Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нещасливiшого, коли душа болить. Вона болить тодi, коли золять думки.
Григорій СКОВОРОДА - А я як був, так i тепер – одорожнiй.
Григорій СКОВОРОДА - Лiд на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА - Демон проти демона не свiдчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Од пива болить спина, а од меду голова.
- Один день їсть, п’є, танцює, а двадцять дев’ять голодує.
- Один підпилий, як дитина, інший, як звірина.
- Ой випила, вихилила, сама себе похвалила, що я панського роду, п’ю горілочку, як воду.
- Ой кажуть люди, що він не п’є, а він із корчми щодня іде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розумний, як Федькова кобила.
- Розходився, як драний постіл.
- Розходився, як холодний самовар.
- Розходилась, як квочка на яйцях.
- Розходилась, як квочка перед бурею.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Практичні люди бажають фактів, а не символів.
Альфред Норт Вайтхед. - Працювати над доказами — значить шукати й "вигадувати" контр-приклад.
Жан-Франсуа Ліотар. - Праця — це душа генія, серце таланту, вона внутрішній вогонь будь-якого таланту.
Анатоль Франс. - Праця перетворила мавпу на втомлену мавпу.
NN - Преса — передбачення безбожного часу, причому віру в усевідання і всеприсутність вона перетворила на тверде переконання.
Карл Краус.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Фальсифікаціям — осуд, фальсифікаторам — ордени!
Олександр ПЕРЛЮК - Фінансові кризи найболячіше вдаряють по тих, у кого й фінансів-то нема!
Олександр ПЕРЛЮК - Фортуна любить тих, кого не помічає Феміда.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Хіба боротьба з корупцією ведеться там, де водяться гроші?!
Флоріан БОДНАР - Хоч кажуть, що дурням закони не писані, якраз вони найчастіше ними користуються.
Іван МЕЛЬНИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса
Зеленим морем знову проросте,
І побіжать зелені хвилі.
Євген МАЛАНЮК
"Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця.
Микола БАЖАН
"Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та.
Павло ТИЧИНА
"Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1943 - Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1944
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
