Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Авва-Отче, - тобi все можливе: пронеси мимо мене цю чашу...
Євангеліє від св. Марка - I, прийшовши, пiдiйшов вiн негайно та й каже: "Учителю!" i поцiлував Його. (Iудин поцiлунок.)
Євангеліє від св. Марка - Для Бога нема неможливої жодної речi!
Євангеліє від св. Луки - Слава Богу на висотi, i на землi мир, у людях добра воля!
Євангеліє від св. Луки - Не спокушай Господа Бога свого!
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Навзаводи побіг.
- Жене, як дідько вітри.
- Поспішає, як Жид на сабаш.
- Поки сонце зайде, то і чорт не знайде.
- Скільки ідеш, та все в однім місці.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Синиця пищить - зиму віщить.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
- Такий мороз, аж зорі скачуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якби змій спокушав Єву мовою нинішніх журналістів, ми і тепер би жили в раї.
Х.А. Шеррінг - Якби одного разу вранці я пройшов по ріці Потомак яко посуху, заголовки вечірніх газет говорили б: "ПРЕЗИДЕНТ НЕ ВМІЄ ПЛАВАТИ!"
Ліндон Джонсон - Який чудовий некролог! З таким би жити і жити!
Михайло Генін - Якщо ви не зацікавите читача першою ж фразою, все інше загублено для нього.
"Закон зачину" - Якщо собака кусає людину, це не новина; новина – якщо людина кусає собаку.
Чарлз Андерсон Дейна
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гроші створюють ілюзію , що людина — господар життя.
Юрій РИБНИКОВ - Життя вчить лише розумних.
Юрій РИБНИКОВ - До чого ж дурість різноманітна — розуму не збагнути !
Юрій РИБНИКОВ - Хто шанує старість, називає її зрілістю.
Юрій РИБНИКОВ - Пусті люди пишаються повними холодильниками.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Одгриміла епоха єдина,
Одшуміли в прапорах вітри. Як знайти Тебе, Україно, Серед злоби й нікчемної гри? Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "І на місяці...", 1937 - Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина, Тихі зорі, ясні води — Моя Україна. Володимир СОСЮРА "Україна", 1939 - І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО "Україна в огні", 1943 - І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна... О, казнь незримої руки! О, четвертована Вкраїно. Юрій КЛЕН "Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній Я — кривавих шляхів апостол — В голубі невечірні дні. Євген МАЛАНЮК "Мушу випити...", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|