Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоробрість й зухвалість, хоча й близькі одне з одним, та різниця між ними велика: одне – твердість, інше – залякування, бо себе не жаліють там, де варто застерігатись.
Іван Богослов - Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст - Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр - Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: "Не царської мужності така перемога".
Він же, коли зустрів свого тезка, лякливого вельми, сказав: "Юначе, або ім'я, або норов переміни".
Олександр - Коли дорікнули його за те, що вийшов, кульгавий, в похід, відповів: "Не ті, що бігають, потрібні нині, а стійкі; не ногами копати час нині, а руками бити міцно".
Лакон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Скупий два рази тратить.
- Усе добре, тільки до пори до часу.
- У село по розум, а в місто по гроші.
- Хто не хоче годувати свою армію, тоді буде годувати чужу.
- Часткова правда то ціла не правда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Миліша душка, як подушка.
- Милує, як вовк барана.
- Міцний будь, як сталь — не буде страшна ніяка даль.
- Міцний, як алмаз.
- Міцний, як граніт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я збираюся вмерти сухорлявою.
NN - Я знаю, що мене легко переконати в чому завгодно, і тому ніякі доводи мене не переконують.
Альбер Моуа - Я знаю, що мистецтво необхідне, лише не знаю навіщо.
Жан Кокто - Я їхній вождь і тому маю йти за ними.
Олександр Огюст Ледрю-Роллен - Я люблю Міккі Мауса більше, ніж будь-яку жінку, яку я коли-небудь, знав.
Уолт Дісней
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як не вірити в Богів, якщо ти – їх обранець!
Андрій КОВАЛЬ - Нація – це народ, свідомий своєї історичної місії.
Андрій КОВАЛЬ - Фемінізм – політизована фригідність.
Андрій КОВАЛЬ - Відвага розширює обрії.
Андрій КОВАЛЬ - Нація народжується у війні, іноді – у війні з самою собою.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей",1905 - О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно!
Якби знав, як люблю я тебе!
Як люблю невимовно.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях,
Взад і вперед показую я шлях,
А сам ні кроку поступить не можу.
Іван ФРАНКО
"Д. Б.", 1906 - Може, долею ясною
Зацвіте й мій край.
Олександр ОЛЕСЬ
"Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Олександр ОЛЕСЬ
"Яка краса: відродження країни!", 1908
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
