Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
Демосфен - Коли не сумував, як його не було, то й зараз не сумуй, що однині не буде.
Амас - Ліпше посеред міста вбитому лежати, ніж бачити Вітчизну захопленою і повойованою.
Діон - Коли сказали йому люди, що афіняни засудили його на смерть, відповів: "А до них – природа".
Сократ - Коли ж його спитали, що є пекло і що є в ньому, сказав: "Ні я там не був, ані зустрів нікого іншого, хто б повертався звідти".
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Страх більший від переполоху.
- Ступай з дороги, бо йде безногий.
- Суд сквапливий рідко буває справедливий.
- Сухий марець, мокрый май, буде жито коби гай.
- С чужого злого учися свого.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Допавсь, як ужака до молока.
- Допомогло, наче сім баб пошептало.
- Допоможе, як мертвому припарка.
- Досада шкребе, як кішка лапою.
- Дочка, як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Яка галаслива слава потрібна, щоб заглушити відсутність таланту!
Леонід Леонідов. - Яка це важка праця — маскувати своє неробство!
Цаль Меламед. - Якби Господеві було потрібно, щоб ми лягали спати о 10. 30, він би не створив десятигодинних новин на ТБ.
Гаррисон Кіллор. - Якби довелося обирати: мати уряд без газет чи газети без уряду, — я б не вагаючись обрав друге.
Томас Джефферсон. - Якби змій спокушав Єву мовою нинішніх журналістів, ми й досі б жили в раю.
Г. А. Шерринг.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Влада належить народові, просто командують олігархи.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо посадили, значить – не мафіозі!
Олександр ПЕРЛЮК - Всі люди як люди, а в цього, бачте, людська гідність!
Олександр ПЕРЛЮК - Народ не може вирішувати свою долю, він – сторона зацікавлена.
Олександр ПЕРЛЮК - Вчитися ніколи не пізно, але як пізно людина починає це розуміти!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе, Запинить певно стогін всенародний, Вітчизні щастя принесе! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Леся УКРАЇНКА "І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам: Не нам, обідраним невільникам, казати Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!" Леся УКРАЇНКА "Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї; Я ж кохаю не для неї, А для того, що він бідний. Микола ВОРОНИЙ "Паралелі", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|