Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перш ніж сказати щось іншим, скажи це собі.
Луцій Анней СЕНЕКА - Перший келих вина, за звичай, п’ють за здоров’я, другий — заради задоволення, третій — заради нахабства, останній — заради божевілля.
Анахарсіс - Пияцтво є добровільна вправа в шаленості.
ПІФАГОР - Пізнай самого себе.
Ювенал - Пізнання починається з подиву.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Це не панського роду — пє горілку як воду.
— ... а горівочка, як дівочка; зведе хлопця, як дідочка.
- І чарка нова, та горілки нема: хилю, хилю — не тече, коло серця пече.
- І ти тут, і я тут — а хто у нас дома? а хто у нас порубає солому на дрова? (пяна баба співала).
- Утопив свій маєток в животі.
- Пропив світ за три гроші.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА. - Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.
- Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.
- Узимку, навіть за морозів, за добу до відлиги миші та декотрі жучки виходять з-під лісової підстилки на сніг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінки їдять за розмовами, чоловіка розмовляють за їжею.
Малькольм де Шазаль - Жінки керують нами; постараємося ж довести їх до досконалості: чим більше будуть вони знати, тим досконалішими будемо і ми. Від розвитку жіночого розуму залежить і чоловіча мудрість.
Р. Шерідан - Жінки люблять мовчазних чоловіків. Вони думають, що ті їх слухають.
Саша Гітрі - Жінки люблять не героїв, а переможців.
Робер Бове - Жінки люблять не переможців, а їхні трофеї.
Аркадій ДАВИДОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І сам собі постань законом,
І не вагайся, не блажи.. .
Василь СТУС - Вітальні листи завжди приймаються одностайно.
Василь СТУС - Земля схожа на голову,
Тільки в ній більше цвинтарів.
Василь СТУС - Будинки – філософи!
Наймудріші філософи.
Бо мовчать.
Василь СТУС - Ритм – тільки продовження, доувиразнення змісту.
Василь СТУС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО
"Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО
"Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях.
Василь СИМОНЕНКО
"Стільки в тебе очей...", 1966 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять.
— Грицю, Грицю, врубай дров!
— Ох, Гриць щось-то нездоров.
— Грицю, Грицю, молотити!
— Гриць нездужає робити.
— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Ахи, ахи, щось охрип!
— Грицю, Грицю, хоч женитись?
— Не могу одговоритись!
Народна пісня Вона ж ручками-пучками
Хліб-сіль одробляла,
Да все синів годувала,
Да у найми
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
