Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій - Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН - Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де грім гуде, там мокне щось (мокне пожежа).
- Добре вогонь горить, як є чим підпалити.
- Не було снігу, не було і сліду; став сніг, став і слід.
- Ти мені ковбаси не даси, а я тобі кишки ані кришки.
- Як ви нам, так і ми вам.
– Ворог не птах, що своє гніздо каляє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Суддя, що кравець: як схоче, так і покарає.
- Суддя, як тесляр: що схоче, те й вирубає.
- Сумно, як на похороні.
- Сунеться, як горохова копиця.
- Сухий, як гілляка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ЗАКОН ІСТИННОСТІ ДУМКИ:
Якщо ви гадаєте, що ви маєте рацію, значить ви не маєте рації. Якщо ви гадаєте, що ви не маєте рації, значить ви маєте рацію.
- ЗАКОН КАННОНА:
Досвід – те, завдяки чому ви замість старих помилок припускаєтеся нових.
- ЗАКОН КАРНІ:
Є принаймні відсоткова ймовірність того, що прізвище "Крані" спотворять під час друку.
Джим Канрі. - ЗАКОН КЕЛЛІ:
Ніщо не є таким простим, як здається спочатку.
- ЗАКОН КЕМПБЕЛЛА:
Що менше робиш, то менше можеш зробити помилок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не розуму не вистачає нашим депутатам, це просто в їхньому раціоні гостро не вистачає генетично модифікованих продуктів!
Олександр ПЕРЛЮК - Не словом, а несосвітенною брехнею!
Олександр ПЕРЛЮК - Не ставши творцем своєї долі, не кажи «не судилось!».
Олександр ПЕРЛЮК - Не треба політизувати нашу політику, адже вона — звичайнісінький кримінал.
Олександр ПЕРЛЮК - Не треба про погане, давайте ні про що!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором.
Стрічай, товаришу Хароне,
і з лихом, і з добром.
Василь СТУС
"Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті.
Тож бери собі останній шлюб,
бо не зійде на камені жито,
і сухий не розів'ється дуб.
Василь СТУС
"Наді мною синє віко неба...", 1977 - Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст...
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман.
А на моїм серденьку
Журба та й печаль.
Народна пісня Мислі мої, мислі,
Докупи ся зійшли,
На серденьку стали,
Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться,
А прийдеться молодому
З журби утопиться.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
