Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як гукнеш, так і відгукнеться.
- Як дбаєш, так і маєш.
- Яке коріння, таке й насіння.
- Як з неба впав.
- Який їхав, таку й здибав.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Синиця пищить - зиму віщить.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
- Такий мороз, аж зорі скачуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Корова: істота, що пережовує пейзаж.
Мечислав Шарган - Король — перший слуга і перша посадова особа в державі.
Фрідріх Великий - Король може зробити свого підданого кавалером, маркізом, герцогом, принцом, але зробити його чесною людиною – вище його влади.
Роберт Бернс - Король, що любить задоволення, звичайно не такий небезпечний, як той, хто любить славу.
Ненсі Мітфорд - Короткозорий зустрічає менше знайомих, зате частіше розкланюється.
Славомир Врублевський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- За пакет крупи я більше не продамся, інша річ — за два.
Олександр ПЕРЛЮК - За подружню невірність чужих чоловіків жінка відповідальності не несе.
Олександр ПЕРЛЮК - За ріст всіх показників не скажу, але таке враження, що бандитів клепали у три зміни.
Олександр ПЕРЛЮК - За роботу душі зарплату не платять.
Олександр ПЕРЛЮК - За тих, хто дожив до пенсії, держава відповідальності не несе.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива. Леонід Первомайський "Коли не замовкає...", 1968 - Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Між горою-долиною
Козаченька вбито, Червоною китайкою Оченьки закрито. Народна пісня Ой най мене не ховають Ні попи, ні дяки, Ой най мене поховають Молоді козаки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|