Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Осла і в левовій шкірі за криком впізнаєш.
Езоп. - Основою кожної мудрості є терпіння.
Платон. - Очікування смерті і є сама смерть.
апостол Павло. - Пам'ятай про загальний принцип — і ти не матимеш потреби в пораді.
Епіктет - Пам'ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На тобі, куций, кашки, щоб і ти знав Великдень.
- Наша Катря то шиє, то поре, тільки ниткам горе.
- Наша хата з холодом не спориться: як надворі тепло, то й у нас тепло, а як холодно, то й у нас так.
- Наша хата скраю — я нічого не знаю.
- Нашвидкуруч робити — чортам годити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сильний, як комар.
- Сильний, як лев.
- Сильний, як орел.
- Сильний, як слон.
- Синє, як небо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли ти молодий і дивишся телевізор, то думаєш, що телекомпанії змовилися і хочуть зробити людей тупими.
Але потім ти дорослішаєш і приходить розуміння: люди самі цього хочуть. І ця думка лякає набагато більше. Змова – це не страшно. Ти можеш пристрелити виродків, почати революцію! Але немає ніякої змови, телекомпанії просто задовольняють попит. На жаль, це правда.
- Стів Джобс, Wired, 1996 рік
- Якщо війна – це продовження політики, то політика – це продовження війни іншими засобами.
Р. Арон - Я ще не зустрічав кота, якого турбувало б, що про нього говорять миші.
Юзеф Булатович - ...Моя голубко, не для того я дав тобі крила,щоб ти їх носила на плечах, а для того, щоб вони піднесли тебе до неба.
Бруно Ферреро
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Велика ціль – річ більша від людини.
Юрій ЛИПА - Каже кров: з’єднаю! Каже любов: пробачу! Каже віра: веду!
Юрій ЛИПА - В серці кожного українця повинна бути його почуттєва Україна, заселена постатями і почуваннями.
Юрій ЛИПА - Все, що рідне, то – рідне, вороже – ворожим зостане, йди без вагань і без схибу і вдар там, де треба.
Юрій ЛИПА - Большевизм не розпочав нічого, чого б не провадив або не пробував впровадити царизм.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?..
Парадоксальна суть парадів
і замість правди — сто півправд.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе".
Диктатори, диктатори, диктатори
Щодня диктують світові себе.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом негоден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю — і він загине. Людина — не птах, вона творіння вищого ґатунку, проте природа увіклала в неї багато спільного з птахом: вона почасти теж не може перебувати без клітки...
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
