Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Не те, що ми хочемо, а що Бог хоче, – те в нас здійснюється.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - [Греки] встановили нам письмено своє, аби ми взяли його і втратили свою пам’ять. Тут був той Ілар, який хотів учити дітей наших, то повинен був ховатися по домівках тих, аби їх, неграмотних, навчити нашого письма і нашим Богам правити треби. А те повів нам, що повоюємо греків, бо знав те ясно: і знав, як Отці наші те говорили мені, що знищимо їх, зруйнуємо Хорсинь і Амастриду мерзенну, і будемо великою державою з князями своїми, городами великими і безліччю зброї залізної. І буде безліч нащадків наших. А греків зменшиться, і будуть минулим своїм дивуватися і похитувати головами...
Велесова Книга (8/3) - А греки хотіли нас христити, щоб ми забули Богів наших і так обернулися [в їхню віру], і стали їхніми рабами. Постережемося того...
Велесова Книга (6-Є). - Даремно забули доблесні наші старі часи, бо куди йдемо – не відаєм. А так озираємось назад і речемо: “Невже ми устидилися Наву, Праву і Яву знати і навколишнє відати і думати?”.
Велесова Книга (1).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де багато господинь, там хата неметена.
- Де багато крику, там мало правди.
- Де багато крику, там мало роботи.
- Де багато няньок, так дитя без голови.
- Де будуть шанувати, там і варто ночувати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дурний, як сало.
- Дурний, як сто пудів диму.
- Дурний, як сто свиней.
- Дурний, як ступа.
- Дурний, як теля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кожному дурню властиво корчити з себе хитруна.
Куртелін - Кожному своє.
Положення Римського права - Козаки — найдивовижніша нація у світі.
Вольтер "Історія Карла XII" - Колекціонери – то щасливі люди.
Йоган Вольфґанґ ҐЕТЕ - Коли вже нічого не росте, починають збирати врожай яблук розбрату.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щастя — це коли сам собі заздриш.
Дмитро ПОПОВИЧ - Ще й реформи ці скажені зменшать кількість пенсіонерів.
Валентина БУГРІЙ - Що нам фільми жахів, коли життя на мінімальну пенсію жахливіше.
Григорій КОРКАЧ - Щоб знати, хто чим дихає, треба знати, хто чим видихає.
Віктор ІГНАТЕНКО - Щоб молодість знала, винайшли Інтернет, а щоб старість могла — віагру.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Я в правді твердий так, як дуб.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Щодень було у них похмілля;
Пилась горілка, як вода, Щодень банкети, мов весілля, Всі п'яні, хоч посуньсь куда. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Но зло, назначене судьбою,
Слідитиме скрізь за тобою, Не утечеш за сто морей. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|