Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель - Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
Абу-ль-Фарадж - Побороти дурні звички легше сьогодні, ніж завтра.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дай вам Боже побитись, а нам подивитись.
- Де байрак, там і козак.
- Де є бої, там є герої.
- Де козак, там і слава.
- Де не можна перескочити — треба перелізти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Торочить, як дратвою строчить.
- Трактор без палива, як кінь без корму.
- Треба біди так, як більмо в оці.
- Треба, як до трактора погонича.
- Треба, як п'ятого колеса до воза.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Душа, що вчинила зрадництво, будь-яку несподіванку сприймає, як початок відплати.
Фазіль ІСКАНДЕР - Золоту людину легше продати.
Славомир Врублєвський - Зраджують тільки свої.
Франц. - Зраджуючи, жінка шукає кращого, а чоловік — нового.
Костянтин МЕЛІХАН - Зрадництва відбуваються найчастіше не за обдуманого наміру, а через слабкість характеру.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мова – завжди вертикаль, духозведення.
Павло МОВЧАН - В мові кожного народу закладений і шлях до Правди, і шлях до Істини.
Павло МОВЧАН - Слово – свідок історії, свідок Часу.
Павло МОВЧАН - В Слові починається і завершується життя народу.
Павло МОВЧАН - Мова – останнє пристановище волі.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Олександр ОЛЕСЬ
"Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
