Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Погана та людина, що нiчого не знає, та й не прагне що-небудь дiзнатись. Адже у нiй об'єднались у єдине два пороки.
Абуль-Фарадж - Погані і шкідливі для себе справи — робити легко. Те ж, що добре корисно — робити вкрай важко.
Дхаммапада - Податки — нерви держави.
Ціцерон. - Позбавляти честі іншого — значить позбавлятися своєї.
Публілій Сір. - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний – то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як бабак свисне, (заснулий на зиму бабак у березні на Євдокії пробуркується до сонця і свище).
- Як рак свисне.
— На Юрія о цій порі, як рак свисне на оборі.
- Завтра, як сонце пригріє.
- Нехай виясниться!
— ... бо дуже захмарилось.
- Ще рано нехай-но перш виясниться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пильнуй, як ока.
- Писав писака, не розбере а собака.
- Пишається, як заєць хвостом.
- Пишається, як кіт на глині.
- Пишається, як корова в хомуті.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина знає, як обвинувачувати Бога,
Бог знає, як приборкувати людину.
Шри ЧИНМОЙ - Людське в мені плаче і гине,
Боже в мені співає й літає.
Шрi ЧИНМОЙ - Моє серце - це троянда з саду троянд,
І тому моє життя тече і сяє.
Шрi ЧИНМОЙ - Майбутнє не за кордоном.
Віктор КОНЯХІН - Вибір лиха має бути альтернативним.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Часом вхід у глухий кут має вигляд тріумфальної арки.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Стільки досвіду – і весь гіркий.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Нулю не страшні мінуси.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Скількох журавлів у небі врятувала синиця у жмені.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Зависають у повітрі, як звичайно, важкі запитання.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ
"Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ
"Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
