Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель - Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
Абу-ль-Фарадж - Побороти дурні звички легше сьогодні, ніж завтра.
КОНФУЦІЙ - Податки – нерви держави.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Смирився, наче вовк.
- Блоха усе костричиться ("гордують —от не тілько вельможні, а й дурні лопушані).
- Підняв морду так, що й кочергою носа не дістанеш.
- І через гріб плює (горде).
- Через голови плює (горде, чванькувате).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голосочок, як дзвіночок.
- Голубе, як небо.
- Гомін, як на базарі.
- Горбатий, як верблюд.
- Гордий, як павич.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Остерігайтеся людини однієї книги.
Тома Аквінський. - Осягнути завжди важче, ніж досягнути.
Олег Келлер. - От би запровадити день вислуховування чужих аргументів.
Кароль Іжиковський. - Ох, до чого ж важко бути родзинкою! Особливо в ящику з ізюмом.
Фелікс Кривін. - Очі читача — суворіші судді, ніж вуха слухача.
Вольтер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінка прощає чоловікові все, крім своєї любові до нього.
Флоріан БОДНАР - Жінка прощає чоловікові гріхи, вона не прощає йому святості.
Флоріан БОДНАР - Жінка тримає тебе під каблуком не для того, щоб ти їй п'яти лизав.
Флоріан БОДНАР - Жінки живуть довше від чоловіків – отже, рівності ще не домоглися.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Жінки живуть довше від чоловіків — отже, рівності ще не домоглися.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКO
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі "собірателя землі руської"...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Хіба це не вона та типова українська жінка, що, так ганебно випровадивши синів Тараса Бульби на Запорізьку Січ, пішла плодити безвольних людей?
- Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
Микола КУЛІШ "Народний Малахій", 1928 - Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги, Сини російської імперської істерики, Самодержавної нещадної нудьги, Всесвітнє падло і вселюдська гнусь, Здихайте у своїй зачиненій конурі! Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі Вкраїна інша й інша Русь... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928 - В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник "Статті", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|