Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Подяка — ознака шляхетності душі.
Езоп - Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Без муки нема науки.
— Без науки нема муки. - Доки не намучишся, доти не научишся.
- Не терши, не мнявши, не їсти колачів.
— ... не мнявши, не буде колач. - Давшися в науку, дай щось інше на муку.
- За невміння деруть реміння.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вигинається, як дерево од вітру.
- Вигинається, як дріт.
- Виглянув, як горобець з сідла.
- Виглянув, як щур з борошна.
- Виграв, як Вільома на оренді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Скажи мені, хто твоя дружина, і я їй від душі поспівчуваю.
Михайло Генін - Сказати людині в очі всю правду інколи більше, ніж борг, — це задоволення.
Оскар УАЙЛЬД - Скільки б не було жінок, завжди не вистачає однієї.
Аркадій Давидович - Скільки людей, стільки й самооцінок.
Євген КАЩЕЄВ - Скільки таких панів, на бібліотеках яких можна було б наклеїти, як на аптечних склянках, напис: для зовнішнього вживання.
А. Доде
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мріяла про великі гроші — пішла працювати касиром.
Юрій РИБНИКОВ - Чим дорожчі товари, тим більше цінуємо життя.
Юрій РИБНИКОВ - З усіх директорів найкороткочасніший — директор кінокартини.
Юрій РИБНИКОВ - Хто не працює, той з’їдає ближнього.
Юрій РИБНИКОВ - Роботи теж помиляються, бо вони створені людиною.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою Старії очі веселю. Тарас ШЕВЧЕНКО "І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Степан РУДАНСЬКИЙ "Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі... Повій, вітре, з полуночі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Повій, вітре, на Вкраїну", 1856 - Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг, Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг; Що збіліло — замалюю, Ще й нового накуплю: Полюби мене, дівчино, То-то я тебе люблю. Степан РУДАНСЬКИЙ "Полюби мене", 1859 - Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю; Тому щастю, тому раю Віри не діймаю. Пантелеймон КУЛІШ "Гульвіса", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|