Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Один для мене — десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт. - Одна ластівка весни не робить.
Езоп. - Однаково боязливі і той, хто не хоче вмирати, коли треба, і той, хто хоче померти, коли немає в цьому потреби.
Флавій - Одним з покарань за пасивність в політиці є те, що в кінці всяка сволота приходить до влади.
Платон. - Осла і в левовій шкірі за криком впізнаєш.
Езоп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Стружи, стружи, тато сокирою поправить.
- Судять не за те, що вкрав, а за те, що попався.
- Так подруга обіймала, що й ґудзики відірвала.
- Така багата, як собака патлата.
- Така гладка, як собака гонча.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Життя, як колюча нива: не пройдеш, ніг не вколовши.
- Жінка, що торба — що покладеш, те й несе.
- Жінка, як картиночка.
- Жінки, як сороки.
- Жметься, гнеться, як кукурудзяний дідько.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли війна кінчається, з укриття вилазять герої.
Юзеф Булатович - Коли ворог потирає руки, — твій час! Давай волю своїм! Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Коли говорить історія, окремі особистості мають замовкнути.
Антоні Бенн - Коли дорослі стають серйозними, вони починають схиляти до цього й дітей.
Войцек БАРТОШЕВСЬКИЙ - Коли доходить до найважливішого , людина завжди самотня.
Мей Сартон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Із рецензії: "Ваші жарти не настільки смішні, щоб сприймати їх серйозно".
Микола БІЛОКОПИТОВ - Із усіх традицій у нас найживучіша – нетрадиційна медицина.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Інколи велике цабе менше важить, ніж маленький цоб.
Віктор ВОВК - Інколи від кількості круглих столів робляться квадратними очі.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Інколи лаврові вінки слід вручати разом з головою.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило! Як ігри вод, плине тут час, Свобідно, шумно, весело. Микола Устиянович Верховинець", 1889 - Ходжу берегами,
Та й не находжуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся. Пантелеймон КУЛІШ "Lago Маggirе", 1862 - Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема, А перед нами і за нами Холодна, темная зима! Олександр КОНИСЬКИЙ "Сподівання", 1876 - Дивувалась зима,
Чом так слабне вона, Де той легіт бересь, Що теплом пронима? Іван ФРАНКО "Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Іван ФРАНКО "Земле, моя всеплодющая мати...", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|