Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- П'яний робить багато такого, від чого, протверезівши, червоніє.
Сенека - Раб той, хто не вміє володіти собою.
Епіктет - Рабів менше ніж тих, хто робить себе рабами.
Сенека. - Розум — бог для кожного.
Геракліт Ефеський. - Своєю силою закони зобов'язанi правам.
К. Гельвецiй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нехай Господь скарає того, хто довів до того.
- Давно вже тебе чекає шибениця.
- Виє та на свою голову! Нехай сей раз і так буде, та все так не буде.
- І не роби і не кричи! (нема чого).
- Хто таки, а простий чоловік дається в знаки!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Купець, як стрілець.
- Купив корову, як золото.
- Купив Хома хорта, як Ярема чорта.
- Купив хустку, як гуску.
- Купив хустку, як скатертину.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Щастя нікому не здається таким сліпим, як тим, кому воно жодного разу не посміхнулося.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Потрібно гордо поклонятися, якщо сам не можеш бути ідолом.
Фрідріх НІЦШЕ - Він мислитель. Це значить, що він уміє сприймати речі простіше, ніж вони є.
Фрідріх НІЦШЕ - Хворі на лихоманку бачать лише примари речей, а ті, у кого нормальна температура, – лише тіні речей; при цьому і ті, й інші мають потребу в однакових словах.
Фрідріх НІЦШЕ - Він самотній і позбавлений усього, крім своїх думок: що ж дивного у тому, що він часто ніжиться і лукавить з ними, і смикає їх за вуха! – А ви, грубіяни, говорите – він скептик.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Життя втрачає сенс, коли втрачаєш смак до життя.
Андрій КОВАЛЬ - Ти погано шукав, якщо знайшов лише те, що існувало до твоїх пошуків.
Андрій КОВАЛЬ - Вождь із натовпом не дискутує.
Андрій КОВАЛЬ - Частка часто цінніша за ціле.
Андрій КОВАЛЬ - Не проси, щоб з тобою рахувались, а змушуй.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|