Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто не може зосередиться на собі або захоплюється чимось, той бачачи не побачить, чуючи не почує, куштуючи не розрізнить смаку.
КОНФУЦІЙ - Хто не пам’ятає про колишнє щастя, той — сьогодні вже старий.
ЕПІКУР - Хто повторює старе і довідується про нове, той може бути вожаком.
КОНФУЦІЙ - Хто приймає рішення, не вислухавши протилежну сторону, чинить несправедливо, хоча б рішення це й було справедливим.
СЕНЕКА - Хто споглядає вітер, тому не сіяти, хто дивиться на хмари, тому не жати.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Берег один раз обвалюється, чоловік багато разів помиляється.
- Береженого Бог береже, а козака шабля.
- Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.
- Бережи вас, Боже, від тюрми, від суми та від лихої жінки.
- Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пишається, як кошеня в попелі.
- Пишається, як попівна в гостях.
- Пишається, як порося на орчику.
- Пишається, як свиня в берлозі.
- Пише, як курка лапою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Відкриваючи геніальні думки, ми найчастіше повторюємо народні приказки.
Аркадій Давидович. - ВІДКРИТТЯ ФРЕСКО:
Якби ви розуміли те, що робите, вам би це, напевно, давно набридло.
- НАСЛІДОК ВІДКРИТТЯ ФРЕСКО:
того, що вам усе набридло, зовсім не випливає, нібито ви розумієте те, що ви робите.
- Відомий письменник — той, у кого беруть і слабкі речі; видатний — той, кого за них хвалять.
Габрієль Лауб. - Відомість минає. Невідомість залишається.
Леонід Крайнов-Ритов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нічого не боїться той, кому нічого втрачати.
Юрій РИБНИКОВ - У шахрайських грошей питати походження соромляться.
Юрій РИБНИКОВ - Чи потрібно питати національність, якщо ми не знаємо, кров яких народів тече в наших жилах ?
Юрій РИБНИКОВ - Всі борються: одні з голодом, інші — з ожирінням.
Юрій РИБНИКОВ - Людина жадібна: скільки б не прожила, все одно жити хоче.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця,
голосом плачливим кличе
своє любеє дитя.
Іван ФРАНКО
"Іван Вишенський",
1900 - Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей,
Я тільки плачу, як дитя нужденне,
А сил не набираюсь, як Антей?
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій?
І доки рідний край Єгиптом буде?
Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
- І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив
супроти тебе силу невблаганну
сліпої долі.
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
