Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше за правом судити й від засудженого паплюженому бути несправедливо, ніж неправдиво судити та єством справедливості паплюженим бути.
Мосхіон - З двох причин люди від правди відступають: через острах або через сором.
Геперід - Більше страждає катований пристрастями й совістю, як кого скривдив, ніж побитий з ранами на тілі і шматований.
Піфагор - Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога.
Соломон - Кожен, хто ненавидить брата убогого, той далекий від любові. Ліпше у пітьмі перебувати, ніж без друга.
Сирах
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сонечко, сонечко! Виглянь у віконечко; твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть.
- Сонечко, сонечко! Відчини Боже віконечко, скажи віткіля Татари йдуть.
- Пане Цвіркунський! Ідіть, я буду орати, а ви будете поганяти (кричать хлопці, найшовши дірку полевого цвіркуна).
- Комашки, комашки, ховайте подушки, бо татари йдуть.
- Мурашки, мурашки, поховайте подушки, бо татари йдуть, ваших дітей поріжуть і ваші подушки заберуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сірий, як вовк.
- Сірий, як заєць.
- Січе, як ціпом.
- Скаже слово, наче витвердить.
- Скаже слово, як снопа зв'яже.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рятівна ясність правди витворюється величчю духа, неупередженим дослідженням загальнолюдських традицій.
Йосип Лось. - Сама доброчинність стає пороком, коли застосовують її помилково.
Олександр Довженко. - Саме запитання чи ланцюжок взаємопов'язаних запитань є надзвичайно важливим у скеруванні мисленнєвого процесу в потрібному напрямі, оскільки не дає думці розповзтися.
Марія Яцимірська. - Саме мові належить одночасно й установлювати межі, й переступати їх.
Жиль Делез. - Саме пливе в руки тільки те, що не тоне.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не розумію, чому мій улюблений обідній сервіз, який вірно служить мені вже три роки, називається «одноразовим посудом».
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Не так страшні нав’язливі ідеї, як те, що їх нав’язують іншим.
Борис РЕВЧУН - Не так тримаються за владу можновладці, як ті, що мають владу.
Віктор ІГНАТЕНКО - Не такий уже Іван і дурень, якщо їздив на печі, а не ходив пішки.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Не такі ми бідні, щоб не прогодувати кількох мільярдерів.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ти криниця туги,
Що в безмежний простір
До добра і краси
Підіймає мій зір.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!
Олександр ОЛЕСЬ
"Чари ночі", 1904 - Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки:
Весна, бажання і утіхи,
І вся краса життя й землі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Вона ішла... але здавалося мені...", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинись щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!
Василь ЩУРАТ
"Про душу не мов мені, мила..." - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
