Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА - Довго сам учись, коли хочеш учити iнших. В усiх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА - Буття i слава iменi нероздiльнi, як добре зерно iз гiлками, як джерело із потоками, як сонце з промiнцем. Марнославство ж, як трава, що росте на покрiвлях, передчасно мусить засохнути.
Григорій СКОВОРОДА - Роби те, до чого народжений, будь справедпивий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ні дать, ні взять.
- Ні корови, ні свині, тільки Сталін на стіні.
- Ні прозьбою, ні грозьбою.
- Ні риба, ні м’ясо.
- Ні се, ні те.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стрибає, як горобець.
- Стримлять, як більма на очах.
- Струнка, як тополя.
- Струнка, як хвоїна.
- Стрункий, як граб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Надія — дурне почуття.
Макс Фрай - Найбільше непорозуміння — це вдаватися в мораль, коли справа стосується історичних фактів.
Дені Дідро - Найвищий дар не в умінні діяти, а в умінні керувати. Тільки таким чином індивідуум зростає над собою і стає рушійним центром світу.
Освальд Шпенглер, «Роздуми» - Найкращий порядок речей — той, при якому мені призначено бути, і до біса кращий із світів, якщо мене в ньому немає.
Дені Дідро - Не варто все життя працювати в одному місці для того, щоб перед виходом на пенсію вас нагородили золотим годинником.
Харві Маккей
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не Україна для нас, а ми для України!
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - Треба поставити так різко й виключно суперечні собі сили, погляди й інтереси, щоби не бачити іншого виходу, як у розтрощенні ворожого світу.
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - Через націю людина врізується своєю волею й чинами у творчий процес історії.
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - Коли йде про долю й добро власної нації, тоді не сміє бути ніяких вагань і оглядання на вселюдську справедливість…
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - Держава зберігає та передає грядучим поколінням не лише матеріальні здобутки, але й твори духу і думки, прапори великих історичних чинів та пам’ять про великі подвиги й історичні постаті.
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК”
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965 - Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся.
Віяли вітри. Пройшло життя.
Все змело, й нічого не збулося.
Марина Приходько
"Змилуйся...", 1967
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жiнок, що витiсняють чоловікiв на багатьох чудових працях, у багатьох славних дiлах, в багатьох професiях, але не витісняють їх із свого серця!
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
