Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН - Характер є не що інше, як тривала навичка.
ПЛУТАРХ - Хвороби думки пагубніші й зустрічаються частіше, ніж хвороби тіла.
ЦИЦЕРОН - Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій - Хто від дрібниць приходить у захват, того будь-який дріб’язок може засмутити.
Талмуд
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не тоді собак годують, як на охоту йдуть.
- Не той прав хто прав, а той прав, у кого більше прав.
- Не хорохорся.
- Не хоче, як старець копійки.
- Не шукай біду – вона тебе сама знайде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Манить, як кота мишею.
- Материне серце, як літнє сонце.
- Мачусі жалко дитяти, як бикові теляти.
- Мачушине добро, як зимове тепло.
- Мачушине серце, як осіннє сонце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Будь-яка корона завжди є і буде терновим вінком.
Томас Карлейль - Будь-яка реорганізація неминуче проходить через стадію дезорганізації.
Т. Котарбінський - Будь-яка реформа, крім моральної, марна.
Томас Карлейль - Будь-який короткий виклад економічних питань сприяє виникненню хибних думок (виключаючи, можливо, цей мій вислів).
Альфред Маршал - Будь-який монарх сидить на троні лише задницею.
Мішель МОНТЕНЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Держава так надійно охороняє наші права, що доводиться лише обов’язки виконувати.
Василь КРАСНЮК - Деякі людожери мали б претендувати на звання «Мучитель року».
Леонід ЗАБАРА - Дійсність завжди жорстока. Інакше вона не була б дійсністю.
Володимир ШАМША - Діти — це квіти життя: зібрав букетик, подаруй бабусі.
Наталія ІВАНКІВ - І з люду, з того гурту, всі мусять розбудитися, стати, всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Всі повинні жадати пошани від других,– і то скорше, поки зло не вхопить їх у погибель залізною рукою, не потягне їх, не скаже їм: "Ви мої".
Людськість, як одиниця, даремне боролася б останком сил і гідності духа, коли б було запізно!..
Душа темного люду керми не має, вона поставлена на пробу, на "іскушеніє", на вибір смерті або проступку.
Не дивуйтеся ви, можні світа, не карайте, а поможіть бідним залишитися чесними.
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, добрі люди,
Всю правду сказала!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Циган з конем", 1858 - Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати;
Треба всюди, добрі люди,
Приятелів мати.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Баба в церкві", 1858 - Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде:
Святи її, хрести її —
Все свинею буде.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Свиня свинею", 1859 - Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло?
Чи лемеша іржа поїла?
Чи затупилось чересло?
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Гей, бики!", 1859 - Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись,
Ти рости та рости,
Не хились, не кривись...
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Нехай гнеться лоза...", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
