Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I видасть на смерть брата брат, а батько - дитину. I дiти повстануть супроти батькiв i їх повбивають.
Євангеліє від св. Матвія - Немає нiчого захованого, що воно не вiдкриється, анi потаємного, що не виявиться.
Євангеліє від св. Матвія - Будьте ж мудрi, як змії, i невиннi, як голубки.
Євангеліє від св. Матвія - ...I вороги чоловiковi - домашнi його!
Євангеліє від св. Матвія - Хто має вуха, - нехай слухає!
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І на цей день (пішов, пропав).
- Поки суд та діло (або: право).
- Ще і кіт не женився.
– Ще й не починали.
- Далеко, як оком сягнеш.
– ... заглянеш.
- Миля козацька (довга).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Солодкий, як мед.
- Солодкий, як цукровий буряк.
- Солоний, як ропа.
- Сонний — як п'яний, а п'яний — як дурний.
- Сонний, як сова.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Там, де нічого не можна, все роблять як виняток.
Віктор Коняхін. - Там, де пропаганда волає про свободу, вона суперечить самій собі.
Теодор Адорно. - Там ми нікому не потрібні. Але, може, це і є свобода.
Олег Келлер. - Татуювання: "Тут могла бути ваша реклама!".
Євген Микунов. - ТБ — найтриваліша любительська вистава в історії.
Роберт Карсон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У ногах правди нема — правда «на лапі».
Флоріан БОДНАР - У політику йдуть, щоб себе показати, а інших ошукати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У правовому полі — свої бур’яни.
Леонід ЗАБАРА - У слаборозвинених країнах одних переслідують, інші нікому не потрібні.
Галина КАМЕНСЬКИХ - У собачій зграї будь-яка собака може задати тон.
Галина КАМЕНСЬКИХ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти —
Скоро вже осінь — мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, —
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела:
дерева чорні та сірі,
як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак
"Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий
віддає мені спогади
погоди
очей твоїх
і брів
і грудей.
Богдан Рубчак
"Нарікання на грудень", 1980
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
