий хвіст.
- Пішов, як бідному по смерть.
- Пішов, як за море по зілля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Краще помилятися з усіма, ніж буть мудрим наодинці.
Марсель Ашар. - Краще робити новини, ніж розповідати про них.
Вінстон Черчилль. - Краще чорний гумор, ніж сірий.
Олександр Петрилін. - Кредо бульварної преси: нижче пояса, вище колін.
Микола Левицький. - Крива вивозить, пряма топить.
Марина Цвєтаєва.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Раніше думали, скільки суддя дасть, тепер — скільки судді треба дати.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Реклама — це коли нам показують, без скількох речей можна чудово обійтися.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Рецепт святкового пирога одинокого чоловіка: береться кілограм пельменів і...
Григорій КОРКАЧ - Розумні думки завжди приходять запізно, дурні — завжди вчасно.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Скільки вовка не годуй, а пройде час — знову їсти хоче.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі? Навіщо сі тихі уста розв'язав І речі надав їм пророчі? Оспалі тут люди, в них в'ялі серця, Народ сей не вдавсь на борця". Леся УКРАЇНКА "Пророк",1906 - О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний, Він старцем з лірою блукає І навіть — хто він, — він не знає, — Такий... безпам'ятний такий! Олександр ОЛЕСЬ "О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями; Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди Тих, що нарід вели манівцями. Петро Норманський "Духом все молоді...", 1917
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|