Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп - Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт - Не кожного задоволення бажати належить, а тільки корисного.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Підлесливість гірше отрути (або: Підхлібство гірше трутизни).
- Хитрощами недовго проживеш.
- По цей дуб миля! (більше не обдурять).
- Мудрий не дасться за ніс водити.
- 2.640. Чоловік дасться, — лише раз з розуму звести.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Такий бідний, як мак начетверо.
- Такий він мені рідний, як десята вода на киселі.
- Такий молодий, що скоро шершні їсти будуть.
- Такий хлопець, що батькові штани короткі.
- Такий щасливий, як та курка, що каченят водить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Журналіста терміновість збуджує. Він пише гірше, якщо має час.
Карл Краус. - Журналістам у нашій країні замало платять, аби вони знали хоч що-небудь варте оприлюднення.
Джордж Бернард Шоу. - Журналісти —засланці демократії: вони заслані у суспільство богом демократії — свободою слова.
Володимир Черняк. - Журналісти говорять відверту неправду, гадаючи, що коли повторювати її достатньо довго, вона стане правдою.
Арнольд Беннетт. - Журналісти довго поплескують тебе по спинів пошуках місця, куди б увіткнути ніж.
Роберт Лембке.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Комусь хочеться махнути в минуле, а ми на минуле давно махнули.
Віктор ІГНАТЕНКО - Крайній не той, чия вина, а той, у кого посада нижча.
Василь ТИТЕЧКО - Красиво жити не заборониш. Але завадити можна.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Краще зустріти жінку з порожніми відрами, ніж чоловіка з порожньою пляшкою.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Кредо влади: якщо ми допустимо, аби народ порозумнішав, він нас не зрозуміє.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги!
Я втомився, охляв, серед шляху пристав
І тривожно шукаю дороги.
Петро Карманський
"Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
