Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Насiння лихих справ – хi думки.
Григорій СКОВОРОДА - Бачиш, що свiтло премудростi тодi входить у душу, коли чоловiк два єства пізнає: тлiнне та вiчне.
Григорій СКОВОРОДА - Не будь нахабний i не вважай недостатнiм те, що тобi незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Веселiсть – це здоров'я гармонiйної душi. Душа, вражена якимсь пороком, не може бути весела.
Григорій СКОВОРОДА - Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогiв, не має також і друзiв.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І Бог за дурним.
- Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту.
— Дурному з кроку уступити, сто днів відпусту доступити.
- Пошийсь в дурники, та й їж бублики.
- Дурному удасться, розумному ж трястя.
- Човпуть його мов дурного.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, як ведмідь.
- Ходить, як годинник.
- Ходить, як каліка.
- Ходить, як качка.
- Ходить, як кицька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ершаков закурив гаванку, і в його кімнаті ще сильніше запахло культурною людиною.
Антон Чехов - Коли держава управляється згідно з розумом, ганебні бідність і нужда; коли держава не управляється згідно з розумом, то ганебні багатства і почесті.
Конфуцій - Коли країна летить під укіс, за кермом повинна бути людина, яка вчасно натисне на газ.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей - Коли множаться закони й укази, зростають розбої та грабежі.
Лао-Цзи - Коли народ освічені володарі, він дуже близький до революції.
А. де Рівароль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто скоріше і рішучіше візьметься за діло – той буде рішати про якісні прикмети української будуччини.
Юліан ВАССИЯН - Життя не зносить останнього слова про себе.
Юліан ВАССИЯН - Вітчизна справжня – небо!
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Багатство – всілякого гріха батько, всілякої злоби винахідник, духотлінної поживи сприяч... ратник на цнотливість.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Якість Божу у собі пан хміль сокриває,
Бо возносить смирних він, гордих усмиряє...
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934 - Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля.
Богдан Нижанківський
"Ясніє день...", 1942 - Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій КЛЕН
"Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
