Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Живи так, начебто ти зараз мусиш попрощатися з життям, начебто час, залишений тобі, є несподіваним подарунком.
Марк АВРЕЛІЙ - Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА - Жити, Луцилій, значить – боротись.
Луцій Анней СЕНЕКА - Жити, не розраховуючи на тисячі років. Нависає неминучість. Поки живий, поки можна — стань добрим.
Марк АВРЕЛІЙ - Життя довге, якщо воно повне… Будемо вимірювати його вчинками, а не часом.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дав Бог упитись, та не дасть проспатись.
— ... упитись, а пяний не хоче спати положитись.
- Випило залишнє, нехай віддише.
- Коли ж горілка поїде з милю, — не буде вже в неї першого хмелю.
- І хміль пропав!
— Де той хміль дівся? — Злякався добре.
- Він пє, та ума не пропє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Червона, як ягода.
- Червоний, мов жар.
- Червоний, як півень.
- Червоний, як рак.
- Червоний, як суниці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наша мова — та ж і є одежа нашого духу, або ще краще — яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми почуваємо, про що думаємо-гадаємо, того, що ми зовемо духом або душею.
Панас Мирний. - Наша свобода нагадує світлофор, у якого горять три вогні одразу.
Михайло Жванецький. - Наша фантазія робить чудеса з нами, але не з іншими.
Володимир Брюґґен. - Наше лихо не в тому, що поезія життя стала прозою, а в тому, що вона стала рекламним слоганом.
Луїс Кроненбергер. - Наше самолюбство більше страждає, коли засуджують наші смаки, ніж коли засуджують наші погляди.
Франсуа де Лярошфуко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Страшне не те, що наші правителі страшно далекі від народу, а що не бачать в цьому нічого страшного.
Володимир ШАМША - Суду власного сумління невідомі джерела Божої милості.
Василь Лісовий - Суєта не звужує свiтогляду. Навпаки - розширює. В бiк суєти.
Богдан ЧЕПУРКО - Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.
Олександр Довженко - Сучасне сільське прислів’я: «Хоч і посієш — та чим пожнеш?».
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом:
Буде силу він спиняти,
Сам іди своїм шляхом!
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Один: Будьмо!
Всі: Гей!
Один: Жиймо!
Всі: Гей! Гей!
Один: Шануймося!
Всі: Гей! Гей! Гей!
Один: Бо ми того варті!
- Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту,
Вип’єм, друзі,за усе хороше,
За Вкраїну рідну, золоту!
- Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться!
А ми будем пить і Бога хвалить!
І за нас, і за вас,
І за нашу неньку стареньку.
Вип’ємо!
А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане!
- Нехай у Новому році наше життя буде чистим, як крапля джерельної води, а щастя таке ж повне, як цей келих шампанського!
Давайте піднімемо бокали за те, щоб у наших дітей були заможні батьки! А у наших батьків – заможні діти!
- Орел, що не відлітає далеко від високих скал на простори долин, – поганий орел.
Орел, що не повертається з просторів долин на високі скали, – поганий орел.
Так вип'ємо ж за те, щоб ми ніколи не забували рідний дім і куди б не заводила нас доля ми завжди повертались додому.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
