Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, хто ображає, сказав: "Хто відкидає закон".
Кір - Та влада тверда, при якій всі бояться закону, як вчителя.
Біант - Де ліків та лікарів багато, там і хвороб багато, а де законів багато, тут і неправд багато.
Архесілай - Не діяння спрямовують правильність думки, а чистота розуму.
Климент - Коли ми були дітьми, батьки передали нас годувальникам і вчителю на навчання, щоб не зіпсувались ні від кого. Коли ж стали ми дорослими, Бог довірив нам совість на збереження, якою не можна нехтувати. Саме тому незадоволені та залежим від свого сумління.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жаль, багато може.
- Жаль ваги не має.
- Жаль відчужує.
- Жаль батька, — та он несуть.
- Ой жалю мій жалю, ох і жалю не помалу: упустив долю, упустив щастя, та вже й не піймаю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хвіст, як у лисиці.
- Хирява баба, як дірява макітра.
- Хитається, як п'яний.
- Хитра людина в'ється, як хмелина.
- Хитрий, як біс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чи інтелігентні оголені жінки? Станіслав Єжи ЛЄЦ
- Чим гарніша жінка, тим важче її переспорити.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Чим краще жінка одягнена, тим дорожче її роздягнути.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Чим краще одягнений, тим легше тобі роздягнути жінку.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Чим менше на жінці одягу, тим більше бажаючих її роздягнути.
Аркадій ДАВИДОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Іноді, щоб встигнути, необхідно вчасно спізнитися.
Леонід СУХОРУКОВ - Декому світло потрібне тільки для того, щоб кидати на інших тінь.
Леонід СУХОРУКОВ - Сто років попереду – вічність, позаду – миттєвість.
Леонід СУХОРУКОВ - Як важливо до почутого ще й придивитись.
Леонід СУХОРУКОВ - Треба завжди говорити те, що думаєш, але не завжди все.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,
як вітер між шпильками блудних сосон.
І все-таки ти — вітер. Ти торкаєш
солоні груди моря — і воно хвилює;
ти падаєш прозорим подихом на мутну сіль -
і оживають її таємні м'язи -
і на струнких долонях приносиш свіжий місяць.
Женя Васильківська
"Батьківщина", 1959 - Де ти, де ти, циганська приблудо,
Де ти, ніжна моя Батьківщино?..
Михайло ОСАДЧИЙ
"Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960 - Ми стрінулись з тобою на Дніпрі,
Там губи я торкнув твої, Вітчизно,
Там вивірив по тобі пульс любові,
Годинник людства — з стрілками життя
На цифрах смерті — звірив із твоїм...
Ні, Батьківщино! Не лише стражданням
- Чи радістю я звернений до тебе!..
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ
"Український прелюд", 1962 - Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Громотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Василь СИМОНЕНКО
"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
