Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Заговори, щоб я тебе побачив.
СОКРАТ - Задача життя не в тім, щоб бути на боці більшості, а в тім, щоб жити згідно з внутрішнім, усвідомленим тобою законом.
Марк АВРЕЛІЙ - Задовольняються не покаранням злочинiв, а попередженням злочинiв.
Перiандр - Заздрість – ворог щасливих.
Епіктет - Закоханий у себе суперників не має.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- "Здоров Тарасе"! — "Хлів плету"! —"Боже поможи"! — "На свині"! — Але ж ти дурень"! — "Спасибі"!
- "Здорова була кумо"! — "На базарі була"! — "З празником поздоровляю"! – "Головку купила"! — "Чи ти кумо глушка"? — "Та були ушка, та різник відрізав"!
- "Помагай-Біг Гапко"! — "Огірки полю"! — "Боже поможи"! — "Ба, ще пупянки"!
- "Помагай — Біг Гриню"! — "Копаю пане глину"! — Дурень ти є Гриню"! — "Буде на всю зиму"!
- Глухий недочує, так вигадає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голова, як темний ліс.
- Голова, як торба, що знайдеш, те й сховаєш.
- Голова, як у бика.
- Голодний, як вовк.
- Голодний, як собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Дружба – це кохання без крил.
Байрон - Дружба – це принциповість, дружба – це взаєморозуміння. Дружба – це довіра.
Насер - Дружба – це таке святе, солодке, міцне й постійне почуття, що його можна зберігати на все життя, якщо, звісно, не намагатися просити грошей у борг.
Марк Твен - Дружба є рівність.
Піфагор Самосський - Дружба зазвичай є переходом від звичайного знайомства до ворожби.
Василь Ключевський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нам усього не вистачає, а чого ж їм ще не вистачає?
Флоріан БОДНАР - Народ — бездумний і азартний гравець, і найдужче його одурюють на дармову наживку.
Олесь ВОЛЯ - Народ — вулик. А у вуликові, крім бджіл-медоносиць, повно трутнів, яких бджолина спільнота вилучає негайно і нещадно.
Олесь ВОЛЯ - Народ — найбільший трагік, а з нього роблять ще глумливіше посміховисько.
Олесь ВОЛЯ - Народ вимирає тому, що підвищення зарплати не встигає за ним...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті. Тож бери собі останній шлюб, бо не зійде на камені жито, і сухий не розів'ється дуб. Василь СТУС "Наді мною синє віко неба...", 1977 - Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст... Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман. А на моїм серденьку Журба та й печаль. Народна пісня Мислі мої, мислі, Докупи ся зійшли, На серденьку стали, Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться, А прийдеться молодому З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти: — Десь моя дитина на чужій стороні, да нема од неї вісти. Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|