Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нова людина має i мову нову.
Григорій СКОВОРОДА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА - Не кiнець те, пiсля чого ще щось має бути. Пiсля справжнього кiнця нiчого бути не може.
Григорій СКОВОРОДА - У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Зрадлива молодиця хитра, як лисиця.
- Зробив із порося карася.
- І без півня розвидниться.
- І Богу молиться, і з чортами водиться.
- І горщик з горщиком стрічається, як страва вариться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В'ється, як гадюка.
- В'ється, як хміль.
- Взяв, як вовк вівцю.
- Взявся п'яний за тин, як за пана трясця.
- Взяло, як багатого і за живіт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Тим, хто пише наперед дозволені речі, я хочу плювати в обличчя.
Осип Мандельштам. - Тим, які понад усе ставлять слово, кажу: слово безплідне, якщо воно не має Мети.
Лев Силенко. - Тиск громадської думки мов тиск атмосфери: побачити його не можна, проте на кожний квадратний дюйм тиснуть шістнадцять фунтів.
Джеймс Рассел Ловелл. - 1969 року я надрукував невелику книжку про скромність. Ця піонерська праця, наскільки я знаю, залишилася неперевершеною.
Лорд Лонґфорд. - Тисячі тонн словесної руди.
Володимир Маяковський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людина не пізнає істину, поки всіх не пробачить.
Валерій ПРАВДІН - Чистий серцем бачить більше зрячого.
Валерій ПРАВДІН - Віруючий в істину її не зрадить.
Валерій ПРАВДІН - Щоб бути щасливим, потрібно робити добро, немов дихаєш.
Валерій ПРАВДІН - Не скуштувавши гіркого, не пізнаєш солодкого.
Валерій ПРАВДІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Україна чи Малоросія", 1926 - Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Поворот", 1927 - Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - О гроно п'ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Лебеді", 1928 - Ламай традицій віковічну скелю,
обтрушуй прах невольного життя.
Хто випив келих чарівного хмелю,
тому назад немає вороття.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
