Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними.
Демокріт - Левова частка.
Езоп. - Легше засвітити маленьку свічку, ніж проклинати темряву.
Конфуцій. - Лихо — пробний камінь мужності.
Сенека - Лихо - пробний камінь мужності.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Я тобі хотів би неба прихилити!
— Рад би неба прихилити, та не хилиться, (як неспромога почастувати гостей). - Ну, прошу вибачити, пробачте гості мої; не скупість, а така спроможність.
— Поживіться люди добрі! що мали, тим і приймали. — Вибачайте добрі люди! Наша щирість, та неспроможність! - Вся причина перед очима, (як подадуть страву — припрошують).
- Кий на кий вадить, а хліб на хліб не вадить.
— Хліб на хліб не вадить. - Хрест на хрест не вадить, а кий на кий вадить, (як хто перехреститься уже, а його просять ще їсти).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівка, як верба: де посадиш, там і прийметься.
- Дівка, як верба: її не поливай, а вона росте.
- Дівка, як вівця.
- Дівка, як вогонь.
- Дівка, як горлиця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніхто ніколи не мав інших прав, окрім тих, які завоював і зумів зберегти за собою.
Вільє де Ліль-Адан - Нічим так не захоплюються в політиці, як короткою пам’яттю.
Джон Кенет Галбрайт - Одна із самих звичайних і ведучих до найбільших лих спокус є спокуса словами: «Всі так роблять».
Лев Толстой - Освічений народ легше вести, але його важче гнати, їм легше керувати, але неможливо поневолити.
Генрі Бруем (1778-1868), англійський політичний діяч - Пам’ятайте, демократія не триває вічно. Незабаром вона зношується, видихається і знищує себе. Не було ще демократії, яка не покінчила б сама з собою.
Джон Квінсі Адамс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Геній – це маяк, котрий світить нащадкам тих, для кого був більмом на оці.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Похвали людину за її спиною – і вона повернеться до тебе обличчям.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бути цензором означає відсіювати розумне, добре, вічне.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Той, хто ворог собі, особливо небезпечний для інших.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо тебе ударили по одній щоці, підстав другу й щелепа стане на місце.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане, Ніхто питать мене не стане, Ніхто у душу не загляне — Я знов один. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Я знов один", 1917
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|