Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій - Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель - По-перше, не роби нічого без причини і мети. По-друге, не роби нічого, що б не схилялося на користь суспільству.
Марк АВРЕЛІЙ - Початок є більш, ніж половина всього.
Арістотель - Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бере живий жаль, як згадаєш Старовину.
- Минулися тії роки, що розпирали пироги боки.
— ... а тепер уже і колом не розіпреш.
- Деся тії часи діли, що самі ковбаси до рота летіли.
- Як жили наші діди, то не було їм зовсім біди: бувало збанок варенухи наберуть, та сидючи пють, та як ті мухи гудуть; а як нам прийшлося, жити довелося — усе лихо до купи сплелося.
— Жили наші діди — не знали біди; стали жити внуки — набралися муки.
— ... та ще й наберуться.
- Було добро та давно, буде гаразд та не зараз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Не любить правди, як пес мила.
- Не мели, як порожній млин.
- Не минеться, як бабі жнива.
- Не помиряться, як два коти над салом.
- Не рвися, як собака на ланцюгу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Змусивши людини замовкнути, ви ще не переконали його.
Джон Морлі (1890-1923), англійський державний діяч - Знищити бюрократію стало тепер неможливо, бо знищення її доведеться доручити тим же самим бюрократам. Але, навіть знищивши стару бюрократію, вони тут же породять нову, ще більш ненажерливу, більш витривалішу і живучу.
Потьомкін, граф - Зрештою, тільки суд в демократичній країні визначає, винна людина чи ні.
Володимир Путін - Капіталізм — це те, чим займаються люди, якщо їх залишити в спокої.
Кеннет Мігоут - Кого безумці хочуть погубити, того вони перетворюють на бога.
Бернард Левін про Мао Цзедуна
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Справжні політики передвиборними обіцянками не годують, а годують післявиборними обіцянками.
Віктор ІГНАТЕНКО - Ступивши на планету Земля, інопланетяни відразу ж відчули себе не в своїй тарілці.
Анатолій СЕМЕНОВ - Так вибивався в люди, що отримав струс мозку.
Василь ТИТЕЧКО - Терплячість народу вихваляють ті, хто сидить на його шиї.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Тим, у кого є все, хочеться чогось більшого.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой Морозе та Морозенку, ой ти славний козаче,
Гей, гей! За тобою, Морозенку вся Україна плаче.
Історична пісня - Ой летить бомба з московського поля,
та посеред Січі впала.
Ой хоть пропали славні запорожці,
та не пропала їх слава.
Історична пісня - Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти.
Ой принеси, галко, ой принеси, чорна,
від кошового вісти.
Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
