Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Слово є образ діла.
Солон. - Сміливість — початок перемоги.
Плутарх. - Сонце часто затьмарюють хмари, а розум — пристрасті.
Піфагор. - Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль. - Спокій держави – в справедливості.
Трактати Давнього Єгипту.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Буль, буль, і я там був мед, горілку пив, по бороді текло, а в роті не було.
— Із барильця буль, буль, а Іванцю сім дуль.
- Мягкий, як пампух.
- Пахуще, як мятка.
- Такий міцний, як з клочча батіг.
- Крутий, як криве дерево.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Віл, що оре, вигідніший, ніж ледача людина.
- Вір сходам, коли скосиш, обмолотиш і завезеш у комору.
- Віслюки возять зерно, а їдять полову.
- Вітер не віє - листя не колихається.
- В кожній троянді є свої колючки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Журналіст — не протоколіст, реєстратор, а політик.
Дмитро Прилюк. - Журналіст — це письменник, якого редагує його газета.
Адріан Декурсель. - Журналіст має розглядати політика лише з однієї точки — знизу.
Френк Кент. - Журналіст, як і художник, ніколи не може передбачити, як і коли знадобиться те чи інше
- спостереження. Вони закарбовуються у пам'яті і за дивовижними законами асоціації виникають
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сіють розумне, добре, вічне, але комусь же й орати треба.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - – Пам’ять зраджує на старість, жінка – замолоду.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - З двох катів вибирають того, в кого гостріша сокира.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Шабля різанину чує,
Люлька пожари віщує.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Сидіть дома, на покої
Не пристало козакові.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі,
такі до скарг і до благань глухі,
і тих пісень, які вже всім набридли,
від нас не вимагали владарі,
не їздили на людях, як на бидлі.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ
Зустрічі з Заходом", 1950 - Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ
"Москва, Маросейка", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
