Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН - Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій - Я знаю, що нічого не знаю, а інші не знають навіть цього.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Треба, як зайцеві стоп-сигнал.
- Треба, як корові п'ята нога.
- Треба, як собаці бантик.
- Три вершка від горшка, а цілуватись лізе.
- Три дні – гість, а на четвертий – з покуті злізь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лізе, як кішка.
- Лізе, як муха по соломі.
- Лізе, як сатана.
- Лізе, як сліпе теля в яму.
- Лізе, як черепаха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Основне правило поводження наказує бути швидким на початку і наприкінці, але не квапитися в середині.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Випливати по Шляху щирості означає жити кожний день так, немов ти вже помер.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Не позичай чужої сили, але покладайся на свою власну.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Не живи в повсякденних турботах — тоді Великий шлях завжди буде в тебе перед очима.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Перемагай заздалегідь.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Реформи здебільшого реформісти роблять для себе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рибалка — великий педагог: примушує рибу шукати глибину.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рибу їдять для того, щоб порозумнішати, а м’ясо — щоб зберегти запаси риби.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ринковий механізм: одна банда спонукає до діяльності іншу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ринок — молодець: скаче завжди попереду кожного підвищення зарплати й пенсії, а життєвому рівню взагалі дає десять очок наперед.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні,
І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти:
Дзвони собі, співай в святій самотині.
Пантелеймон КУЛІШ
"Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна.
Колись він заблищить між душами ясними,
І зникне вся хула ворожа, нерозумна.
І буде дух його із віку в вік сіяти,
Серця зцілющою водою покропляти,
І рани гоїти, і сльози обтирати.
Пантелеймон КУЛІШ
"Покобзарщина", 1893 - Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА
Назва збірки поезій, 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
