Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон - Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
Іван Богослов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сказав Сенека: "Стій собі здалека, та потакуй".
- Грицю, комісар йде.
- Коли не пиріг, то й не пирожися.
- Коли пиріг, то й пирожися.
- Ігумену діло, а братові зась.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без душі, як без тіла.
- Без жінки, як без кішки.
- Без люльки, як без жінки.
- Без молока, як без жінки.
- Без ножа, як без рук.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Комерція — це гроші інших людей.
Дельфіна Жирарден - Комерція повинна бути такий же, як релігія і наука: не випробувати ні любові, ні ненависті.
С. Батлер - Комерція? Це дуже просто. Це гроші інших людей.
Олександр Дюма-син - Купуйте землю, вона вже не виробляється.
Марко Твен - Лиха мода, наш тиран, Недуга новітніх росіян.
Олександр Пушкін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не може хтось народити сам собі брата, сина ж може.
Петро МОГИЛА - Ті грішать, котрі обітниць своїх не виконують.
Петро МОГИЛА - Хто подружжя шукає для наповнення нащадками землі, той від землі буває у володінні і тварині подібний, а хто нащадками небо наповнює, той правдиво землею володіє.
Петро МОГИЛА - Слова – наочне свідоцтво вічності.
Павло МОВЧАН - Доблесті, подвиги, звитяги завжди в позачассі.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти?
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО
Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо,
І духом незлобним, умом благородним
Культурі спасенній служімо.
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
Як їх забуть? Куди від них втекти?
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Людина єсьм...", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
